Цього року у вас поганий урожай? Хворіють овочеві та декоративні культури? Внесення добрив не приносить результати, а хвороби і шкідники атакують сад? Тоді прийшла пора перевірити ґрунт: якщо кисла, то виправити це внесенням доломітового борошна. Але тільки зробити треба все правильно і з науки!
Доломітове, або вапнякове борошно – природне добриво для кислих ґрунтів. У найпростішому формулюванні – це розмільчена до порошку осадова гірська порода – доломить. Зовні – це жовтий, сіро-жовтий або рідко білий порошок, що складається з приблизно на 30% оксидів кальцію і на 20% – з оксидів магнію з домішкою заліза, марганцю, цинку, фосфору.
Плюси застосування доломітового борошна на городі і в саду
В результаті внесення доломітового борошна, ми маємо 7-ми кратну користь:
А ще доломітка натуральна і безпечна для вас і ваших улюбленців.
Більшість декоративних та овочевих культур віддають перевагу ґрунтам, близьким до нейтральних. Виключення з правил – це представники сімейства Верескових – рододендрони, верески, ерики, багульники, журавлина і т. д., так що про них окремо. Там, як правило, потрібно, навпаки, підкислення грунту.
А ось основній масі рослин необхідне середовище, близьке до нейтральної. У той час як у середній смузі ґрунт часто має показник кислотності нижче pH 5, це кислий грунт.
У спеціалізованому магазині для садовода-дачника можна легко купити рН-метр або прості лакмусові папірці. Інструкція щодо застосування в коробочці:) Але все це, на жаль, не дає 100% точності результат. Якщо вам цікаво, як правильно зробити аналіз самому, щоб отримати достовірний результат, то докладніше читайте наш матеріал: Як самостійно перевірити кислотність ґрунту на своїй ділянці.
Найнадійнішим способом вимірювання є лабораторія. Але якщо ви не хочете звертатися до лабораторії (це не зручно, коштує купу грошей тощо), то спробуйте поєднати 2 способи перевірки: лакмусовий папірець або Ph-метр і рослинність на ділянці.
Якщо у вас на ділянці прекрасно себе почувають дикий щавель, хвеолог, лютики, іван-да-мар’я, подорожник та іван-чай, то це говорить про кислі ґрунти.
Манжетка, мати-і-мачуха, польовий в’юнок, наклеп, люпин і ромашка непахуча воліють слабокислі ґрунти.
А ось якщо у вас на ділянці ростуть мак-самосійка, гірчиця або біла смолівка (дріма біла), то ґрунти у вас лужні. Про те, що ґрунт лужний (а в цьому випадку доломітка вам точно не потрібна) говорять ще й такі ознаки: ґрунт кам’янистий, у літній період сухий, після дощу на ньому утворюється щільна кірка, зверху лежать камені. Поліпшити лужний ґрунт допоможуть сидерати і компост, втім, мова зараз про кислі ґрунти, а не про лужні. Для тих же, хто заздрить власникам лужних ґрунтів зауважимо, що підвищити кислотність з кислих до нейтральних ЛЕГШЕ, ніж знизити від лужних до слабощілкових і нейтральних. Крім того, у власників лужних ґрунтів супутньою проблемою часто йде її засолення. Тож не заздріть, а просто додайте доломітове борошно у ваш кислий ґрунт. А ось скільки?
Скільки додавати доломітового борошна? Скільки вішати в грамах?
Вносити доломітове борошно при всій її натуральності безконтрольно не можна! Якщо ви визначили умови на своїй ділянці як
Як і будь-яке інше добриво – наперед, найкраще за місяць до посадок. Насипте потрібну кількість рівним шаром по грядці і перекопайте на багнет лопати (15-20 см). Якщо розкидати доломитку по поверхні, не перекопуючи, то результат буде через рік і слабшим. А так, в принципі доломітове борошно можна розкидати навіть по поверхні газону, оскільки воно не обпалює листя рослин.
Навесні вносять доломітове борошно під городні культури (картопля, томати), роблять це заздалегідь, як відтає ґрунт, у квітні. Але ось під капусту досвідчені дачники доломітове борошно рекомендують вносити безпосередньо в момент посадки.
Під журавлину, голубику і щавель (як вже згадувалося вище) доломітку не вносять, це любителі кисленького.
Літнє внесення доломітового борошна
Застосовується рідко, але не несе ніякої небезпеки для рослин. Як ми вже говорили вище, її можна вносити навіть по поверхні листя. Просто в цьому випадку, вона почне працювати не навесні, а тільки влітку. Втім, якщо у вас грунт кислий, навесні ви не встигли внести доломітове борошно, то зробити це ніколи не пізно.
При осінньому внесенні доломітового борошна в город вона все одно починає працювати тільки навесні. При цьому частина її вимивається талими водами, а частина йде глибше орного шару. Таке внесення малоефективне для вирощування одно- і дворічних культур, тобто фактично для всіх овочевих.
АЛЕ, її можна і потрібно вносити восени під дерева і чагарники, її «затягування в грунт і розподіл по кореневій зоні» в даному випадку буде досить ефективно, так як коренева зона плодових деревних культур займає значно більший обсяг, а розподіл доломітового борошна по всій зоні вимагає часу.
Перший: на відстані в метр-максимум два роблять траншею і засипають в неї доломітове борошно, зверху засипають грунтом.
Другий: доломітове борошно розсипають зверху по всьому радіусу пристовбурного кола. Найкраще це працює, коли у вас під деревом не квітник або газон, а гола земля. У цьому випадку доломітове борошно можна граблями або тяпкою злегка перемішати з землею.
Третій: по периметру крони копають ями (можна за допомогою бура) і в них заспиють доломітове борошно. Такий же спосіб підходить для внесення мінеральних добрив, але змішувати доломітове борошно з добривами не треба, про це вже було сказано вище.
Аналогом доломітового борошна є вапно. Чим вони відрізняються?
Обпалену вапно і гармату використовують рідше, оскільки ці речовини діють жорсткіше вапнякового борошна. Небезпечними наслідками передозування можуть стати опіки рослин.
Доломітове борошно зберігають у сухому приміщенні при температурі не нижче + 5 ° C. Тому куплену в зиму доломитку залишати зберігати в промерзаючому наскрізь сараї не варто, краще її використовувати відразу за призначенням. Або купувати доломітку навесні і вносити її перед початком посадкових робіт.
Оскільки в природному доломіті, як у породі, крім корисних каліція і магнія може міститися ще й свинець, то вкрай важливо купувати доломітку, призначену для внесення в грунт. Не можна брати доломітове (вапнякове) борошно, призначене для будівельних або оздоблювальних робіт. На виробництві йде контроль якості доломітового борошна, яке може відрізнятися за своїм складом, залежно від його подальшого призначення. Крім того, важлива ступінь помолу доломіта, доломітове борошно з фракцією більше від 0.1 до 3 мм працює дуже повільно, але довше, доломітове борошно з частинками діаметром – від 0,1 до 1 мм дає результат значно швидше. Так як після внесення в ґрунт, в реакцію вступає спочатку дрібна фракція (менше 1 мм), а тільки потім починають працювати більш великі частинки.
Тому не треба економити, беріть доломітове борошно тільки у перевірених фірм, а не на сторожовому ринку. Вартість її не велика і економія мінімальна, а от наслідки можуть бути не приємними.
Багато городників чули про доломітове борошно як засіб зниження кислотності грунту. Насправді сфера її дії набагато ширша. Доломітове борошно здатне підвищити врожайність ділянки, захистити рослини від низки шкідників, а вирощені овочі, фрукти, ягоди – від радіації.
Вапнякове або доломітове борошно, що називається в народі доломіткою, є нічим іншим, як подрібненою гірською породою. Логічно, що називається цей мінерал доломіт, а належить до групи карбонатних. Найчастіше це порошок білого, сірого або бежевого кольору, але у продажу можна зустріти і помаранчевий варіант. Останній відрізняється від традиційної доломітки підвищеним вмістом магнію.
У середньому мінерал має такий склад:
При проведенні обробки доломіткою:
Порошок може використовуватися як у відкритому ґрунті, так і в парникових умовах.
Незважаючи на такий багатий і корисний набір речовин, доломітове борошно використовується лише за певних умов. Головне з них – підвищена кислотність ґрунту, не більше 5,5. Визначити цей показник можна такими способами:
Важливо знати і тип ґрунту, від цього залежать норми внесення борошна. Так, при глинистій та суглинній, а також болотисто-торф’яній потрібно додати порошку з розрахунку:
Для супіщаних та піщаних ґрунтів норма в 1,5 рази менша:
Визначити тип ґрунту можна, просто взявши грудочку землі та злегка змочивши її водою. Піщана не ліпиться зовсім, супіщана зможе вже триматися в «кульці», з суглинку вдасться розкотити «ковбаску», а з глини навіть зробити «кільце».
Не варто сипати доломітку “на око”, інакше можна зіпсувати ділянку. Доведеться все ж таки визначити тип ґрунту, його кислотність, розрахувати норми внесення перед процедурою.
Здавалося б, завжди краще прагнути золотої середини, норми. Якщо грунт лужний – його потрібно закислити, а кислий – знизити кислотність. Для більшості рослин дійсно найбільш сприятливим ґрунтом є нейтральна, з рівнем рН близько 6-7. Але є культури, які легко можуть рости на слабокислих ґрунтах, а є й такі, яким потрібна саме знижена кислотність. Тому рішення, вносити чи ні доломітку, потрібно приймати з урахуванням планів вирощування тих чи інших овочів, ягід, плодових дерев. Умовно всі рослини можна поділити на кілька груп:
Щоб рослини отримали необхідний обсяг поживних речовин, доломітова цибуля рівномірно розподіляється ділянкою, та був змішується з грунтом. Краще скопати, мінімум – розпушити на глибину 7-12 см. Для обробки ґрунту біля чагарників і дерев слід розсипати порошок по краю стовбурового кола (на відстані 1-2 метри від дерева) і заглибити, тобто розпушити.
При використанні в теплиці землю не потрібно розпушувати, порошок не розвіє вітер і не змиє дощ, зате він допоможе втримати вологу в грунті, формуючи тонку плівку. Але норми внесення для тепличних умов мають бути меншими, ніж для відкритого ґрунту.
Що менше фракція, то швидше речовина входить у реакцію з грунтом. Тому бажано подрібнити шматочки добрива, наприклад, сипати на грядки через велике сито.
Серед городників є багато прихильників саме весняного внесення доломітового борошна. Вважається, що саме такий спосіб не дає порошку вимиватися у глибокі шари землі, стаючи недосяжним для коріння рослин.
Процедуру рекомендують проводити вже наприкінці зими або на початку весни, коли на ділянці починає танути сніг. Борошно варто рівномірно розпорошити по грядках (можна прямо по залишках снігового покриву), а потім одразу ж їх скопати, не допускаючи роздмухування вітром мінерального пилу.
Можна використовувати і водний розчин, проливаючи їм борозни або лунки перед посадкою, але вапняки розчиняються погано, тому все одно доведеться підпушити поверхню.
Однорічним і дворічним культурам, що дає врожай цього сезону, розкислення грунту восени не підходить, оскільки складно досягти опущення речовини на потрібну глибину. Навесні порошок захоплюється таючим снігом і просочується в глибокі шари, що підвищує ефективність доломітового борошна. Тому для грядок, призначених для таких рослин, краще обрати саме весняну обробку.
Якщо розкислити ділянку навесні не вдалося, допускається полив розсади на городі та теплиці доломітовим розчином. Також можливе застосування мінералу як добрива. Для цього порошок змішують із водою у співвідношенні 1:10.
А ще пил, що утворюється після виробництва щебеню, можна використовувати проти комах-шкідників – потрібно лише обприскати водним розчином доломіту уражені рослини.
Є багато прихильників саме осіннього внесення борошна. Вони наводять як аргумент той факт, що для активізації порошку потрібен час – мінімум пару тижнів. Тому при весняному внесенні доломіт почне працювати ближче до осені, а при осінньому – якраз до початку вегетаційного періоду.
Осіннє внесення ідеальне для дерев та чагарників, проводити його належить у вересні або жовтні, але до перших заморозків.
Речовина працює м’яко, поступово. Ефект від внесення видно не відразу, а за рік-два. Зате при ретельній обробці всієї ділянки знову проводити процедуру потрібно буде лише через 6 років.
Порошок через свій хімічний склад може підвищувати ефективність у комбінації з одними речовинами, і ставати марним – з іншими.
Так, «друзями» у боротьбі з підвищеною кислотністю ґрунту можна назвати:
А ось аміачна селітра, сечовина, карбамід та свіжий гній не рекомендують застосовувати разом із товченим доломітом. Агрономи наполегливо радять почекати між процедурами щонайменше кілька місяців, а краще – півроку. Щоправда, органікою можна користуватися раніше, вже за два тижні.
Якщо потрібно знизити кислотність ґрунту, то замість доломітки можна використовувати інші речовини з такою самою дією. Наприклад:
Добриво є натуральним і цілком безпечним для тварин і птахів, тому особливих обмежень тут немає.
Інша річ, що при неконтрольованому застосуванні доломітки на ділянці ефект може бути зворотним, аж до загибелі рослин. Нагадуємо, що порошок не можна застосовувати у комбінації (або майже одночасно) з деякими добривами. Також не слід проводити обробку регулярно, за дотримання норм внесення достатньо буде повторити процедуру через 5-6 років.
Доломітове борошно – це природний і досить недорогий, зате дуже ефективний засіб для нормалізації кислотності ґрунту та підвищення його якості. З її допомогою вже за 2-3 роки врожайність збільшується на 15%! Щоправда, досягти такого результату можна лише за дотримання норм і термінів внесення порошку. Але це нескладно, проте ефективно. Гарного врожаю!
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…