§ 3. Особливості організації власних географічних спостережень. Інтерактивні вправи

У процесі пізнання природи значну роль відіграє уява спостерігача / спостерігачки, його / її здібність «домальовувати» предмет спостереження. Спостереження за природою Землі — найдавніший спосіб пізнання довкілля. Прадавні дослідники, не лише описували нові території, але й спостерігали за рухом Сонця на небосхилі, за переміщенням зірок, за змінами погоди. І сьогодні цей спосіб залишається актуальним. Досвід та результати спостережень передаються з покоління в покоління у вигляді народних календарів природи, прислів’їв, пісень та приказок.

Спробуймо з вами з’ясувати, як організувати власні географічні спостереження.

Пізнаймо більше

«У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає».

«Зима без снігу — літо без хліба».

«Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі».

«Ластівки низько літають — дощ обіцяють».

(народні прислів’я, приказки)

Практикуймо

а) Спостереження за погодою. Це метеорологічні спостереження, бо метеорологія — наука про стан приземної частини атмосфери. Тобто ця наука вивчає зміни погоди та її елементи, такі як температура повітря, хмарність, опади, сила і напрям вітру, вологість та атмосферний тиск (мал. 7).

Мал. 7. Обладнання, необхідне для спостереження за погодою

Алгоритм спостережень за погодою:

• 1) Спостереження за погодою найкраще проводити в один і той самий час доби. Наприклад, о 08:00 год ранку.
• 2) Усі дані спостережень акуратно записуйте в «Календар погоди» (табл. 1).

Календар погоди

Мал. 8. Метеорологічні знаки

• 4) Велике пізнавальне значення для вас матиме спостереження місцевих ознак погоди, за якими можна прогнозувати зміну погоди в найближчий час.

Поцікавтесь та знайдіть інформацію про місцеві ознаки та народні прикмети. Такі спостереження дадуть вам можливість почути «голос природи», зрозуміти її мінливий характер.

б) Фенологічні спостереження — це спостереження за періодичними сезонними явищами в живій і неживій природі, що пов’язані зі змінами пір року. Наприклад, науковці-орнітологи / орнітологині цілорічно спостерігають за певними видами птахів: чим вони харчуються, де, з якого матеріалу і якої форми будують свої гнізда, як довго триває парування та висиджування яєць, яка кількість пташенят доживає до дорослого віку, а також кільцюють птахів і досліджують шлях їхньої міграції. А от звичайні любителі птахів вміють розрізняти голоси птахів, фотографують їх і обмінюються досвідом у соціальних мережах. Сьогодні створена міжнародна асоціація любителів птахів, до якої і ви маєте можливість приєднатися.

в) Спостереження за полуденною висотою Сонця над горизонтом. Для цього необхідно на відкритій місцевості встановити гномон — сонячний годинник (рейка висотою один метр) (мал. 9). У 20-х числах щомісяця о 12 годині за допомогою гномона ви можете визначити висоту Сонця над горизонтом. Дані записуйте в таблицю. За цілий рік спостережень ви встановите, який кут падіння сонячних променів у вашій місцевості найвищий, а який — найнижчий.

Мал. 9. Гномон

2. Алгоритм проведення географічних спостережень

Ви можете організувати географічні спостереження за будь-яким об’єктом Землі. Леонардо да Вінчі, відомий італійський художник, винахідник та письменник, написав: «У природі все мудро продумано і влаштовано, всяк повинен займатися своєю справою, і в цій мудрості — вища справедливість життя. Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш, чому вчитися».

Пропонуємо такий алгоритм спостережень:

• Вибираємо об’єкт спостереження: гірська порода, атмосферне явище, тварина чи рослина, озеро, річка, джерело.
• Опрацьовуємо отриману з додаткових джерел інформацію про вибраний об’єкт. Узагальнюємо її.
• Спостерігаємо за даним об’єктом: фіксуємо параметри, особливі ознаки, робимо замальовки, схеми, фото- та відеоматеріали.
• Переглядаємо зібраний матеріал, аналізуємо, робимо висновки і підсумовуємо своє дослідження у вигляді звіту.
• Презентуємо власне дослідження своїй родині, однокласникам / однокласницям.

Знаймо, вміймо і використовуймо в житті

Спостереження за природою — дуже важливий метод пізнання довкілля.

Вміння спостерігати за погодою, стежити за змінами в ній, вести фенологічні спостереження дає нам можливість передбачати різні побутові незручності. Наприклад, не взяли парасольку, а почався дощ; зібралися до школи в легкому одязі, а зранку мороз тощо.

Також ми отримуємо безцінний практичний досвід життя, який передається з покоління у покоління.

Виконайте твір-есе на тему: «Як знання про Землю вплинули на обрання місця та форми відпочинку влітку? ». Використайте орієнтовний план, перейшовши за QR-кодом або за покликанням https://cutt.ly/vB8k9zZ.

ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ

Гра «Розпізнай професію за географічними вміннями».

Гра «Методи географічних досліджень».

Гра «Джерела географічних знань».

Гра «Як організувати власне спостереження?»

Кросворд «Географія як наука».

Гра «Вікторина для допитливих».

§ 18. Спостерігаємо за погодою

1. Пригадай і розкажи про спостереження за погодою, виконані тобою раніше. Яке обладнання використовувалося?

Обговоріть, що для кожного учасника вашої групи означає «хороша погода», «погана погода».

2. Розглянь колаж зі світлинами різних погодних умов. Чи погоджуєшся ти з висловом, що у природи поганої погоди не буває?

НАУКОВА ДОВІДКА. ПРО ПОГОДУ

Погодою називають стан нижнього шару атмосфери в певному місці в конкретний час. Погода час від часу змінюється. Зміни погоди бувають періодичними і неперіодичними. Періодичними називають зміни, що повторюються через певний період (проміжок часу). Вони пов’язані з річним і добовим рухами Землі й тобі добре відомі. Наприклад, температура вдень вища, ніж уночі. Годі чекати, щоб у нашій місцевості взимку було тепліше, ніж влітку.

Неперіодичні зміни погоди не залежать від рухів Землі. Наприклад, випадання граду, спекотне літо, гроза, ураган, повінь. Вони зумовлені глобальними змінами клімату Землі, перенесенням повітря на великі відстані.

Прогноз погоди — це науково обґрунтоване передбачення її майбутнього стану. Погоду досліджують метеорологи, використовуючи різне обладнання (мал. 61). Розміщення приладу в будинку, а не на вулиці, не впливає на показники атмосферного тиску. Ті, хто має такий прилад удома, можуть додати показники атмосферного тиску до свого звіту про спостереження за погодою.

Мал. 61. Обладнання для дослідження погоди

Завдання 1. Розглянь прилади на малюнку 61, назви призначення кожного з них.

НОТАТНИК ДОПИТЛИВИХ І СПОСТЕРЕЖЛИВИХ

Відшукай і запиши в нотатник значення слів «метеопрогноз», «синоптик».

На основі досліджень метеорологів й інформації про погоду, яку надсилають штучні супутники Землі, синоптики складають прогноз погоди на найближчі дні.

З появою радіо та інтернету прогнози погоди доступні кожному. В них обов’язково зазначають температуру повітря, вологість, атмосферний тиск. Значення атмосферного тиску має неабияке значення для прогнозів неперіодичних змін погоди. Адже якщо атмосферний тиск високий, опади менш імовірні, ніж за зниженого тиску.

Завдання 2. Поясни, як і чому впродовж доби змінюється погода.

І все ж погодься, незважаючи на доступність прогнозів, цікаво самостійно спостерігати за погодою і порівнювати власні спостереження з прогнозами, що були складені професіоналами.

НУМО ДОСЛІДЖУВАТИ. ПОГОДУ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ

Пам’ятай! Тільки тривалі (понад тиждень) щоденні спостереження за погодою дадуть тобі змогу виявити певні зв’язки між характеристиками погоди, побудувати графіки їхньої зміни.

Тобі знадобляться: термометр вуличний, пластиковий контейнер правильної форми, барометр (за наявності), саморобний прапорець із легкої тканини чи поліетиленової плівки, мірна посудина для вимірювання об’єму рідини.

Завдання 1. Спостерігати за погодою щодня протягом двох тижнів. Домовся із членами своєї навчальної групи виконувати індивідуальні спостереження в той самий час.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Щодня вимірюй температуру повітря зранку і ввечері. Намагайся робити виміри в той самий час. Фіксуй обидва щоденні результати вимірювань у таблиці.

Крок 2. Виявляй напрямок вітру. Пригадай, як визначити напрямок вітру за коливанням гілок дерев, розташуванням саморобного прапорця-флюгера.

Крок 3. Підготуйся до вимірювання кількості опадів у домовлений з однокласниками/однокласницями час. Попередньо виміряй довжину й ширину дна контейнера. Він буде посудиною-приймачем води. Обчисли площу дна контейнера в см 2 . На час спостереження постав його без накривки на відкритому місці. Якщо за період спостереження за погодою були опади, то виміряй об’єм зібраної води в мілілітрах.

Знай, що 1 мл (1 см 3 ) води має масу 1 г.

Поділи об’єм зібраної води на площу дна контейнера — і обчислиш кількість опадів у мл/см 2 .

Крок 4. Інформацію про вологість повітря дізнавайся з прогнозів погоди в мережі Інтернет, по радіо, і фіксуй її.

Крок 5. Записуй температуру повітря, швидкість і напрямок вітру, вологість і кількість опадів за прогнозами погоди на телебаченні чи в інтернеті.

Крок 6. Порівняй результати власних спостережень і прогнозів погоди в інтернеті й на телебаченні.

Завдання 2. По завершенні спостереження підготуй презентаційні слайди або плакати, вдавшись до умовних позначень на зразок тих, що на колажі. Визнач кількість сонячних, похмурих і дощових днів за період спостереження.

Порівняйте результати своїх спостережень за погодою з результатами інших учасників групи.

ПІЗНАВАЛЬНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Людина тривалий час спостерігала за рослинами і тваринами й дійшла висновку, що їхня поведінка може віщувати погоду. Ось деякі приклади:

• розтуркотілися голуби — встановиться хороша погода;
• ластівки літають низько — буде дощ;
• якщо кури не ховаються від дощу — дощ короткочасний;
• синиці починають зранку пищати — вночі буде мороз, ховаються під дах — до хуртовини;
• зранку в пилюці купаються горобці — по обіді буде дощ;
• якщо в сонячний день квітки кульбаби закриваються — чекай дощу.

Якщо інформація тебе зацікавила, перевір, чи справджуються наведені приклади.

Поцікався іншими прикладами передбачення погоди за поведінкою тварин і рослин.

ТОБІ ДО СНАГИ

1. Назви одне джерело інформації про погоду, два прилади для спостереження за погодою, три складники погоди.

2. Звідки людина дізнається про погоду? Для чого людині потрібен прогноз погоди?

3. Наведи приклади періодичних і неперіодичних змін погоди.

4. За результатами власного спостереження за погодою (рубрика «Нумо досліджувати») побудуй два графіки зміни температури (ранкової і вечірньої). Для кожної доби спостережень обчисли середню добову температуру.

Як оформити щоденник погоди?

Щоденник спостереження за погодою – типове шкільне завдання. Проте часто в учнів та їхніх батьків воно викликає багато запитань і плутанини: як правильно заповнювати щоденник, звідки брати дані, які саме показники потрібно вносити и т.д. Щоб розібратися з цими запитаннями, читайте статтю.

Що таке щоденник погоди?

Ведення щоденників погоди – важлива практична частина природознавства і географії. Така практика сприяє розвитку спостережливості, уважності, аналітичного мислення, вміння зіставляти дані і робити на їх основі висновки. А це вкрай необхідно для вивчення природничих наук. Вести щоденник можна вручну, заносячи інформацію до зошита чи блокнота. А можна скористатися спеціальною комп’ютерною програмою.

Щоденник спостереження за погодою для школярів – спеціальний зошит, до якого учень щодня вносить інформацію про температуру, вологість, тиск, хмарність, опади та інші погодні явища протягом визначеного періоду. Мінімальна тривалість такого спостереження – місяць, максимальна – рік або навіть кілька років. Ведення щоденника може бути як звичайним завданням, так і серйозним шкільним проєктом.

Зазвичай діти з ентузіазмом беруться за його виконання. Вести щоденник насправді не складно, просто потрібно мати необхідні прилади і кожного дня збирати дані в один і той самий час. Це завдання – хороший спосіб навчити дітей пунктуальності. Адже не можна пропускати жодного дня і записувати неправдиві дані теж не варто. Після завершення експерименту школяреві необхідно здійснити аналіз своїх спостережень і зробити висновки: як змінилась погода протягом цього періоду, які незвичайні погодні явища траплялись і т.д.

Читайте також: Як вивчити вірш? Лайфхаки для школярів

Як зробити календар погоди своїми руками?

Для цього вам знадобиться зошит в клітинку або звичайний записник, ручка та олівець. Беріть зошит на 65 або 96 сторінок. Зошит має розграфлений олівцем на визначену кількість колонок. У першій колонці необхідно записувати дати, в інших – показники природних явищ. Це орієнтовно 5-6 вертикальних колонок. Записи потрібно вести чітко і акуратно, розбиваючи дані за місяцями.

Якщо дитина переживає, як намалювати календар, перегляньте разом з нею різні синоптичні сайти. Зверніть увагу, як позначається те чи інше природне явище. Нехай школяр зробить на звороті титульного аркуша або на першій сторінці зошита короткий довідник, в якому розшифровуються різноманітні позначки погодних умов. Тож дитині не треба буде щоразу шукати ці символи в Інтернеті та підручниках і вона швидко запам’ятає їхнє значення.

Значки опадів, хмарності, дощу, граду, снігу тощо краще зображувати звичайним або кольоровими олівцями. Під кожним днем у щоденнику проводимо чітку лінію, відділяючи його від попереднього. Таким чином, у нас виходить таблиця, де навпроти графи з датою розміщені відповідні виміри погодних умов цього дня.

Читайте також: Скоромовки як інструмент для вивчення англійської

Як заповнити щоденник погоди школяра?

Суть спостереження за природними і атмосферними явищами полягає у тому, що школярі самі проводять необхідні вимірювання. Щоденник погоди для школярів також вимагає від учнів уміння користуватися спеціальними приладами:

• термометр – для запису даних про температуру;
• барометр – для виміру тиску;
• компас і флюгер – для отримання даних про напрямок вітру;
• гігрометр – для внесення інформації про вологість;
• опадомір – для виміру кількості та інтенсивності опадів;
• анемометр – для визначення швидкості вітру;
• шкала Бофорта – для визначення швидкості і сили вітру;
• календар – для чіткої фіксації дат.

Не засмучуйтеся, якщо у вас вдома немає всіх згаданих приладів. Потрібні дані, такі як, наприклад, вологість повітря чи атмосферний тиск, можна взяти на сайтах прогнозу погоди. Бажано проаналізувати інформацію на різних сайтах, адже вона може відрізнятися.

Що стосується температури, краще записувати її середній показник за добу. Це означає, що слід подивитися і записати температуру вранці, вдень і ввечері, а потім її сумарне значення поділити на 3. Так ми отримаємо середнє арифметичне температури за день.

Швидкість вітру можна вимірювати за допомогою анемометра і секундоміра. Отриману на шкалі анемометра цифру після завершення 1 хв. ділимо на 60. Вимірювати особливості вітру можна і без приладів. Встановіть у дворі флюгер і скористайтеся компасом, щоб визначити напрям вітру.

Вийдіть на відкриту місцевість і спостерігайте, як коливаються верхів’я дерев, наскільки ви відчуваєте пориви і т.д. Далі подивіться на шкалу Бофорта (її можна завантажити з Інтернету) і знайдіть опис вітру, схожий на той, який ви спостерігаєте у цей момент. Випишіть з відповідних граф швидкість, силу в балах і назву вітру.

Як оформити щоденник спостереження за погодою?

Ваш щоденник спостереження за погодою має включати 6-8 колонок.

Вони повинні містити наступну інформацію:

• дата – по щоденнику має бути видно, що дитина робить записи кожного дня. Для себе можна також фіксувати час вимірювань. Це допоможе школяреві виробити звичку збирати і фіксувати дані приблизно у той самий час;
• температура. Зауважимо, що термометр, з якого бере дані дитина, має бути розташований за вікном приміщення у затіненому місці. Інакше його показання будуть неправильними;
• вітер – у графу записуємо інформацію про силу, швидкість, напрямок і вид вітру;
• хмарність – зазвичай її позначають у вигляді кола, заштрихованого на чверть, наполовину чи повністю. Прозоре коло означає ясну погоду;
• опади – сюди вносимо інформацію про дощі, грози, зливи, снігопади. Обов’язково слід відзначати інтенсивність і тривалість опадів. Інформацію про кількість опадів можна взяти із даних метеостанцій;
• атмосферний тиск – вносьте показання барометра або інформацію з сайтів прогнозу погоди;
• вологість – записуйте показання гігрометра або зверніться до синоптичних сайтів;
• особливі природні явища – в цій графі можна позначати такі явища, як град, туман, паморозь, іній, веселка тощо.

Робота зі щоденником погоди – цікаве і захоплююче завдання, але від дитини потрібна певна мотивація. По-справжньому зацікавити школяра і розвинути його практичні навички допоможе репетитор. Адже під час приватних занять враховуються всі особливості кожної дитини. А підібрати педагога можна на зручній платформі BUKI.