Одним із способів контролю держави над комерційною сферою є обов’язкове ліцензування деяких видів підприємницької діяльності. Переважно це ті види діяльності, порушення при провадженні яких можуть завдати значної шкоди економічним та соціальним інтересам держави або окремих споживачів. Торгівля алкоголем і тютюном теж у «групі ризику», а тому продавати такі товари можна тільки за наявності ліцензії. А коли так, то сьогодні ми з вами пошукаємо відповіді на найперші запитання, які виникають разом з рішенням торгувати «ліцензійними» товарами: коли потрібна ліцензія, скільки вона коштує і як її отримати, скільки потрібно ліцензій за наявності декількох торговельних точок тощо. Отже, починаймо!
Коли потрібна ліцензія?
Ліцензування роздрібної торгівлі* алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за Законом № 481. Згідно з ч. 12 ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі виробниками, за наявності у них ліцензії.
* Ліцензуванню підлягає як оптова, так і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. У той же час кількість роздрібних продавців значно перевищує число оптовиків, тому сьогодні ми детально зупинимося на нюансах ліцензування саме роздрібної торгівлі.
До тютюнових виробів, реалізація яких вимагає придбання ліцензії, належать ( ст. 1 Закону № 481): сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Тепер давайте проаналізуємо норми цього Закону щодо алкогольних напоїв і з’ясуємо, на торгівлю якими з них потрібно придбавати ліцензію (див. табл. 1 на с. 4).
Таблиця 1. Алкогольні напої, торгівля якими підлягає ліцензуванню
Код УКТ ЗЕД
Найменування продукції
Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009
Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних екстрактів
Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені
Зверніть увагу! Роздрібна торгівля сидром та перрі згідно із Законом № 481 здійснюється на підставі окремої ліцензії. У той же час ч. 13 ст. 15 цього Закону за наявності «загальної» ліцензії на торгівлю алкогольними напоями дозволяє не придбавати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (детальніше про види і вартість ліцензії див. на с. 6).
Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт
Урахуйте! ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» відносить слабоалкогольні напої до категорії лікеро-горілчаних. Тому роздрібна торгівля такими напоями, як «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер», підлягає ліцензуванню. До речі, підтверджують це і податківці в консультації, розміщеній у підкатегорії 115.03 БЗ.
Також, на нашу думку, підлягає ліцензуванню і торгівля алкоголемісткими коктейлями (детальніше про це див на с. 33).
2103 90 30 00
Гіркі настоянки ароматичні з вмістом 44,2 — 49,2 об. % спирту та 1,5 — 6 мас. % тирличу (генціану), прянощів і різних інгредієнтів із вмістом 4 — 10 % цукру в тарі місткістю не більш як 0,5 л
Інші алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 об. % і більше
У той же час у деяких випадках на торгівлю алкоголемісткими напоями купувати ліцензію не обов’язково (див. табл. 2).
Таблиця 2. Напої, які можна продавати без ліцензії
Найменування напою
Обґрунтування
Безалкогольне пиво
Безалкогольне пиво належить до товарної групи 2202 УКТ ЗЕД і не відповідає визначенню алкогольних напоїв, торгівля якими потребує наявності ліцензії
Столові вина
Столові вина виведені з розряду алкогольних напоїв, роздрібна торгівля якими потребує ліцензії, ч. 12 ст. 15 Закону № 481. Згодні з цим і податківці (див. консультацію в підкатегорії 115.03 БЗ)
Алкоголемістка кава
На нашу думку, торгівля алкоголемісткою кавою не підлягає ліцензуванню, оскільки не належить до «алкогольних» товарних позицій 2203, 2204, 2205, 2206, 2208, 2103 90 30 00, 2106 90
Зауважимо: і податківці у своїх роз’ясненнях вказують на той факт, що суб’єкти господарювання, які торгують уроздріб продукцією власного виробництва, у тому числі кавою з доданням алкоголю, за умови дотримання технологічних режимів виробництва, не повинні отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (див. підкатегорію 115.03 БЗ).
Чим загрожує роздрібна торгівля алкоголем та тютюном без ліцензії?
Порушення вимог Закону № 481 та «безліцензійна» роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами нічого хорошого для підприємства не обіцяють. Штрафні санкції за ці порушення встановлені абзацом п’ятим ч. 2 ст. 17 Закону № 481 і складають не мало не багато 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
До речі, за роз’ясненнями податківців, під терміном «отримана партія товару» слід розуміти сукупність одиниць продукції одного або кількох найменувань, відвантажених чи отриманих за одним товаросупровідним документом (див. консультацію в підкатегорії 115.06 БЗ).
Крім того, штрафними санкціями загрожує і роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО (КОРО), не зазначений у ліцензії. За це підприємство чекає штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої через РРО (КОРО) продукції, але не менше 10000 грн. ( абзац шостий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).
Зауважимо, що, за роз’ясненнями податківців, перелічені штрафні санкції підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій. Це означає, що такі штрафи можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня його вчинення (підкатегорія 115.06 БЗ).
Висновок податківців дуже приємний для суб’єктів підприємництва, проте, на наш погляд, він суперечить вимогам ч. 2 ст. 250 ГКУ. Там говориться, що дія цієї статті (про строки давності за адміністративно-господарськими санкціями) не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок справляння яких встановлені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Адже в нашому випадку контролюють дотримання правил ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також накладають фінансові санкції на порушників саме органи ДФСУ та ГУ ДФСУ ( ст. 16 Закону № 481).
Як отримати ліцензію?
Порядок отримання ліцензії не надто складний.
Передусім потрібно знати, що видають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Головні управління ДФСУ в областях та м. Києві за місцем здійснення суб’єктом господарювання торговельної діяльності. Подати документи та отримати оформлені ліцензії можна також у Центрах обслуговування платників податків (п. 2.1 Рекомендацій № 213).
Ліцензії видають на підставі заяви підприємства (за формою додатка 1 до Порядку № 493)
У ній мають бути зазначені такі відомості:
— вид госпдіяльності, на провадження якого підприємство має намір отримати ліцензію (у нашому випадку — роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами);
— адреса місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які знаходяться на місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, реєстраційні номери свідоцтв РРО (КОРО), які знаходяться на місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФС — для заяви на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
— адреса місця торгівлі — для заяви на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Крім того, для отримання ліцензії вам знадобляться копія платіжного доручення на перерахування 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію (з відміткою банку про оплату) та довідка фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету. Вимогу щодо наявності цих документів встановлено п. 34 Порядку № 493 (утім, в інформаційній карті, розміщеній на сайті ДФСУ, про ці документи нічого не сказано, можливо, їх не будуть вимагати).
У десятиденний строк з дня подання документів підприємство отримає або оформлену ліцензію, або рішення про відмову в її видачі. Причому в останньому випадку обов’язково зазначають підстави для відмови (п. 3.4 Рекомендацій № 213).
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами видається строком на один рік
Одержана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Порядку № 493).
Скільки коштує ліцензія?
Вартість ліцензії встановлена ч. 14 — 16 ст. 15 Закону № 481 залежно від виду торговельної діяльності та місця торгівлі і становить:
а) 780 грн. на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування — за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту);
б) для місць торгівлі в межах міст, а також які розташовані за межами міст обласного значення та м. Києва на відстані до 50 км і мають торговельні зали площею понад 500 кв. м:
— 8000 грн. на кожний окремий РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, — за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім сидру та перрі);
— 2000 грн. на кожне місце торгівлі — за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами;
в) для місць торгівлі, розташованих на території сіл і селищ, за винятком тих, що розташовані в межах території міст:
— 500 грн. на кожний окремий РРО (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі, — за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім сидру та перрі);
— 250 грн. на кожне місце торгівлі — за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
Ліцензію видають на рік, а її вартість оплачують щоквартально рівними частками ( ч. 17 ст. 15 Закону № 481). Причому, як ви пам’ятаєте, першу 1/4 частину вартості ліцензії потрібно внести ще до її отримання. Наступні чергові платежі за ліцензію необхідно буде вносити до закінчення строку, зазначеного на зворотному боці ліцензії у відмітці про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію.
Скільки потрібно ліцензій, якщо підприємство має кілька місць торгівлі в різних районах?
Якщо уважно вчитатися в положення ч. 14 — 16 ст. 15 Закону № 481, стає зрозуміло, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) видаються окремо на кожне місце торгівлі. При цьому для «тютюнової» ліцензії встановлено фіксовану вартість для кожного місця торгівлі, а вартість «алкогольної» ліцензії на кожне місце торгівлі пропорційна кількості обладнаних там РРО (КОРО).
Згідно з термінологією ст. 1 Закону № 481 місцем торгівлі є місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Інформацію про місце торгівлі зазначають на лицьовому боці ліцензії (п. 25 Порядку № 493).
підприємство, що має місця торгівлі в різних районах, повинне отримати окрему ліцензію на кожну торговельну точку
А ось «заощадити» та використовувати одну ліцензію для торгівлі в кількох місцях не вийде (див. консультацію в підкатегорії 115.03). Це загрожує застосуванням до підприємства штрафних санкцій за «безліцензійну» торгівлю (див. с. 5).
Чи можна торгувати алкогольними напоями (тютюновими виробами), коли ліцензію здано для проставляння відмітки про черговий платіж?
Як ми вже говорили, плату за роздрібну «алкогольну» та «тютюнову» ліцензії вносять щоквартально рівними частинами і зараховують до місцевого бюджету.
Проте майте на увазі! Просто своєчасно вносити до бюджету плату за ліцензію недостатньо. Про оплату щоразу потрібно неодмінно повідомляти податківців, які уповноважені контролювати внесення плати за ліцензію. Цього вимагають від роздрібних торговців ч. 4 ст. 16 Закону № 481 та п. 3.10 Рекомендацій № 213, якими передбачено, що з метою контролю за сплатою ліцензійних платежів, а також для внесення до ліцензії інформації про сплату чергового платежу суб’єкт господарювання повинен подати контролюючому органу копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату.
Тобто після внесення чергового ліцензійного платежу суб’єкт господарювання подає податківцям (див. консультацію в підкатегорії 115.03 БЗ):
— копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату;
— ліцензію — для проставляння в ній відмітки про внесення чергового платежу;
— заяву довільної форми з проханням про проставляння в ліцензії відповідної відмітки.
На підставі цих документів податковий орган зробить відмітку про поточне (квартальне) внесення вами плати на зворотному боці ліцензії (пп. 25, 38 Порядку № 493, пп. 3.1, 3.6, 3.10 Рекомендацій № 213). Причому на проставляння такої відмітки законодавство відводить контролерам 10 календарних днів із дня отримання документів.
Виникає запитання: а чи можна здійснювати продаж алкогольних і тютюнових виробів у період, коли ліцензія у податківців?
Звичайно ж, можна! Адже вимога про проставляння відмітки обов’язкова і без неї ліцензія вважається недійсною (п. 16 Порядку № 493). У той же час жоден нормативний документ не вимагає від торговців припиняти продаж «ліцензійних» товарів на період проставляння відмітки. Єдине, пам’ятаєте вже згадану нами вимогу п. 27 Порядку № 493, де говориться, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами повинна знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду? Тому на час відсутності ліцензії з «поважної» причини замість неї на видному місці, доступному для огляду, потрібно розмістити копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Примітно, що на підставі копії ліцензії дозволяють продовжувати торгівлю і податківці в консультації з підкатегорії 115.03 БЗ.
Чи потрібно вносити зміни до ліцензії у разі перейменування вулиці або населеного пункту?
Адреса юридичної особи та місця торгівлі — ключова інформація, яку зазначають у ліцензії. Так, згідно з п. 25 Порядку № 493 на лицьовому боці ліцензії, зокрема, зазначають:
— найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за наявності) — для юридичних осіб;
— прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані (серію, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за наявності) — для фізичних осіб;
— місце торгівлі;
— адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Крім того, адресу місця торгівлі суб’єкти господарювання зазначають у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями ( ч. 24 ст. 15 Закону № 481).
З урахуванням цього стає зрозуміло:
перейменування вулиці, на якій розташовано місце торгівлі або зареєстрований суб’єкт підприємництва, а також зміна назви населеного пункту потребують внесення відповідних змін до ліцензії
Наполягають на цьому і податківці (див. лист ДФСУ від 06.04.2016 р. № 7654/6/99-99-11-02-02-15, а також консультацію в підкатегорії 115.03 БЗ).
У той же час урахуйте: чітких строків внесення змін до ліцензії не встановлено. Зрозуміло, що переоформити ліцензію ви зможете тільки після того, як внесете зміни до документів на приміщення. А от після цього засиджуватися не варто, щоб не накликати на себе претензій податківців.
Виникає запитання: які дії вчинити, щоб переоформити ліцензію?
Для цього потрібно скласти й подати до органу ліцензування заяву в довільній формі. Крім того, до заяви додають документи, що підтверджують зміну відомостей. При цьому орган, що видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видасть суб’єктові господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку, з урахуванням змін ( ч. 31 ст. 15 Закону № 481, п. 3.8 Рекомендацій № 213).
Що стосується торгівлі в період переоформлення ліцензії, то її припиняти не потрібно. Податківці не проти продажу алкоголю та тютюну в «міжліцензійний» період на підставі копії раніше виданої ліцензії (див. консультацію в підкатегорії 115.01 БЗ).
Чи можна тимчасово призупинити дію ліцензії у разі тимчасової відмови від торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами)?
Закон № 481 передбачає лише одну підставу для призупинення дії ліцензії. Так, згідно з ч. 27 ст. 15 Закону № 481 дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу ліцензування на термін до погашення заборгованості. При цьому дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження уповноваженого органу. Ну а поновлюється дія ліцензії з того дня, коли ви погасите свою заборгованість за черговим ліцензійним платежем ( ч. 28 ст. 15 Закону № 481).
Проте не думайте, що таким чином можна призупиняти дію ліцензії на скільки завгодно довгий термін. Адже
затримка при перерахуванні чергового платежу за ліцензію більш ніж на 30 календарних днів з моменту її призупинення є підставою для анулювання ліцензії
Інших випадків призупинення дії ліцензії, у тому числі на час відмови від торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, Законом № 481 не передбачено. Що ж робити в такій ситуації?
Якщо підприємство прийняло рішення призупинити продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів, йому слід самостійно анулювати відповідну ліцензію. Для цього потрібно подати відповідну заяву, на підставі якої орган ліцензування приймає письмове розпорядження про анулювання ліцензії ( ч. 29 ст. 15 Закону № 481).
Такі ж рекомендації із цього приводу дають і податківці в консультації у підкатегорії 115.03 БЗ.
Що робити із залишком алкогольних напоїв (тютюнових виробів) після закінчення терміну дії ліцензії?
Перше рішення, яке напрошується в цій ситуації, — продати/подарувати/повернути товар іншому суб’єкту підприємництва або постачальнику. Проте одразу скажемо: зробити це, не порушивши вимоги Закону № 481, не вийде.
Річ у тім, що згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова, як і роздрібна, торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися тільки за наявності ліцензії. А реалізація алкогольних напоїв / тютюнових виробів іншим суб’єктам господарювання (у тому числі постачальникам, іншим роздрібним торговцям) підпадає під визначення оптової торгівлі згідно зі ст. 1 Закону № 481.
З тієї ж причини не вдасться подарувати (обміняти) залишки алкоголю (тютюну) іншим підприємствам з метою подальшого комерційного використання. Як відомо, передача за договором дарування та міни в термінології п.п. 14.1.202 ПКУ вважається продажем (реалізацією) товару, оскільки передбачає перехід права власності.
Так само думають і податківці. У своїх консультаціях вони висловлюються категорично проти реалізації та безоплатної передачі* залишків алкогольних напоїв або тютюнових виробів після закінчення терміну дії ліцензії на торгівлю ними (див. підкатегорію 115.03 БЗ).
* З безоплатною передачею не все так безхмарно ще й через застосування мінімальних цін на алкоголь.
На жаль, продаж алкогольних та тютюнових залишків за договором комісії — теж не вихід. Нехай на етапі передачі «ліцензійної» продукції від комітента комісіонерові реалізації не відбувається (немає переходу права власності), а значить, і наявність ліцензії ніби як і не обов’язкова. Проте вже у момент передачі товарів від комісіонера до покупця право власності на них від комітента переходить до покупця. А отже, відбувається та сама реалізація комітентом товарів покупцеві, здійснення якої потребує обов’язкової наявності ліцензії. Значить, у нашому випадку, коли термін дії ліцензії вже добіг кінця, здати товар на комісію також не вийде.
Найбільш безпечне і правильне рішення — позбавлятися від усіх алкогольно-тютюнових залишків ще до закінчення терміну ліцензії.
Якщо ж завчасно позбутися усіх залишків вам не вдалося, тоді податківці дозволяють суб’єктові господарювання (його власнику) такі залишки випити і викурити ☺ (див. консультацію в підкатегорії 115.03). Для цього можна організувати корпоратив для своїх працівників або використати алкогольні напої з представницькою метою. Але оформити проведення таких заходів, на наш погляд, також краще до закінчення терміну дії ліцензії. Адже в іншій своїй консультації в цьому ж розділі контролери застерігають суб’єктів господарювання від безоплатного надання алкогольних напоїв у рамках рекламної акції, якщо у підприємства немає ліцензії. За таке порушення податківці загрожують штрафом за безліцензійну торгівлю.
Ліцензію оформляють на точку продажу алкоголю, на кожен РРО окремо, розміщають на видному місці й платять за неї щороку.
Алкоголь — підакцизний товар, а підприємці, які торгують алкоголем у закладі чи в магазині, отримують ліцензію (ч. 12. ст. 15 ЗУ № 481).
Підприємці-єдинники з підакцизних товарів можуть торгувати тільки пивом, сидром і перрі, а значить вони теж мають отримати алкогольну ліцензію.
Без ліцензії можна торгувати безалкогольним пивом і столовими винами.
Щоб торгувати алкоголем у роздріб, потрібно зареєструвати коди КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. , 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах .
Ці КВЕДи передбачають і торгівлю сигаретами, тому єдинникам при реєстрації цих кодів окремо треба дописати «крім торгівлі тютюновими виробами».
Одна точка — одна ліцензія. Алкогольну ліцензію видають на місце торгівлі, а не на ФОП Фізична особа — підприємець .
Адреса точки вказується на лицьовому боці документа: так, якщо у вас кафе і магазин, потрібно отримати дві ліцензії (консультація в ЗІР Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс податкової , підкатегорія 115.03).
Інакше кажучи, один ФОП може отримати скільки завгодно ліцензій, а от використовувати одну ліцензію відразу на кількох точках не може.
Якщо змінюєте місце торгівлі, потрібно отримати нову ліцензію (консультація в ЗІР, підкатегорія 115.03).
Один РРО — одна ліцензія. За законом, якщо ФОП торгує алкоголем, потрібно використовувати касовий апарат . Коли будете отримувати ліцензію на алкоголь, у вас уже має бути зареєстрований касовий апарат, дані про нього вказують у заяві на отримання ліцензії. РРО у 2023 році: для яких підприємств обов’язковим є застосування касових апаратів
Якщо в магазині два і більше РРО Реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат). , ліцензію потрібно отримати на кожен пристрій.
Відпускатимете алкоголь тільки через один РРО — на нього і треба отримати ліцензію.
Також на точці повинна бути КОРО Книга обліку розрахункових операцій. , куди записується виручка від продажу алкоголю.
Вимога до приміщення. Торгувати алкоголем можна в приміщенні площею мінімум 20 кв. м (ст. 1 ЗУ № 481). Якщо торгуєте пивом, обмежень немає.
Приміщення має бути обладнане вітринами і прилавками, охоронною і протипожежною сигналізацією, добре освітлене, з опаленням і вентиляцією. У момент видачі ліцензії все це, можливо, і не перевірять, а от надалі можуть прийти з перевіркою із СЕС, пожежної охорони, і якщо виявлять недоліки, ліцензію анулюють.
А ще ліцензію не видадуть, якщо збираєтеся торгувати алкоголем з рук у непристосованому приміщенні або ваша точка розташована на території дитячого садка, навчального закладу, лікарні та інших місцях, визначених місцевою радою у вашому місті або районі, — це заборонено (п. 22 Порядку № 493).
У Києві по ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем треба звертатися в ГУ ДФС за адресою вул. Шолуденка, 33/19.
Підприємці в регіонах отримують ліцензію в Головних управліннях податкової в області або в ЦОПах.
Документи слід подати в ДФС за місцем ведення діяльності, а не в податкову, де стоїте на обліку як ФОП .
Подавати документи можна особисто, через уповноважену особу, надіслати поштою або передати через центр обслуговування платників податків (п. 2.1 Рекомендацій № 213). Часто підприємці звертаються до посередників, щоб оформити ліцензію.
У заяві на отримання ліцензії ви вказуєте дані свого ФОП, РРО та точки торгівлі.
На сайті ДФС зазначено, що заява подається в довільній формі, але є розпорядження податкової від 28.02.2018 № 18-р згідно якого, з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви на отримання, продовження, переоформлення ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем.
У своїй консультації податківці зазначають, що довідку про реєстрацію РРО (КОРО) оформляє уповноважена особа управління або відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів податкової й додає до заяви на ліцензію, вона не видається підприємцеві (консультація в ЗІР, підкатегорія 109.06).
Якщо документи в порядку, ліцензію видадуть протягом 10 днів, коли щось не так, також у письмовій формі вам видадуть рішення про відмову з обґрунтуванням.
Наступний крок — зареєструвати ліцензію у своїй ДПІ, а якщо торгуєте алкоголем у сільській місцевості, то ще й в органах місцевого самоврядування. Граничний строк для реєстрації не встановлений (консультація в ЗІР, підкатегорія 115.03).
Ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем купують на рік , вартість залежить від розміру населеного пункту, де ведете торгівлю, і виду алкоголю (ст. 15 ЗУ № 481).
І ще раз нагадуємо, що ліцензію ви отримуєте на кожен окремий РРО (КОРО), його дані будуть зазначені в ліцензії. Якщо їх кілька, вартість ліцензії треба помножити на кількість РРО, через які будете торгувати алкоголем на точці.
Якщо отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем, маєте право продавати сидр і перрі без додавання спирту, окрема ліцензія на ці напої не потрібна.
Платити за ліцензію потрібно щокварталу рівними сумами (ч. 17 ст. 15 ЗУ № 481):
Оплату перераховуєте на рахунок казначейства адміністративно-територіальної одиниці, де торгуєте алкоголем, реквізити можна дізнатися на сайті ДФС.
Про кожен платіж треба повідомляти в податкову (ч. 4 ст. 16 ЗУ № 481 і п. 3.10 Рекомендацій № 213), потрібно подати:
Протягом 10 календарних днів ДПІ має повернути ліцензію з відміткою.
Поки оригінал ліцензії перебуває в податковій, на видному місці потрібно розмістити копію ліцензії, щоб не припиняти торгівлю (консультація в ЗІР, підкатегорія 115.03). А от без ліцензії на точці торгувати алкоголем не можна.
Якщо прострочите сплату чергового платежу, ДФС розпорядиться призупинити дію ліцензії до сплати заборгованості. Тільки-но оплата надійде у бюджет, дію ліцензії поновлять.
ФОП-загальносистемники включають вартість ліцензії до складу витрат за фактом сплати на підставі підтвердних документів (консультація в ЗІР, підкатегорія 104.05).
Податкова може анулювати алкогольну ліцензію на підставі вашої заяви, а ще:
Ліцензія вважається недійсною з моменту, коли ФОП отримав письмове розпорядження про її анулювання (консультація в ЗІР, підкатегорія 115.03).
Коли змінюються відомості, зафіксовані в ліцензії, потрібно отримати ліцензію на новому бланку зі зміненими даними.
Які це можуть бути відомості: змінилося місце торгівлі, адреса місця зберігання алкоголю, установили на точці новий РРО і продаватимете через нього алкоголь, змінилося прізвище ФОП або його податкова адреса.
Треба звернутися в ДФС із заявою з відміткою напроти «Переоформлення ліцензії», і протягом трьох робочих днів вам видадуть ліцензію на новому бланку.
Якщо ліцензію втратили або зіпсували, потрібно отримати дублікат. Це коштує 780 грн. Подаєте в податкову ту ж таки форму заяви з відміткою «Видача дубліката ліцензії».
Дублікат буде готовий протягом 3 днів.
Строк дії дубліката такий самий, як і ліцензії, яку пошкодили чи загубили.
Якщо ризикнули працювати без ліцензії, приготуйтеся заплатити 200% вартості отриманої партії товару Партія товару — продукція одного або кількох найменувань, отриманих за одним товаросупровідним документом (консультація в ЗІР, підкатегорія 115.06). , але не менше 17 тис. грн, якщо це виявлять.
Якщо будете торгувати алкоголем через РРО (КОРО), які не зазначені в ліцензії, оштрафують на 200% вартості проданого через такий РРО товару, але не менше 10 тис. грн.
За продаж алкоголю в заборонених місцях і покупцям до 18 років оштрафують на 6,8 тис. грн.
Також є адмінштраф за роздрібну торгівлю алкоголем і сигаретами без ліцензії — від 3,4 тис. до 10,2 тис. грн (ст. 156 КпАП).
Якщо ваша діяльність або діяльність вашого підприємства пов’язана з імпортом товарів, необхідно отримати ліцензію на імпорт. Ліцензія видається Міністерством економіки України на підставі заяви.
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://my.gov.ua/info/service/2816/details.
Заявка на отримання ліцензії (щодо озоноруйнівних речовини, або товарів, що їх містять – подається у 2-х примірниках)
Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, завірені в установленому законодавством порядку
Оригінал погодження відповідного уповноваженого органу виконавчої влади (у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України)
Ліцензія на імпорт товарів видається в порядку, передбаченому Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та Положенням про порядок ліцензування імпорту товарів.
Ліцензія стосовно імпорту озоноруйнівних речовин або товарів, що їх містять, видається на виконання положень Монреальського протоколу на підставі погодження на ввезення озоноруйнівних речовин або товарів, що їх містять, що надається Мінеконенерго до Мінекономіки у порядку міжвідомчого обміну інформацією у двох примірниках, один з яких зберігається в Мінекономіки.
У разі запровадження режиму автоматичного ліцензування строк видачі ліцензії не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заявки та інших необхідних документів, що відповідають установленим вимогам.
У разі запровадження режиму неавтоматичного ліцензування строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати їх одержання, якщо заявки розглядаються в порядку їх надходження, та більше 60 днів від дати закінчення оголошеного строку приймання заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно.
Уповноважені структурні підрозділи обласних та Київської міської державних адміністрацій видають ліцензію на імпорт товарів суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які зареєстровані у відповідних регіонах та облікова вартість товарів за договорами (контрактами) яких не перевищує 300 тис. доларів США, крім товарів, на імпорт яких установлено кількісні обмеження (квоти).
Ліцензія видається вповноваженому представникові суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності за умови подання до Мінекономіки або уповноважених структурних підрозділів обласних та Київської міської державних адміністрацій довіреності чи копії довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку, на її одержання та пред’явлення документа, що посвідчує особу.
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).
До припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється
Порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його іноземним контрагентом зконодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Застосування до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або до його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
Отримання Мінекономіки від Мінеконенерго відмови у видачі погодження на ввезення озоноруйнівних речовин або товарів, що їх містять (щодо озоноруйнівних речовин, або товарів, що їх містять)
Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари (у разі застосування процедури розгляду заявок у порядку їх надходження).
Дії суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов’язань
Строк для подання скарги: Скаргу щодо рішення органу ліцензування про відмову у видачі ліцензії можна подати протягом місяця з дня прийняття такого рішення
Граничний строк розгляду скарги: Скарги розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує десяти календарних днів з дня одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення
Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником
Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача
До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача
Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.
До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…