Соцмережа LinkedIn представила свій прогноз щодо найбільш затребуваних професій у 2020 року. Експерти вважають, що найбільший попит матиме блокчейн розробник. Тож ми спробуємо пояснити, хто це такий, скільки він заробляє та що треба вміти, щоб стати блокчейн розробником.
Система блокчейну – це такий собі безперервний послідовний ланцюжок, побудований за певними правилами. Копії таких ланцюжків блоків можна розмістити на багатьох автономних ПК.
Спочатку цю технологію застосовували при створенні криптовалюти. Однак, зараз її можна застосовувати і в інших сферах, наприклад у банківській сфері, у системах, де потрібно представляти посвідчення особи, де потрібні моніторинги достовірності даних тощо.
Відтак, фахівець з блокчейну розробляє програмні додатки, які будуть виконувати вузли, що входять до ланцюжка блоків. Також розробник налаштовує взаємодію програмного забезпечення для роботи з цими додатками.
При цьому будь-яка помилка може дуже дорого обійтись клієнтові, тож розробник має мати дуже хороші навички програміста щодо кібербезпеки. Також Blockchain-розробнику важливо вміти максимально оптимізувати код.
Фахівець з блокчейну – це програміст, тож він має знати певну мову програмування. Це можуть бути C ++, Python, Java, NodeJS і C # та інші, залежно від сфери застосування блокчейну.
Також це розробник має мати навички веб-розробника, адже у програм, що взаємодіють з Blockchain, найчастіше є веб-інтерфейс. Буде плюсом розуміння асиметричної криптографії на основі еліптичних кривих.
Пригодяться знання HTML, CSS, NodeJS і MongoDB. Навички нетворкінгу і систем безпеки також будуть корисні, адже блокчейн-розробники часто змушені спілкуватися з представниками цих відділів.
и получите красивый адрес своей странички вида: senior.ua/sergey.ivanov
Ми звикли пов’язувати слово «блокчейн» з криптовалютою. Та насправді ця мережа збереження інформації працює у багатьох сферах: логістиці, освіті, медицині, нерухомості та інших. Технологією блокчейну користуються приватні підприємства, щоб контролювати рух коштів на рахунках, державні установи, наприклад, заклади освіти, для збереження особистих даних своїх студентів від шахрайських дій. Отже, все про блокчейн: як працює технологія, де її використовують – читайте далі.
Блокчейн — це революційна технологія, яка дозволяє безпечно, надійно та прозоро зберігати всі дані за допомогою мережі комп’ютерів. Цією базою даних користуються для проведення операцій з криптовалютою та для зберігання інформації в багатьох інших цілях. Цифровий реєстр даних мережі блокчейну складається з ланцюгів, які містять інформацію про всі проведені операції. Історія операцій утворює блоки, в яких всі дані розташовані в хронологічному порядку. Збереження цієї інформації підтримується великою кількістю комп’ютерів по всьому світу.
Мережа блокчейну завдяки організованим блокам захищена від будь-яких зовнішніх втручань, оскільки на це потрібна була б згода всіх її учасників. Таким чином, з блоків інформації утворено систему, яка працює на взаємообміні віртуальними грошима без посередників. Бо всім учасникам доступна повна історія проведених операцій.
Першу блокчейн-мережу було створено на початку 90-х років ХХ століття вченими Стюартом Хабером та В. Скоттом Сторнеттою. Науковці працювали над розробкою захисту цифрових документів від підробки. Це надихнуло інших вчених на створення першої криптовалюти – біткоїна, яка заснована на блокчейн-технології. Ця цифрова технологія також використовується для запису інших типів інформації, яка не пов’язана з криптовалютою.
Блокчейн-мережа не має центрального контролюючого органу. Повноваження контролю за проведеними операціями мають всі користувачі мережі. Відсутність контролю з боку уряду, корпорацій чи однієї особи називається децентралізацією. Тому люди проводять операції виключно між собою без посередництва, наприклад, такої звичної для багатьох людей банківської системи.
Блокчейн-технологія застосовується не тільки для проведення криптовалютних операцій. Її давно та активно використовують ще в декількох сферах: освітній, логістичній, в медицині тощо. Технологія постійно розвивається та вдосконалюється, тому прогнозовано, що в майбутньому список сфер її застосування значно розшириться.
Блокчейн використовують в логістиці для захисту даних про всі операції, що проводяться в ланцюгу постачання, від шахрайських втручань. Це підвищує контроль за ефективністю, підзвітністю та прозорістю операцій.
В медицині завдяки технології блокчейну можна безпечно зберігати та контролювати медичні картки, відстежувати якість та розповсюдження ліків. Блокчейн забезпечує також збереження особистих даних від шахрайських дій.
Ще блокчейн-технологією користуються під час купівлі-продажу нерухомості, з метою захисту даних про всі проведені операції.
Читайте також:
Блокчейн — це децентралізована технологія зберігання інформації, що використовується в криптовалютах та інших онлайн-додатках. Вона реалізується у вигляді ланцюжка блоків, кожен із яких містить набір транзакцій та підписів, а також хеш від попереднього блоку. Це робить блокчейн незмінним та захищеним від внесення змін без згоди всіх учасників мережі.
Технологія блокчейн пропонує розв’язання проблеми довіри між учасниками мережі, оскільки всі учасники мають доступ до повної історії транзакцій, що робить підробку або зміну даних неможливим. Це дозволяє створити систему, яка працює без потреби у третій стороні чи посереднику.
Структура та дизайн блокчейну можуть змінюватись в залежності від конкретного варіанту використання та вимог, але, як правило, вони включають:
Це набір даних, що містить набір транзакцій та унікальний хеш. Блок включає посилання на хеш попереднього блоку, створюючи ланцюжок блоків або блокчейн. Цей ланцюжок зберігається одночасно в різних місцях і містить дані про всі переклади. Щоб підробити транзакцію в одному блоці, треба змінити всі файли, що слідують за ним, але це зробити практично неможливо.
Блокчейн транзакції — це записи про обмін цінностями між двома чи більше сторонами. У блокчейні транзакції групуються блоки та додаються в ланцюжок.
Вузли чи ноди — це комп’ютери, на яких працює програмне забезпечення, необхідне для підтримки мережі блокчейну. Вони видобувають нові блоки, підтверджують або скасовують транзакції, передають дані мережею та зберігають копії всього ланцюжка блоків. Як нода в блокчейні може виступати будь-яка людина, яка встановила необхідне програмне забезпечення блокчейну.
Алгоритм консенсусу — це принцип роботи блокчейну, які забезпечують безпеку мережі та узгодженість даних між вузлами. Це необхідно для підтримки цілісності та безпеки блокчейну. Завдяки цим принципам система не потребує адміністраторів та центральних сховищ. Алгоритми консенсусу підтверджують правильність інформації у кожному блоці системи.
Розробники пропонували безліч алгоритмів консенсусу, але найпопулярнішими стали ті, основу яких лежить:
Хеш-функції — це криптографічні алгоритми, що перетворюють дані на рядок символів фіксованої довжини. У блокчейні хеш-функції використовуються для створення унікального «хеша для кожного блоку та захисту блокчейну від несанкціонованого доступу. Хеш-функція є обов’язковою частиною будь-якого блокчейну.
Вхідні дані називаються «ключем», а результат роботи хеш-функції — ряд знаків, що називається «хешем». Майнери обчислюють хеш, щоб відкрити новий блок, отримати винагороду та підтримати роботу системи.
Наприклад, у блокчейні Біткоїна ролі ключів відіграють ряди з 64 знаків, у яких є цифри та літери A, B, C, D, E, F. Хеш-функція Біткоїна кодує ці 64-значні ключі за допомогою алгоритму шифрування SHA256. Такий самий алгоритм генерує адреси біткоїн-гаманців.
Нікому ще не вдавалося зламати цю модель шифрування. З урахуванням того, що кожен новий блок мережі містить дані попередніх блоків, крадіжка або підтасовування інформації в блокчейні практично неможливе. У майбутньому реальною загрозою для безпеки децентралізованих систем можуть стати квантові комп’ютери.
Криптографічні підписи — це математичні функції, що використовуються для перевірки справжності транзакції. Вони генеруються з використанням закритого ключа та можуть бути перевірені за допомогою відкритого ключа.
Структура блокчейну також може включати різні функції, такі як смартконтракти.
Смартконтракти являють собою контракти, які автоматично виконують угоди між покупцем та продавцем. Усі дані записуються безпосередньо в код, а також шифрується із закритим/відкритим ключем, що забезпечує безпечний зв’язок і передачу даних.
Загалом структура й дизайн блокчейну спрямовані на забезпечення безпечної та децентралізованої системи зберігання та передачі інформації, що забезпечує довіру між сторонами без необхідності у посередниках.
Публічні або загальнодоступні блокчейни є децентралізованими, їх не контролюють жодні організації або особи, а користувачі можуть залишатися анонімними. У публічному блокчейні є кілька переваг. Будь-хто, хто має підключення до інтернету, може ним користуватися. Усі транзакції записуються та неможливо їх змінити. Крім того, мережа безпечна — надто багато вузлів, щоб зловмисник міг отримати контроль за децентралізованою мережею.
Низька пропускна здатність — один з найбільших недоліків публічних блокчейнів. Це пов’язано зі спробою досягти консенсусу із розрізненою групою користувачів. Інший недолік — високе споживання електроенергії, яку публічні блокчейни споживають, коли користувачі добувають криптовалюту в мережі.
Найбільш популярними прикладами публічного блокчейну є Bitcoin та Ethereum. Обидва блокчейни мають відкритий вихідний код, який може переглянути та використовувати кожен користувач.
Приватний блокчейн — це тип мережі блокчейнів, в яких доступ до мережі обмежений та закритий для публіки. На відміну від публічних блокчейнів, які відкриті для участі та перевірки транзакцій будь-яким користувачем, приватні блокчейни зазвичай використовуються організаціями для певних цілей. Наприклад, для управління ланцюжком постачання, фінансових транзакцій чи обміну даними.
У приватному блокчейні мережа підтримується консорціумом організацій чи окремих осіб, і лише затвердженим учасникам дозволено приєднуватися до мережі та підтверджувати транзакції. Учасники повинні мати дозвіл мережного адміністратора на приєднання, а також відповідати певним критеріям, таким як наявність необхідних технічних навичок або виконання певних бізнес-вимог.
Приватні блокчейни пропонують кілька переваг у порівнянні з публічними блокчейнами — вищу швидкість транзакцій, більшу масштабованість та додаткові можливості налаштування. Вони також забезпечують безпечне та контрольоване середовище для конфіденційної інформації.
У блокчейн-консорціумі мережа управляється групою організацій, які працюють разом для перевірки транзакцій та обслуговування мережі. Ці організації можуть містити підприємства, державні установи чи інші організації. Також мають різний ступінь контролю над мережею залежно від своєї ролі та рівня довіри у консорціумі.
Блокчейн-консорціуми пропонують компроміс між прозорістю публічних блокчейнів та конфіденційністю приватних блокчейнів. Вони забезпечують більш безпечне та контрольоване середовище, ніж загальнодоступні блокчейни, зберігаючи при цьому рівень децентралізації та довіри в мережі.
Гібридні блокчейни є різновидом мережі, яка має елементи як приватних, так і публічних блокчейнів. Вони поєднують у собі безпеку та прозорість загальнодоступних блокчейнів з контролем та конфіденційністю приватних блокчейнів.
У гібридному ланцюжку блоків деякі частини мережі можуть бути відкриті для громадськості для перевірки транзакцій, тоді як інші блоки можуть мати обмежений доступ.
Гібридні блокчейни забезпечують вищий рівень масштабованості та ефективності порівняно з публічними блокчейнами та дають можливість налаштовувати мережу відповідно до конкретних бізнес-вимог.
Ось як працює блокчейн на високому рівні:
Транзакція — це будь-який обмін цінностями, такими як гроші, активи чи дані між двома сторонами. У мережі блокчейн транзакції групуються у блоки.
Кожен блок містить групу транзакцій та унікальний код, званий «хешем», який ідентифікує блок та його вміст. Як тільки блок заповнюється транзакціями, він додається до наявного ланцюжка блоків.
Перш ніж блок буде додано до ланцюжка блоків, він повинен бути перевірений та підтверджений учасниками мережі, відомими як вузли або ноди. Процес перевірки називається консенсусом, і він гарантує, що транзакції в блоці дійсні та стан ланцюжка блоків оновлюється відповідним чином.
Головною особливістю блокчейну є децентралізований характер. Мережа блокчейну розподілена на багатьох вузлах, і жоден вузол немає контролю над мережею. Це дозволяє створити безпечнішу й прозорішу систему, оскільки в ній немає центральної точки відмови або контролю.
Після додавання блоку в ланцюжок блоків його не можна змінити або видалити. Це робить блокчейн незмінним записом усіх транзакцій, що сталися у мережі.
Таким чином, блокчейн — це безпечна та прозора система для запису транзакцій між кількома сторонами без необхідності у центральному органі чи посереднику. Технологія використовує децентралізовану мережу вузлів для перевірки транзакцій, які потім додаються в ланцюжок блоків, що не змінюється.
Технологія розподіленого реєстру має широкий спектр можливостей. Крім застосування технології блокчейн в криптосфері, її вже активно використовують у медицині, освіті та навіть логістиці. Розглянемо ці та інші сфери застосування докладніше:
Блокчейн можна використовувати для створення захищеного від несанкціонованого доступу запису про всі транзакції, що відбуваються в ланцюжку постачання, що підвищує ефективність, підзвітність та прозорість.
Блокчейн технології можна використовувати для безпечного зберігання та керування електронними медичними картами, а також для відстеження розповсюдження ліків для забезпечення їх справжності та безпеки.
Технологія допомагає оптимізувати процеси купівлі, продажу та управління нерухомістю шляхом створення захищеного від несанкціонованого доступу запису про всі транзакції.
Блокчейн можна використовувати для створення безпечних та захищених від несанкціонованого доступу цифрових ідентифікаційних даних, допомагаючи захистити особисту інформацію та запобігти крадіжці особистих даних.
Це деякі з багатьох потенційних застосувань технології. Оскільки блокчейн продовжує розвиватися та вдосконалюватися, ймовірно, що незабаром знайдуться нові сфери його застосування.
Технології блокчейн розроблені таким чином, що будь-який блок або навіть транзакція, яка додається в ланцюжок, не може бути відредагована, що зрештою забезпечує високий рівень безпеки.
Технологія блокчейн вважається вільною від цензури, оскільки вона не контролює жодної сторони, а має концепцію надійних вузлів для протоколів перевірки та консенсусу, які затверджують транзакції з використанням смартконтрактів.
Технологія блокчейн використовується для децентралізованого зберігання інформації, тому кожен може перевірити правильність інформації, використовуючи доказ із нульовим розголошенням, за допомогою якого одна сторона доводить правильність даних іншій стороні, не розкриваючи нічого про дані.
Оскільки дані блокчейну часто зберігаються на тисячах пристроїв у розподіленій мережі вузлів, система і дані мають високу стійкість до технічних збоїв і шкідливих атак.
Хоча технологія блокчейну має багато переваг, вона також має деякі недоліки, які потрібно враховувати:
Нині блокчейни можуть обробляти лише обмежену кількість транзакцій за секунду (TPS). Блокчейн Біткоїна може обробляти від 3 до 7 TPS, а Ethereum — 13–15 TPS. Для розв’язання проблем масштабування мережі Ethereum використовують рішення другого рівня (Layer 2), яке здатне обробляти десятки тисяч транзакцій за секунду. До L2-блокчейнів відносяться: Polygon, Arbitrum, Optimism та інші.
Базова технологія блокчейну складна для людей, далеких від світу технологій. Це може стати на заваді її масового впровадження.
Процес перевірки транзакцій у блокчейні, відомий як «майнінг», є досить енергомістким.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…