Гібіскус (Hibiscus) – догляд у домашніх умовах

Дивовижна та неповторна китайська троянда – «бабусина квітка» з дитинства

Гібіскус (Hibiscus) – значний рід майже трьохсот видів декоративних квітучих популярних рослин в родині Мальвові. Вони представлені у вигляді диких тропічних й окультурених кущів, дерев, трав’янистих багаторічників й однорічників. Родом гібіскус з Південно-Східної Азії. Зустріти цю дивовижну рослину не проблемно у всіх тропічних регіонах різних країн нашої планети. Улюбленою та шанованою китайська троянда давно стала у жителів Південного Китаю. Прекрасна половина населення тихоокеанських островів прикрашають своє волосся цією квіткою. Гібіскус став національним надбанням Малайзії, його зображують на грошах. Населення Гавайських островів величають його «квіткою прекрасних жінок». У Бразилії «Сережки принцеси» є прикрасою особистого простору більшості жителів. Індійці впевнені, що гібіскус допомагає в просуванні по кар’єрних сходах, оберігає будинок від злих духів і попереджає пригнічений стан домочадців, а для молодят виготовляють святкові віночки з китайського гібіскуса. Багато різновидів гібіскуса прикрашають Кримське та Кавказьке узбережжя, а, також, освоїлися ці рослини й на територіях з кліматом помірних широт, які знаходяться під впливом підвищеного тиску, найчастіше в якості оранжерейних і кімнатних рослин. Гібіскуси різноманітних видів істотно різняться в розмірах. У дикій природі гібіскуси виростають, як шикарними гігантськими деревами від десяти до двадцяти метрів, так і абсолютно дрібними до двадцяти сантиметрів тропічними представниками фауни. Оптимальний розмір кущика та деревця від трьох до п’яти метрів, а в кімнатах – до двох метрів. Дивовижні рослини з розлогими бурими гілками на темних стовбурах. Прикрашені різними, черешковими, блискучими листочками. Радує гібіскус великими, яскравими, простими, воронкоподібними квіточками, які розпускаються по черзі. Розмір квітів від п’яти до тридцяти сантиметрів. Після цвітіння з’являється насіння, яке зберігається в плодах-коробочках. Палітра кольорів дуже різноманітна, з неї можна тільки виключити чорні та сині тони. Гібіскуси радують око двоколірними, строкатими, смугастими, облямованими зразками. Кропітка й важка робота селекціонерів різних країн не пройшла безслідно. З’явилося безліч різновидів і сортів морозостійких неперевершеної краси гібіскусів для вирощування в садах, а також для вирощування в приміщеннях. Розглянемо деякі поширені різновиди чудової рослини.

Найбільш поширені види гібіскуса

Гібіскус сирійський (Hibiscus syriacus) Рідною місцевістю поширення вуличної китайської троянди можна вважати Китай та Індію. Місцеві природні умови дають можливість цим дивовижним листопадним чагарникам досягати шестиметрової висоти. А більшої декоративності їм надають яскраво-зелені яйцеподібні листки, довжина яких сягає десяти сантиметрів й одинарні квітки різноманітних відтінків. Китайська троянда вулична стала дуже популярною у квітникарів-аматорів. Росте повільно, з життєвим періодом близько ста років гібіскус сирійський може бути прекрасним живим парканом або огорожею, чудно виглядає в котеджах, парках, скверах і садах, біля під’їздів багатоповерхових будинків. Легко піддається обрізці та пересадці. Витримує заморозки до двадцяти градусів.

Вулична китайська троянда, ще її називають гібіскус махровий, має безліч цікавих сортів. Красується він своїми привабливими пелюстками з пошаровим їх розташуванням, завдяки цьому має ефект махровості. Поширені сорти гібіскуса сирійського: Гібіскус Арденс (Hibiscus syriacus Ardens) – дивовижний і неповторний екзот з ефектними махровими, пурпуровими або фіолетово-ліловими квіточками. Центральна частина квітки має бордово-червоне забарвлення. Цвітінням радує протягом літнього періоду.

Гібіскус дюк де Брабант (Duc de Brabant) – багаторічні, деревоподібні, листяні кущі з шикарною кроною. Рясно цвіте махровими, червоними квітами, центральна частина квітки темно-червона. Окультурений сорт морозостійкий.

Гібіскус вайт шифон (Hibiscus syriacus White Chiffon). Дуже популярний сорт, який прикрашають величезні білосніжні квіти. Має інше найменування троянда Шарона. Це шикарне декоративне диво утворює кущі, до півтора метра в діаметрі з висотою понад два метри. Світлолюбна й морозостійка рослина з різьбленим зеленим листям.

Гібіскус розсіченопелюстковий (Hibiscus schizopetalus). Уродженець Мадагаскару гібіскус шізопеталус вважається найкрасивішим видом, добре зарекомендував себе кімнатною та оранжерейною рослиною. Є чагарником, який прикрашають тонкі обвислі пагони. На них розташувалися блискучі зелені листочки. Незвичайні оранжево-червоні квітки у яких оригінально розсічені та відігнуті назад пелюстки. Довжелезна маточка, яка виступає поверх пелюсток, глибока й нерівномірна бахрома на них перетворює квітку в птицю-екзота.

Гібіскус гібридний (Hibiscus hybridus). Трав’янистий, вологостійкий, теплолюбний, декоративний багаторічник. Ефектні й великі до 25 сантиметрів квітки роблять його чарівним. Є чудовою прикрасою водойм, бордюрів, об’ємних квіткових композицій. Селекціонери отримали безліч морозостійких форм схрестивши гостролистий, болотний та червоно-яскравий гібіскуси. Кращими сортами гібридного трав’янистого гібіскуса розглядають: «Albus» – з білими квіточками, «Diana» – біленькі квіти з хвилястою окантовкою, «Pink Giant» – темно-червона середина виділяється на рожевих квіточках. «Чайковський» – з ліловими квітами. «Рубіновий» – з червоними квітами. «Мічурінець» – з малиновими квітами. «Сніжинка» – з білими квітами. «Колгоспниця» – з рожевими квітами.

Гібіскус трав’янистий, він же Мускусний (Hibiscus Moscheutos) Цей різновид гібіскуса має інше найменування «гібіскус болотний» або «мальва рожева». Є велика кількість дивних сортових форм і гібридів цієї квітки. Природними умовами для гібіскуса мускусного вважаються тропіки Америки, Африки й Південно-східна частина Азії. Гібіскус трав’янистий має вигляд масивного й розлогого чагарнику сформованого тонкими та міцними пагонами. Покриваються вони блискучим і глянсовим листям. Відтінок її зелені буває темним або світлим, в залежності від сортової приналежності трав’янистого гібіскуса. Кущ може досягти триметрової висоти, а ширини – до двох метрів. Прикрашений він величезними та красивими суцвіттями, створеними з воронкоподібних, дзвонових або тюльпаноподібних квітів з різноманітною гамою кольорів і будовою залежно від сорту. Діаметр квітки може досягати від десяти до сорока сантиметрів. Тривалість життя квітки одна доба. Квітучим кущем можна любуватися з кінця весни до глибокої осені. Популярні сорти гібіскуса трав’янистого – «Юність», «Пізній», блідо-рожевий, рожево-фарфоровий, «Коппер Кінг», «Олд Йєлла», «Кренберрі Краш».

Китайська троянда «Крила ангела» («Angel wings») Пишні та розлогі чагарники досягають висоти до сорока сантиметрів. Маленькі яскраво-зелені листочки прикрашають безліч гілочок. Рясне та тривале цвітіння бутонами, які досягають розмірів від п̕ яти до дев̕ яти сантиметрів робить рослину чарівною. Рожеві або білі квіточки бувають гладенькими або махрово-бархатистими.

Гібіскус липолистий (Hibiscus tiliaceus) Дуже декоративні та розкішні, невибагливі й зимостійкі одностовбурні деревця гібіскуса липолистого досягають шестиметрової висоти. Мають велике серцеподібне червоно-зелене листя, яке трохи змахує на лист липового дерева. Весь літньо-осінній період року швидкорослі деревця радують ніжними дзвінковими, жовтенькими або помаранчевими квітами.

Гібіскус ряболистий, або гібіскус Купера (Hibiscus rosa-sinensis var.Cooperi) Головною особливістю гібіскуса ряболистого – є наявність ошатних листочків буйство кольорів яких має широкий спектр. Можна зустріти рослину з білими, червоними або зеленими листовими пластинами. На одному кущі можуть красуватися листочки різного кольору та різного розміру. Величина листка може досягати п’ятнадцяти сантиметрів в довжину та семи сантиметрів завширшки. Яскраво-червоні квіточки гібіскуса ряболистого радують око всього протягом доби, їм на зміну з’являються нові. У кімнатах гібіскус очищає повітря. Є багато різновидів ряболистого гібіскуса: гібіскус «Купера», гібіскус «Карнавал», гібіскус «Роуз Флейк», гібіскус «Сноукуін».

Гібіскус Ель Капітолій Текіла Санрайз (El Capitolio Tequila Sunrise) Дуже цікавий кімнатний декоративний гібіскус квітки якого мають помаранчевий відтінок, на цьому фоні виділяється червоненька серединка, маточка прикрашена пишною спідничкою. При регулярному обрізанні пагонів, що виростають у висоту за один період зростання на один метр, можна створити оригінальний, пишний кущик.

Гібіскус Каркаде, він же гібіскус сабдаріфа (Hibiscus sabdariffa) Індія – батьківщина чудової та неповторної троянди суданської. Дивовижна краса та декоративність випромінюється від листя відтінки якого варіюються від темної зелені до рожевого та бордового. Ніжні рожеві квіточки прикрашають строкаті ніжно-рожеві жилки та виразний темний центр. Кульмінацією цвітіння є процес появи насіння, носіями цього чуда стають щільні дивовижні строкато-рожевого кольору бутони з коробочкою насіння всередині. Чудовий, багатий вітамінами чай з сушених плодів гібіскуса каркаде є «напоєм фараонів» рубіново-червоного тону, а фруктовий смак його надзвичайно приємний та ароматний. Гібіскус каркаде прекрасно освоївся в домашніх умовах, як красива, швидкоросла, невибаглива рослина. Чудово виглядає в холах, зимових садах, офісах.

Гібіскус догляд в домашніх умовах

Доглядати за невибагливою китайською трояндою абсолютно не важко. Навіть новачок у квітникарстві прекрасно зможе впоратися з вимогами рослини. Не страшні гібіскусу протяги, різкі перепади температурних показників, не вередливий до поливу та підживлення. Але все в розумних межах.

Вибір місця та температурний режим

Азіатська красуня – китайська троянда бажає багато світла, за винятком прямих пекучих променів сонця. Комфортно буде себе почувати та добре цвісти на підвіконні вікна або поблизу нього південної та західної орієнтації.

Прийнятна температура в тепле міжсезоння 16-25˚С, 14-16˚С в холодну пору року. При різких змінах температурних показників і зниження їх нижче 15˚С китайська троянда скине листя.

Вологість повітря та полив

Гібіскус буде задоволений високою вологістю повітря. Любить часті обприскування. В гігієнічних цілях можна балувати теплим обмиванням для видалення пилу та бруду з листочків. Китайська троянда не відмовиться від розміщення її вазона на піддоні з вологим керамзитом або галькою. Прекрасним варіантом зволоження гібіскуса буде кашпо для квітів з автополивом. Щоб не виникало питання: чому не цвіте китайська троянда? Необхідно відрегулювати правильний полив рослини. Головними споживачами вологи є листочки та корінці рослини.

Воду кімнатної температури для поливу потрібно відстояти та відфільтрувати. Допустити просихання верхнього шару грунту можна до двох сантиметрів, бажано утримувати її в злегка вологому стані. Триденний інтервал поливу буде достатнім. Взимку поливаємо рідше.

Грунт і підгодівля гібіскуса

Як посадити китайську троянду? Для цього потрібно мати пухкий, дренований, структурований грунт. Готову суміш можна придбати в спеціалізованому магазині, при необхідності додати пісочку або торфу з перлітом. У домашніх умовах беремо в рівних пропорціях садову землю, пісок, торф, перегній. Не завадить щіпка вапна та деревного вугілля. Підгодовуємо в літньо-весняний період комплексними мінеральними добривами по черзі з органічними. Альтернативним варіантом буде застосування повільно діючих добрив в гранулах. Ряболистий гібіскус підгодовують добривом без азоту.

Гібіскус пересадка

Як пересадити китайську троянду? До шестирічного віку бажана щорічна весняна пересадка, а далі – з чотирьох річним інтервалом. У досить дорослих екземплярів можна обмежитися щорічним оновленням верхнього шару грунту – не більше трьох сантиметрів.

Увага! На дні горщика обов’язковий хороший дренаж – бита цегла, керамзит, глиняні черепки, дрібні камінчики.

Для максимального збереження коренів перевалюємо гібіскус в новий вазон на пару сантиметрів більший попереднього.

Розмноження китайської троянди

На питання: Як розмножити гібіскус? Відповісти зовсім не складно. Можна застосувати спосіб вегетації – живцювання. Обрізані навесні черешки довжиною близько десяти сантиметрів прекрасний матеріал для цієї процедури. Для вкорінення прекрасно підходить вода, вологий пісок, торф або перліт. Через місяць вкорінені екземпляри можна висаджувати на постійне місце дислокації. Замочити в Корневіні насіння, висадити в міні теплички, через тиждень з’являться маленькі паростки. Їх потрібно пікірувати в окремі горщики. В процесі підростання саджанців формуємо крону, кінчики стеблин потрібно прищипнути. Тепер ми знаємо, як розмножується китайська троянда.

Хвороби та шкідники

Іноді китайську троянду можуть відвідати непрохані гості – попелиці, щитівки, павутинні кліщі, борошнисті червці. Ознакою захворювання може бути клейкий наліт на листочках. Негайно починаємо вести боротьбу. Для початку мильним розчином, а якщо ця процедура не ефективна, застосовуємо спеціальні інсектицидні засоби.

Важкі моменти вирощування

Жовтіє та опадає листя на гібіскусі – необхідно проконтролювати якість поливу, вода повинна бути без домішок хлору та кальцію.
Бліда структура листових пластин – занадто маленький вазон, грунт підгодувати поживними речовинами.
На листочках з’явилися рожеві цятки – мало сонячного світла, надлишок добрива.
Відсутність цвітіння, пригнічений стан гібіскуса, дрібні листки – грунтова суміш підібрана невірно, необхідно пересадити рослину. У підгодівлі повинні бути присутніми мідь, калій, магній та залізо.
Обпадання бутонів, які ще не розкрилися, може відбуватися при переміщенні квітучого гібіскуса, різких змінах температурних показників, недостатній підгодівлі, при надлишку вологи або її нестачі, наявності протягів.
Чому у троянди скручується листя? Збільшуємо вологість повітря в кімнаті, розбризкуємо пульверизатором воду поблизу рослини, зволожуємо листя. Підживлюємо гібіскус мікроелементами. Притіняємо пекучі промені сонця, не допускаємо протягів.
Чому не цвіте китайська троянда? Рослині не достатньо освітлення; неякісний полив; взимку гібіскус знаходиться в приміщенні з високими температурними показниками; в грунті багато азотних добрив.

Гібіскус кімнатний, прикмети

Дуже проста та невибаглива китайська троянда, яка є окрасою громадських закладів, класів в школах, робочих офісів і житлових кімнат. Рослина має деякі особливості завдяки яким є версія, що гібіскус квітка смерті. Щоб розібратися в цьому, розглянемо давні європейські негативні та позитивні прикмети.

При цвітінні гібіскуса не у свій звичайний період може привести до смерті мешканця. Бажано рослину викинути або спалити.
Не бажано тримати гібіскус в спальні.
Китайська троянда може залучити чоловіків дівчатам, а водночас – відганяє чоловіків.
Якщо гібіскус цвіте регулярно – до радісних подій, щастя в житті сімейної пари.
Квітучу китайську троянду розміщують в офісних приміщеннях для проведення позитивних і вдалих переговорних процесів.
Вважають, що при наявності китайської троянди люди стають більш творчими й працьовитими, менш ледачими, менше втомлюються. Навколо гібіскуса створюється атмосфера активності.

Ознайомившись з прикметами, кожна людина сама вирішить для себе: чи можна тримати вдома китайську троянду?

Не зважаючи на всі забобони китайська троянда дуже улюблена й популярна у квітникарів. Адже квітка не токсична, не отруйна та абсолютно не шкідлива для мешканців. Є докази вчених, що гібіскус кімнатний може виділяти фітонциди, які знищують хвороботворні мікроби. Вирощувати в будинку китайську троянду дуже корисно.

Гібіскус користь і шкода

Китайська троянда багата корисними для організму мікроелементами –антоцианами, флавоноїдами, фруктовими органічними кислотами (яблучна, лимонна, винна). Чай з квіток гібіскуса чудово діє на роботу шлунку, бореться з токсинами, запорами, очищає організм від холестерину, шлаків, підвищує імунітет, бореться з глистами та простудними захворюваннями, нормалізує артеріальний тиск, знімає спазми, допомагає підтримувати організм в тонусі.

Щоб не нашкодити собі при внутрішньому і зовнішньому застосуванні китайської троянди необхідно пам’ятати, що таке розмаїття вітамінів може викликати алергію. Якщо у людини виразка, підвищена кислотність шлунку, жовчнокам’яна або сечокам’яна хвороба гібіскус краще не застосовувати всередину. Для цього потрібно отримати консультацію лікаря.

Прекрасний кімнатний гібіскус в подяку за хороший догляд, увагу та турботу буде радувати дивовижним і неповторним квітучим кущиком.

Гібіскус та каркаде — це одне й теж, у чому різниця?

Гібіскус по праву вважається одним із найкрасивіших чагарників. Його квіти використовують як прикрасу у весільних церемоніях, його смаком насолоджуються гурмани. Однак, не всі знають, що квітка, вирощена на підвіконні, відрізняється від інших видів гібіскуса, а чай можна приготувати тільки з певного сорту. Розкажемо докладніше про те, гібіскус і каркаде — в чому різниця, які рослини використовуються для приготування чаю, які можна вирощувати вдома на підвіконні, і які мають подібні до каркади властивості.

Що це таке

Яскрава рослина сімейства мальвових має кілька видів від однорічника до чагарника. Деякі сорти цієї рослини застосовують у легкій промисловості для виготовлення паперу, інші є лише садовою прикрасою. Приготувати дивовижне пиття, що вгамовує спрагу, можна з сорту сабдариффа (сирійська троянда). Чагарник вирощують у Судані, Індії, Єгипті, Шрі-Ланці та Китаї. Пелюстки додають у желе та джеми, варять з них варення. Єгиптяни вважали, що настій лікує усі хвороби, одна з його назв – «напій фараонів».

Суданська троянда не має непридатних частин. І коріння, і стебла, і листя застосовуються з користю. Але для заварювання підходять лише бутони та суцвіття. Дивно, але їхнє життя дуже коротке. Розквітаючи з ранку, на обід квітка опадає. Збирають суцвіття вручну та сушать в особливих умовах. Тільки так зберігаються всі корисні властивості гібіскусу.

Якщо давати визначення, що таке каркаде, це не чай. Напій з такою назвою має бути приготовлений з листя чайного дерева або куща камелія китайська (лат. Caméllia sinénsis), але суданська троянда зовсім інша рослина.

Короткий опис

Гібіскус сабдарифа, каркаде та суданська троянда – це назви однієї рослини.

Пелюстки гібіскусу мають форму чашечки, м’ясисті, темно-червоного кольору. Після в’янення бутона пелюстки сильно збільшуються у розмірі. Інші частини рослини зелені, іноді з червонуватим відтінком. Усі вони їстівні, крім кореня.

Рослина віддає перевагу спекотному клімату. Чим вище температура, тим більше витягується стебло рослини, а квіти набувають більш насиченого кольору. Кущ троянди може досягати 6 метрів заввишки.

Коренева система у неї змішана, з основними та вторинними стрижнями.

Трохи історії

Батьківщиною розели (ще одна назва цієї рослини) вважається Індія, але єгиптяни називають “червоний чай” або “кандагар” своїм національним напоєм. Під час розкопок у гробницях знатних єгиптян вчені виявили пелюстки каркаде.

На відміну від арабських країн, Європа познайомилася з ним лише у XVIII столітті. Незвичайний кислуватий смак не сподобався гурманам. І лише до середини минулого століття європейці визнали та гідно оцінили його. До України його привезли туристи приблизно півстоліття тому.

Шкода гібіскусу

Користь суданської троянди очевидна. Однак ніяка рослина не може підходити абсолютно всім.

Від каркади доведеться відмовитися особам, у яких підвищена кислотність та в анамнезі виразка шлунка.

Не варто вживати суданську троянду гіпотонікам. Напій із цієї рослини може спровокувати різке та сильне падіння артеріального тиску.

Вагітним хоч чай і не протипоказаний, але не варто надто їм зловживати. Жінкам у положенні можна випивати не більше 2 чашок на день. Те саме стосується і дітей (з 12 місяців). Їм можна пити компот із рослини, але не надто багато.

Натомість напій можна вживати харчовим алергікам, адже червоний колір досягається не за рахунок хімічних добавок, а за рахунок антоціанів.

З чого робиться каркаде чай

Квітки збирають та сушать вручну. Для того щоб приготувати настій, підходять тільки червоні пелюстки і чашки-розанчики, що сформувалися після цвітіння.

Наприкінці XIX століття в Австралії було відкрито два заводи з виробництва сировини з рожевих суцвіть. Рослина почали обробляти на досвідчених фермах у Каліфорнії та на Гаваях. Воно стало дуже популярним на середньому Заході як декоративне і вживане в їжу. У 1960 році його посіви були знищені ураганом у більшості південних штатів. Вирощувати гібіскус у промислових масштабах після катаклізму перестали.

Основними постачальниками сировини є Індія, Тайланд та Китай. Кліматичні умови та країни, де росте чай каркаде, впливають на його смак та колір. Він цікавий не лише виробникам харчової продукції, а й фармацевтам завдяки своїм властивостям.

Посадка троянди

Кожна людина, яка планує вирощувати суданську троянду каркаде, має ознайомитись із нюансами її посадки.

Підготовка ґрунту

Стан домашньої троянди безпосередньо залежить від ґрунту, в який вона посаджена. Не рекомендується садити її на місця, де раніше вирощувалися плодові дерева, чагарники чи овочі. У таких ділянках троянда не буде добре рости, тому що ґрунт дуже виснажений і швидше за все заражений шкідниками. Для посадки краще вибрати місце, що давно порожнє, на якому нічого не вирощувалося раніше.

Ґрунт на обраній для висаджування ділянці треба заздалегідь підготувати. Для початку видаляється старий верхній шар ґрунту та насипається свіжий. Потім додаються мінеральні підживлення, змішані з гноєм.

Додаткова інформація! Для кращого росту квітів у ґрунт можна додати трохи суперфосфату із торфом.

Підготовка насіння

Перед тим як висадити на дачі троянди необхідно підготувати посадковий матеріал. Спочатку потрібно відібрати найбільш придатне для посадки насіння. Для цього їх засипають у склянку із солоною водою. Насіння, яке почало спливати відбраковується, тому що воно буде повільніше проростати.

Насіння суданської троянди

Вибрані для подальшого висадження насіння треба попередньо проростити. Протягом доби їх замочують у вологій марлі. Потім вимочене насіння висаджують у невеликі горщики з ґрунтом. Через 4-5 днів після цього на поверхні ґрунту можна буде замінити перші сходи.

Пересадка у відкритий ґрунт

Коли у рослин з’являться перші справжні листки з розетками, можна зайнятися пересадкою троянд у відкритий ґрунт. Робиться це у кілька послідовних етапів:

Викопування лунки. Її розміри повинні бути такими, щоб коренева система рослини, що пересаджується, повністю поміщалася в неї.
Додавання підживлення. Кожна лунка заздалегідь удобрюється органікою та мінеральними підгодівельними сумішами.
Посадка. Пророщена квітка обережно викопується з горщика та висаджується у лунку.
Полив. Пересаджену троянду поливають розігрітою до кімнатної температури водою і зверху присипають грунтом.

Використання в різних країнах

Індійці додають квітки в пудинги та випічку. Мешканці Анголи використовують сік листя, щоб залікувати відкриті рани. У Нігерії та Гані його п’ють із м’ятою, наполягаючи у холодній воді, на Карибах подають до різдвяного столу разом із фруктами, а у Бірмі вважають природним афродизіаком.

В Африці гібіскус подають на гарнір з арахісом, додають у соуси та начинку для пиріжків. Червоний чай дуже популярний у скандинавських країнах. У Європі його використовують у харчовій та фармацевтичній промисловості, переробляють заварені пелюстки на добрива.

Кондитери в Пакистані люблять його за здатність надавати стравам желеподібної консистенції. Тому він служить основою глазурі для тортів, заправок та джемів.

В чому різниця?

Розглянемо, що вони відрізняються. Отже, гібіскус – це квітуча рослина, яка має безліч видів, каркаде – назва частини квітки і чаю, що використовується, приготовленої з рослини Гібіскус сабдариффа (Hibiscus sabdariffa).

У промисловому рослинництві його найчастіше називають розель (Roselle). Ще його можуть звати суданською трояндою, червоним щавлем, трояндою шарон, розелою.

Каркаде з різних місць зростання відрізняється за смаком і кольором , має різне співвідношення корисних речовин. Розглянемо, що ж собою являє ця рослина.

Калорійність

Квітки суданської троянди містять до 9,5% білка, 6 незамінних амінокислот. Вони багаті на флавоноїди, які, поєднуючись з вітаміном С, покращують стан кровоносних судин. Його можна вживати за дотримання дієт, оскільки калорійність 100 мл становить 37 калорій.

Те, з чого виготовлений каркаде чай, впливає на багатий склад самого напою:

фруктові кислоти та вуглеводи;
антиоксиданти;
тіамін, рибофлавін, пантотенова кислота та інші вітаміни групи В;
нікотинова кислота;
вітамін С;
вітамін До.

Харчова цінність у 100 грамах

Хімічний склад сухих квіток ретельно вивчався вченими. Показники у грамах:

кальцій – 1;
вітамін С – 18;
магній – 1;
залізо – 9;
аскорбінова кислота – 7.

Вирощування розели

Виростити каркаде будинку здається привабливим (в упаковках з пелюстками навіть трапляється насіння). Тоді можна буде милуватися квітами, насолоджуватися їх ароматом, зривати м’ясисті філіжанки суцвіть і заварювати чай. Але любителів смачного напою, які бажають готувати чай зі свіжих пелюсток прямо у квартирі, чекає на розчарування. У природних умовах суданська троянда витягується до 3,5 м заввишки і вирощувати її як кімнатну рослину неможливо.

Пити червоний напій, приготований із свіжозірваних пелюсток, можна, якщо вирощувати розелу на садовій ділянці. Приживеться вона не на кожній ділянці, а лише на сонячній, а регіон вирощування має бути з кліматом, близьким до тропічного.

Як посадити розеллу в саду

Спочатку вирощують саджанець, посадивши насіння у невеликий контейнер. Коли сіянець зійде, почне рости і йому горщик стане малий, його пересаджують в іншу, більш простору ємність. Так чинять неодноразово протягом 5-6 років. На літо горщик з розелою виносять у садок і прикопують разом із горщиком, а при похолоданні захищають укриттям. Рано восени ємність з молодою рослиною відкопують і заносять у тепле приміщення на дорощування.

Під час вирощування саджанця:

його рясно поливають навесні та влітку, помірно в холодний період;
підтримують комфортну для рослини температуру – влітку не допускають різких перепадів, вкриваючи, взимку – опускання нижче +12 ° C;
у приміщенні не допускаються протяги та пряме влучення сонця на рослину;
обприскують листя і рихлять у ємності верхній шар землі;
підгодовують добривами.

Після 5-6 років саджанець висаджують у відкритий ґрунт. Такий тривалий термін вирощування нехай не спантеличує – ця рослина живе понад 20 років.

Важливо! Цвіте суданська троянда на 3-4 рік.

Корисні властивості каркаде

Яскраво-гранатовий колір напою надають антоціани, що бадьорить смак з кислинкою нагадує про органічні кислоти у складі. За процес, який зупиняє старіння шкіри, серцевого м’яза та рогівки ока, відповідає кверцетин, відомий як антиоксидант. Вітаміни групи Р зміцнюють стінки судин, роблять їх пружними, підвищують тонус клітин шкіри. Флавоноїди зменшують ризик діагностики цукрового діабету. Вітамін С та лінолева кислота допомагають боротися зі стресом та втомою, покращують розумову активність.

Складний і багатий склад впливає на організм людини універсальним і комплексним, що позитивно впливає на всі системи.

Користь каркаде

Проведені дослідження показали, що чай каркаде має оздоровчі властивості. Він може застосовуватися як профілактичний засіб, що допомагає попереджати хвороби травного тракту. При регулярному вживанні чаю з квітів суданської троянди органи ШКТ починають працювати без перебоїв. При хронічних запорах, атонії товстого кишечника справляє легкий проносний ефект. Стійкого результату можна досягти після тривалого курсу прийому гібіскусу протягом щонайменше 15 днів. Після курсу потрібна тижнева перерва, потім чай приймають ще 10 днів.

Очищення організму від шлаків – важливий процес, оскільки зашлакованість є причиною розвитку багатьох захворювань. Ще одна властивість гібіскуса – ефект, що очищає. Флавоноїди, які містяться в цій рослині, допомагають організму позбутися непотрібних продуктів розпаду. Пектини допомагають вивести важкі метали та токсини з кишечника.

У суцвіттях гібіскусу містяться органічні кислоти (лимонна, винна, яблучна). Від цього напій має кислуватий смак. У спеку він чудово втамовує спрагу. Червоний колір настою надають антоціани, ці речовини зміцнюють стінки судин, забезпечуючи їх проникність. Гібіскус чи каркаде є джерелом гамма-ліноленової кислоти. Вона розчиняє жирові відкладення у кровоносних судинах. Гамма-ліноленова кислота скорочує рівень поганого холестерину.

Лікувальні та корисні якості

Глибоке вивчення складу гібіскуса дає можливість рекомендувати його вживання за певних захворювань і для профілактики хворобливих станів. Він зніме втому та відновить енергію при перевтомі.

Рекомендується до вживання діабетикам та гіпертонікам. Дивовижна особливість його в тому, що гарячим він трохи підвищує тиск, а холодним знижує. У сезон простудних захворювань каркаде зміцнить імунітет. Він дуже корисний для збереження зору. Він м’яко впливає на травлення, допомагає при запорах. Відомі здатності рослини виводити сіль з організму, м’який жовчогінний і сечогінний ефект, знімати набряки.

При систематичному вживанні покращиться колір обличчя, шкіра стане більш пружною та еластичною, зменшується лущення та запалення. «Королівський напій» виводить токсини та знімає синдроми інтоксикації.

Людям, які дотримуються дієти для зниження ваги, він буде гарним помічником та доповненням до раціонального харчування.

Його рекомендують пити в спеку, тому що при рясному потовиділенні організм втрачає не лише воду, а й життєво необхідні мікроелементи. Розелла відновлює баланс калію, що особливо важливе для серцевої діяльності.

Догляд

Щоб посаджена суданська троянда могла вирости міцною та здоровою, її треба правильно доглядати.

Полив

Поливати квітку необхідно регулярно, щоб грунт не був пересохлим. У спекотні літні дні рослина поливається не менше чотирьох разів на тиждень. Навесні зволоження грунту займаються рідше – 2-3 рази протягом 10 днів. У період цвітіння полив потрібно посилити, оскільки рослина починає споживати більше вологи.

Підживлення

Навесні підживлення вноситься в ґрунт лише один раз – у другій половині квітня. У грунт додаються азотовмісні добрива. Наступного разу підживленням займаються вже влітку в період цвітіння. З червня по серпень потрібно щомісяця додавати калійвмісні та фосфоровмісні добрива.

Гній – найкраще підживлення для троянд

Захист від шкідників та хвороб

Троянди, які вирощуються вдома, нерідко страждають від захворювань та небезпечних шкідників. Щоб рослина передчасно не загинула, необхідно регулярно обробляти її фунгіцидними та інсектицидними складами. Ці засоби захистять посаджені квіти від шкідників і запобігають появі багатьох хвороб.

Суданська троянда – гарна квітка, пелюстки якої активно використовуються в медицині та кулінарії. Вирощуванням такої рослини в домашніх умовах може зайнятися кожен. Перш ніж цим зайнятися, треба ознайомитися з особливостями посадки квітки, а також з тим, як правильно її доглядати.

У кулінарії

Традиційно квітку готують у вигляді напою. Його п’ють гарячим та холодним, з м’ятою, імбиром та фруктами. Додають цукор та лимон. Кондитери застосовують рослину для приготування мусів, пудингів та желе, а кухарі використовують як гарніри та приправи для супів. Завдяки своєму яскраво-гранатовому кольору рослину застосовують як барвник, а суха сировина є смаковою добавкою в лікери. Соус на вигляд, смак консистенції нагадує журавлинний, тому чудово підходить до м’ясних страв. Дуже популярні лимонад та глінтвейн із пелюсток.

Цінність рослини для косметології

Єгипетська легенда свідчить, що саудівська троянда мала назву «квітка фараонів». Клеопатра як вживала каркаде як чаю, а й приймала ванни з настойкою з рослини. Тому її шкіра набувала відтінку міді, який неможливо було зробити жодним іншим засобом.

Сучасні дівчата використовують гібіскус у таких випадках:

При проблемах зі шкірою. Потрібно застосовувати розмоклі пелюстки рослини як маски.
Заварка дозволяє позбутися мішків під очима.
Кашка з пелюсток позбавляє волосся від зайвої жирності.

У косметології

Позитивний вплив на колір і тонус шкіри рослина завдяки наявності у складі вітамінів групи В. Ці речовини роблять шкіру пружною, відновлюють водний баланс і знімають лущення.

Екстракт гібіскусу входить до складу омолоджуючої косметики, регенеруючих засобів та вікових кремів. Його протизапальний ефект застосовують у препаратах проти висипу вугрів.

Комплекс фітосполук виконує антиокислювальну функцію, захищає шкіру від впливу ультрафіолету, підвищує стійкість до коливань температури та забруднення.

Гібіскусова та інші фенолкарбонові кислоти виявляють виражені антимікробні та антисептичні властивості.

Кому і для чого підійде косметика з гібіскусом:

тим, хто бореться із пігментацією шкіри;
для масок та обгортань з детоксикацією та омолодженням;
для зняття набряків;
власникам тьмяної та неживої шкіри з нерівним тоном;
для поліпшення стану шкіри при вугровому висипі, в’яні та целюліті.

На основі суданської троянди роблять шампуні та ополіскувачі для волосся, піни для ванни, маски та парфумерні продукти.

Вирощування в домашніх умовах

Якщо немає можливості виростити рослину на вулиці, вирощування проводять у кімнатних умовах.

Головне – зважити на кілька нюансів.

Підібрати відповідний вазон – горщик вибирають з огляду на довжину кореня. Вузькі та тісні ємності перешкоджають розвитку кореневої системи, а надто глибокі та широкі вазони можуть призвести до загнивання коренів.

Також варто враховувати матеріал, з якого виготовлено горщик. Для каркаде підійдуть керамічні горщики, використовувати пластмасові не рекомендується.

Підготовка ґрунту проводиться наступним чином:

У однаковій пропорції беруть дерновий і листовий грунт, річковий пісок і перегній, що перепрів.
Потім грунт суміш прожарюють в духовій печі протягом сорока хвилин. Висока температура позбавляє ґрунту від шкідливих мікроорганізмів.

Дренажний шар буде потрібно обов’язково. Товщина шару – не більше чотирьох сантиметрів. Його можна купити (до складу входить керамзит та річковий пісок), або використовувати дрібний щебінь, його промивають та прожарюють у духовці.

Перші кілька років процедуру пересадки проводять щороку, а потім один раз на три роки.

Рослини старше десяти років пересадку не проводять, достатньо поміняти поверхневий шар, близько п’яти сантиметрів.

Необхідно у молодої рослини прищипувати верхівку, це сприятиме утворенню куща.

Рослини потрібні підживлення. Як добрива використовують спеціальні речовини, призначені для цієї культури, їх можна придбати у будь-якому спеціалізованому садовому магазині.

Температура для вирощування – від 23 до 25 градусів. Коли на квітку в спекотні дні потрапляють прямі сонячні промені, можна суданську троянду притінити, але потім обов’язково відкрити, оскільки нестача світла призведе до припинення цвітіння.

Небезпечні властивості

Користь продукту більша, ніж шкода. Однак, розелла – рослина, з чого роблять чай каркаде, має особливості, про які важливо пам’ятати, вживаючи їх у їжу.

Через високий вміст органічних кислот, він підвищує кислотність шлункового соку. Його потрібно вживати з обережністю при загостренні гастриту та виразки, краще виключити вплив на подразнені слизові оболонки. Мальва може спровокувати печію та рецидив хронічного захворювання.

Так як вона має сечогінну і жовчогінну властивість, не варто ризикувати і пити природний чай людям, які страждають на сечокам’яну і жовчнокам’яну хворобу. Засіб може спровокувати хворобливий рух каміння.

Як і будь-який природний компонент, багатий на вітаміни і мінерали, гібіскус небезпечний для алергіків через індивідуальну непереносимість.

Смачно та корисно: лікування захворювань кольором каркаді

Показання до застосування. Вживати каркаде рекомендується для лікування наступних симптомів та захворювань:

порушення роботи ШКТ;
ураження печінки та нирок;
гінекологічні захворювання;
порушення роботи сечостатевої системи;
цинга, запалення ясен;
ожиріння;
ГРВІ, грип;
гіпертонічний синдром;
отруєння;
цукровий діабет;
хронічні запори;
підвищений холестерин;
жовчнокам’яна хвороба;
нервові розлади;
безсоння.

Гібіскус (інші назви рослини – суданська троянда, китайська троянда, каркаде) являє собою квітуча однорічна рослина, квіти якої мають виражений лікувальний ефект.

Каркаде використовується в кулінарії та косметології, але не менш корисний цей натуральний рослинний продукт у терапевтичних цілях.

Каркаде для схуднення

Рослина має природну кислоту і властивість розчиняти шкідливі та зайві для організму жири. Виходячи з цього, існує думка, що вона допомагає боротися із зайвою вагою.

Однак випити таку кількість відвару, щоб схуднути, людина не в змозі. Скинути вагу за його допомогою не вдасться. Проте поради дієтологів випивати кілька склянок настою без цукру не є безпідставними. Його склад покращує травлення та оптимізує обмін речовин. Правильно заварений і вчасно випитий напій знижує апетит і зменшує кількість цукру, що споживається з іншими рідинами.

Важливо пам’ятати, що не пити його на голодний шлунок. Підвищення кислотності шлункового соку погіршує стан слизової оболонки. Проте після їжі, велика кількість кислоти, допомагає перетравленню їжі.

Схуднути за допомогою каркади не можна, покращити метаболізм та травлення можна.

Кімнатні види гібіскусу та їх фото

На сьогоднішній день існує дві сортові групи гібіскусу:

Голландські сорти гібіскуса з білим, жовтим, рожевим, помаранчевим і червоним забарвленням бутонів. Вони можуть бути з гофрованими краями або мати облямівку іншого забарвлення;
Американські сорти (флоридські) з незвичайним синім, лавандовим, бузковим, фіолетовим, пурпуровим та коричневим забарвленням квітів. Вони можуть бути простими, махровими або напівмахровими, містити малюнок зі смужок та цяток.

З великої різноманітності видів, в кімнатних умовах можна вирощувати лише деякі різновиди гібіскусу, їх фото та описи Ви знайдете нижче.

Гібіскус китайський

Гібіскус китайський (китайська троянда) потрапив до Європи у сімнадцятому столітті зі східної Азії. Це чагарник, за сприятливих умов квітучий з початку літа до кінця осені . Квітка китайська троянда має блискуче видовжене листя із зубчастими краями овальної або яйцеподібної форми.

Поодинокі квіти досягають діаметра від десяти до шістнадцяти сантиметрів і можуть бути білого, жовтого, червоного кольору та всього спектра їх відтінків. Незважаючи на те, що квітка зберігається не більше двох днів, рослина довго не втрачає своєї декоративності, так як на зміну бутонам, що зів’яли, відразу ж розпускаються нові.

Гібіскус махровий

Гібіскус махровий – це різновид китайської троянди з квітами багатошарової форми з великою кількістю пелюсток. Завдяки цьому вони виглядають набагато цікавіше і ефектніше звичайних бутонів, що мають просту форму. Переконатись у цьому можна глянувши на фото.

Гібіскус червонолистий

Відрізняється від звичайного китайського гібіскуса незвичайним пурпуровим кольором листя, яке формою нагадує кленові. Також він характеризується нетривалим цвітінням , яке настає у вересні і закінчується наприкінці жовтня. Відрізняється швидким зростанням та невибагливістю у змісті, що дозволяє досягти від рослини максимального декоративного ефекту за короткий термін.

Гібіскус сирійський

Гібіскус сирійський (Кетмія) є найскладнішим видом з тих, які розводяться в кімнатних умовах. Рослина ця досить велика ( до 4 метрів у висоту ), тому більше підходить для вирощування в зимових садах та оранжереях.

Чергове листя сирійського гібіскуса в літній період має зелене забарвлення, залежно від умов проростання до осені можуть набути жовтого кольору. Цвітіння рослини починається у червні та закінчується наприкінці вересня. Ефектні, екзотичні квіти досягають дванадцяти сантиметрів у діаметрі і нагадують формою мальву, що видно на фото.

Також в залежності від різновиду вони можуть бути простою або махровою, забарвлення має широкий спектр відтінків: від білого до малинового. В даний час отримані різновиди гібіскусу сирійського зі строкатим листям.

Гібіскус Купера

Цей гібіскус отримав свою назву на честь сера Даніела Купера, завдяки якому він потрапив до Англії після його поїздки до Нової Каледонії. Рослина має строкате забарвлення листя, при помірній кількості світла вона поєднує в собі білий, зелений та рожевий колір. При надмірному освітленні листя стає повністю рожевим.

Великі квіти мають червоний колір або його різноманітні відтінки, що змінюються від центру до кінчиків пелюсток. Характерною рисою є довгий маточка, що має незвичайну форму верхньої частини. Гібіскус Купера найбільш стійкий до ураження захворюваннями та шкідниками вид, з тих, що вирощуються в кімнатних умовах.

Гібіскус мікс

Гібіскус мікс можна отримати, створивши певну композицію шляхом посадки в одну ємність декількох рослин з листям або квітами різного забарвлення.

Бонсай із гібіскусу

Бонсай із гібіскусу відноситься до дуже цінних і дорогих рослин, тому його важко зустріти в квітковому магазині, як правило, його роблять на замовлення. Це зумовлено складністю процесу формування. Гібіскус є досить великою рослиною з великим листям, що погано гілкується, а пагони швидко стають товстими і жорсткими. До того ж для виготовлення бонсай потрібна дворічна рослина заввишки не менше сорока сантиметрів.

Опис кімнатної азалії та правила догляду за нею Ви знайдете тут.

Багато фото квітів алоказії супроводжують цю статтю:

Тут перераховані види аглаонем, а також розказано про догляд за ними та їхнє розмноження.

Як приготувати

Правильне заварювання – гарантія збереження всіх цілющих якостей та смаку продукту. Секрет рецепту цього відвару в тому, що, незважаючи на кілька способів, є обов’язкові для дотримання правила.

По-перше, важливо правильно підібрати посуд. Підійде керамічна, фарфорова або скляна ємність, металева може змінити відтінок відвару та надати стороннього присмаку.

По-друге, відповідаючи питанням, з якого рослини роблять чай каркаде – лише з яскраво-гранатових квіток. Найкраща заварка складається з великих суцвіть і чашок гібіскусу.

Згідно з традиційним варіантом, дотримується пропорція: 1 чайна ложка пелюсток на склянку води. Суміш заливають окропом і настоюють 3-5 хвилин. Подають і холодним, і гарячим. Додають цукор, лимон, імбир, м’яту, ваніль, корицю та інші спеції до смаку. За різними даними, за такого способу заварювання втрачається від 50 до 70% корисних речовин.

Гаряча вода руйнує вітамін С, тому розеллу наполягають і холодній воді. Співвідношення елементів зберігається, рекомендації щодо наполягання від 5 до 9 годин. У разі руйнується мінімальна кількість цінних компонентів.

Як правильно заварювати та вживати каркаде

Традиційно каркаде п’ють у холодному вигляді у спеку року, оскільки цей напій чудово втамовує спрагу. Існує безліч рецептів заварювання каркаде, але основних лише три.

Сухі квітки гібіскуса заварюються окропом, напій настоюється кілька хвилин, після чого його можна вживати як чай (у гарячому вигляді) або як компот (в охолодженому вигляді).
Суміш заливається окропом, а потім вариться протягом 5-10 хвилин. Напій, який отримується саме таким способом, традиційно п’ють у Єгипті. Він має яскравий червоний колір та насичений смак, але при цьому втрачає деякі свої корисні властивості. І ще: варити каркаде не слід у металевому посуді, оскільки він може втратити колір та смак, придбати неприємний сірий відтінок.
Сировина з суданської троянди заливається водою температурою 60оС, настоюється 6-8 годин, потім охолоджується в термосі і вживається як освіжаючий напій.

Каркаде можна пити в натуральному вигляді або з додаванням ягід шипшини, шматочків яблук, інших фруктів, а також меду, цукру або якогось іншого підсолоджувача – кому як подобається!

Протипоказаннями чаю з гібіскусу є, перш за все, алергічні реакції, які можуть спричинити індивідуальну непереносимість тих чи інших компонентів рослини. Також його не можна застосовувати при таких захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, як гастрит, виразка, панкреатит, підвищена кислотність та інші. І звичайно, існують тимчасові протипоказання каркаде, що належать до періоду виношування плода та лактації. Слід пам’ятати, що рослина сприяє збільшенню менструації. Дітям віком до 2-3 років не рекомендується давати цей напій.

Каркаде вагітним

Особливо важливо для майбутньої мами, що настій:

позитивно впливає на процес кровотворення, покращуючи якість еритроцитів;
підвищує імунітет, надає сили;
виводить токсини та знімає набряки;
полегшує стан токсикозу та є джерел вітамінів;
стимулює розумову активність, компенсує наслідки стресу.

Вагітність не вважається протипоказанням для вживання настою. Однак, потрібно обов’язково переконатися, що на компоненти немає алергії, дотримуватися помірності та порадитися з лікарем.

Якщо ви хочете відчути на собі користь каркаді, поставтеся до покупки уважно і слідкуйте за власними відчуттями в процесі вживання.

Як заготовляють каркаде?

Заготівля каркаде включає такі цикли, як промислове вирощування гібіскуса, збір і подальшу сушіння суцвіть. Суданська троянда цвіте великими, яскраво-червоними махровими або напівмахровими квітками. Під ними знаходяться червоні «чашечки» – оцвітини. Саме вони і є сировиною для виробництва каркаде.

Після в’янення квіток оцвітини починають швидко рости, стрімко збільшуючись в обсязі, стаючи соковитими та м’ясистими. У цей час їх збирають вручну за допомогою садових ножиць. Якщо згаяти момент, то насіннєва коробочка висохне і розкриється, і квітка стане непридатною для виготовлення каркаде.

Після збирання суцвіття відокремлюються від насіннєвих коробочок. Процес також відбувається вручну або із застосуванням спеціальних інструментів. Потім оцвітини гібіскуса сушать у природних умовах – на свіжому повітрі, але не під прямими променями сонця.

Порушення технології на етапі сушіння призводить до втрати яскравості суцвіть: вони стають або блідими або занадто темними. Також це впливає на смакові характеристики напою. В ідеалі каркаде має пурпурно-червоний колір та витончений, трохи терпкий кислувато-солодкий смак. Напій має ніжний квітково-фруктовий аромат.

Загалом у світі ботаніки відомо близько 250 видів гібіскусу. Серед них зустрічаються дерева, чагарники, трави та навіть кімнатні рослини, наприклад, китайська троянда. Але для приготування каркаде використовується лише один вид – вічнозелений чагарник Hibiscus sabdariffa, що росте у тропічних районах Азії та Африки.

Сорти каркаде визначаються за місцем походження. У Хургаді найчастіше пропонують купити асуанський чи луксорський каркаде. Перший коштує дорожче, але за якістю він кращий. А найкращим вважається суданський каркаде. Він вирощується у міжріччі Блакитного та Білого Нілу без застосування хімічних добрив.

Якісна суміш в основній своїй масі повинна містити цілі суцвіття та неушкоджені пелюстки суданської троянди з мінімальною кількістю тонких сухих стеблинок, які при заварюванні швидко розм’якшуються. Якщо каркаде складається з дрібних уривків пелюсток, пересушених гілочок, пилу незрозумілого походження та інших сторонніх домішок, це означає, що він зібраний із відходів виробництва. З такої суміші навряд чи вийде смачний та корисний напій.

До речі, жителі районів, у яких виростає Гібіскус Сабдарифа, використовують не лише суцвіття цієї рослини, а й інші частини: листя, стебла, плоди та насіння вживають у їжу, а з коріння готують лікарські відвари.

Різновиди гібіскусу

Гібіскус сирійський. Його квітка є символом острова Гаїті і використовується місцевими жителями та численними туристами як головна прикраса.

Гібіскус гавайський. Представлений у вигляді маленького дерева або чагарника з еліптичним листям зеленого забарвлення. Квіти яскраво-червоні, п’ятипелюсткові, одиночні.

Гібіскус гібридний – є результатом схрещування трьох видів (гібіскуса гостролистого, гібіскуса рожевого та гібіскуса червоного) і є трав’янистим багаторічником з ефектними яскравими квітками різного забарвлення. Гібіскус трав’янистий розмножується навесні (за умови настання теплої погоди) щепленням, зеленим живцюванням або поділом кущів. Рослина гармонійно виглядає у великих квіткових масивах, змішаних бордюрах, бульварах, партерах, на берегах водойм.

Гібіскус високий. Вічнозелене дерево, що досягає заввишки 25 метрів. Стовбур має волокнисту кору, крона округла, густа. Квітки діаметром 12 см, спочатку жовті, потім змінюють колір на помаранчевий і червоний. Листя довге, до 20 см. Його батьківщиною є Ямайка.

Гібіскус їстівний (або Бамія). Трав’яниста однорічна рослина, молоді плоди якої вживаються в їжу; їх додають у перші та другі страви, в салати, консервують, сушать, вживають у свіжому вигляді. Формування стручкоподібних плодів (званих «коробочками») відбувається у пазухах листя. Гібіскус трав’янистий має плоди пальцеподібної форми, довжина яких становить від 6 до 30 см.

Вирощування

На практиці Розеллу можна виростити на клумбі, саду або в будинку. Існує два способи розмноження – насіннєвий та черешковий. Якщо ви захоплюєтеся рослинами і любите копатися в землі, не боїтеся клопоту і можливих невдач, вам варто спробувати виростити суданський гібіскус з насіння. Якщо ви швидше хочете насолодитися каркаде, то другий спосіб вам підійде більше.

Щоб виростити Гібіскус із насіння, ви можете придбати посадковий матеріал у магазині або постаратися знайти його в пакетику з чаєм. У будь-якому випадку вам знадобиться підготувати насіння – провести стратифікацію. Так як висаджувати рослину рекомендують на початку весни, то стратифікацію потрібно зробити восени. Перед висадженням у ґрунт замочіть насіння на 24 години у вологому матеріалі, марлі або губці. Грунт повинен бути легким, розпушеним і трохи піщаним. Насіння потрібно розкласти, трохи заглиблюючи в ґрунт, і накрити пластиковою склянкою. За кілька днів повинні з’явитися пагони, і коли виростуть перші листочки, склянку потрібно зняти. Місце потрібно вибрати затишне та сонячне, без протягів. Коли саджанці зміцніють і з’являться розетки зі справжніми листочками, розсаджуйте в окремі ємності.

Живці з суданського гібіскуса заготовляють влітку. Виберіть на дорослій рослині молоді пагони і зріжте верхівки, залишивши на живці кілька вузлів листя. Зрізати потрібно гострим ножем, під нахилом одним різким рухом. Потім паростки бажано витримати кілька годин у розчині, що стимулює зростання коріння, висадити в шкілки і накрити пластиковими склянками. Близько місяця, поки проходить укорінення, необхідно провітрювання та обприскування живців чистою водою. Ґрунт знадобиться поживний, торф’янистий. Як тільки з’явиться коріння, паростки слід розсадити і зняти склянки.

Суданська троянда – рослина теплолюбна, тому висаджувати краще в середині весни, температура повинна бути вище 15 градусів. Ідеальним місцем буде теплиця.

Шипшина корисні властивості та протипоказання. Чим корисна шипшина

Шипшина – унікальна рослина, що належить до сімейства Рожеві. Плоди та гілки чагарника широко застосовуються в народній медицині та є природним засобом проти багатьох недуг. Про корисні властивості та шкоду зілля, а також при яких захворюваннях воно може використовуватись, читайте далі.

Корисні та цілющі властивості

Хімічний склад плодів шипшини містить безліч мінералів і кислот, які мають загальнозміцнюючий ефект на здоров’я всього організму. Багатство калієм та магнієм сприяє зміцненню стінок судин, а також нормалізує сон.

Продукт багатий ще такими мінералами, як цинк, мідь, марганець, які в сукупності роблять сприятливий вплив на кісткову тканину, а також зміцнюють нігті та волосяні цибулини.

Корисність препаратів на основі цієї рослини досягається за рахунок наявності флавоноїдів, які в поєднанні з органічними кислотами здатні мати жовчогінний ефект. Завдяки дубильним речовинам плоди мають бактерицидну та в’яжучу дію. Каротиноїди у складі ягід здатні припинити процес старіння клітин та надають антиоксидантний ефект.

Чи знаєте ви? Гігантські рожеві чагарники можуть досягти до 10 м, а найменші всього 5 см .

Вітаміни, що містяться в шипшині

Корисні властивості мають всі частини чагарника: листя, квітки. Але лідером за вмістом поживних речовин є ягода шипшини. Завдяки її унікальному складу людині вдається подолати різні недуги.

Вітамінний склад плодів шипшини:

аскорбінова кислота;
ретинол;
токоферол;
тіамін;
рибофлавін;
холін;
нікотинова кислота;
пантотенова кислота;
Філохінон.

Протипоказання та побічні дії

Препарати на основі плодів шипшини слід застосовувати після консультації з терапевтом.

Незважаючи на їх користь є низка протипоказань до прийому:
ниркова недостатність;
гастрит із підвищеною кислотністю;
виразкова хвороба шлунка;
тромбоз;
каміння у нирках або сечовому міхурі;
непереносимість будь-якого з компонентів, що входять до складу плодів;
астма;
цукровий діабет .

З обережністю приймають ліки на основі цієї рослини в період виношування дитини. Користь вживання від засобу має перевищувати ризик розвитку побічних ефектів.

При недотриманні дози рекомендованої до вживання або особистої непереносимості компонентів, що знаходяться у складі плодів, можуть виявитися такі симптоми:
кропив’янка та свербіж у місці почервоніння;
напад задухи або сильний кашель;
мігрень;
запаморочення, занепад сил;
рвотний рефлекс;
озноб.

Важливо! Якщо під час прийому препарату виникають побічні ефекти, у вигляді алергічної реакції необхідно негайно припинити їх вживання та звернутися до лікаря

Вживання при хворобах

Шипшина застосовується в народній та традиційній медицині як допоміжний або самостійний засіб для лікування багатьох захворювань.

Особливо часто відвари та настої з цього продукту використовуються для лікування таких хвороб:
грип;
онкологічне захворювання;
ангіна;
пієлонефрит;
авітаміноз;
недокрів’я;
атеросклероз;
гастрит із зниженою кислотністю.

При раку простати

Рак простати неможливо вилікувати лише плодами шипшини. на основі даної сировини використовують як додаткову терапію або профілактику. У групі ризику, за утворенням ракової пухлини в передміхурової залозі знаходяться віком від 50 до 80 років.

Тому з метою профілактики та зміцнення здоров’я представники чоловічої статі щорічно повинні проходити терапію, засновану на лікуванні фіто-препаратами.

Відвар для профілактики та лікування простатиту:

Приготування та застосування:

Подрібнити ягоди на дрібну крихту.
Залити окропом та накрити кришкою.
Дати постояти 8 годин.
Приймати по 250 мл 3 рази на день.
Курс лікування триває 30 днів, його повторюють через 2 місяці.

При діареї

Завдяки в’яжучій властивості шипшину можна використовувати як лікування при розладі випорожнень. Настій проти діареї можна приготувати з будь-якої частини рослини: гілок, плодів, квіток, адже в їх складі є дубильні речовини, які і надають вплив, що закріплює.

Вживання напою на основі збору шипшини позбавить організм від інтоксикації шляхом виведення шлаків і токсичних речовин при сечовипусканні, а також перешкоджатиме зневодненню внаслідок втрати великої кількості води.

Обрізка кольорів

Вирощування квітки в домашніх умовах – це дуже захоплююче заняття, адже за догляд він дякує пишним цвітінням. Але після цвітіння квітнику потрібно зуміти правильно обрізати квітки.

Відцвілі квітки видаляють відразу ж, як вони почнуть в’янути. Коли рослина повністю відцвіте, можна починати обрізання, що формує.

Формування куща – це один із етапів догляду за суданською трояндою. Обрізання проводять у два прийоми, щоб у перерві рослина могла відновитися. Перший раз обрізають тонкі та слабкі гілки відразу після цвітіння. Потім через пару тижнів видаляють пагони, що ростуть усередину куща. Усі зрізи необхідно робити під кутом, край скосу має бути спрямований нагору.

Обрізку кольорів можна проводити звичайними домашніми ножицями. Гілки рослини досить тонкі, тому секатор можна їх дуже сильно пошкодити. Проводити формувальну обрізку можна не тільки після цвітіння восени, але і навесні, як тільки закінчиться період спокою. Це ніяк не зашкодить цвітінню, адже гібіскус зацвітає лише на молодих гілках.

Ніколи обрізання гібіскуса не проводиться влітку. Справа в тому, що рослина після процедури може не зацвісти.

Каркаде гібіскус квітка