Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 11 хвилин 👀 178826 разів 💬 1 коментар
Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв’язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.
Крім деяких видів, у культурі вирощують близько 120 різновидів рослини, які відрізняються кольором і якістю хвої та формою крони. Туя в ландшафтному дизайні є однією із базових рослин і вирощується як солітер або в групі, а також використовується для оформлення алей, бордюрів, створення живоплотів.
Туї – вічнозелені чагарники або дерева, іноді в природі досягають 70 м заввишки при діаметрі стовбура 6 м. У культурі туя рідко виростає вище 11 метрів. У молодих туй хвоя голчаста, м’яка, світло-зеленого кольору, а у дорослих листя темнішого зеленого відтінку, навхрест супротивне, лускоподібне. Туї – рослини однодомні, їхні плоди – овальні або довгасті шишечки із плоским насінням, яке дозріває вже в перший рік. Туя невибаглива у догляді, димовитривала, холодостійка, а такий вид, як туя західна, добре зносить навіть холодні зими.
Перед тим, як посадити тую, потрібно вибрати для неї придатну ділянку. Туя світлолюбна, однак від перебування протягом цілого дня на сонці вона зневоднюється, і це призводить до того, що туя погано зносить зиму. Тому місце для туї має бути світлим, але в полуденний час прямі сонячні промені не повинні на нього падати. Крім того, туя не зносить протягів. Ґрунт для туї бажаний поживний – дернова земля з додаванням піску і торфу, хоча зростає туя і на бідніших ґрунтах – болотистих, у супісках і в глині. Саджати тую можна навесні або восени, проте посадка туї восени не дає впевненості в тому, що рослина встигне адаптуватися у відкритому ґрунті до зими.
Розмір ями для туї залежить від величини кореневої системи саджанця – вона повинна бути на 35-40 см ширшою і на 15-30 см більшою в глибину, ніж земляна грудка туї. Якщо ви саджаєте кілька рослин, відстань між ними залежно від розмірів дорослих рослин витримують від 1 до 5 м. При висадці туї вздовж алеї дистанцію між саджанцями витримують у 3,5-4 м. На дно ями кладуть суміш ґрунту з невеликою кількістю компосту або добре перепрілого гною. Коріння саджанця перед посадкою потрібно потримати у посудині з водою доти, доки не перестануть виходити бульбашки повітря. Після цього поставте деревце по центру ями, розправте коріння, переконайтеся, що коренева шийка розташована трохи вище рівня ґрунту, засипте яму гарною ґрунтовою сумішшю, ретельно й обережно ущільніть її, намагаючись не пошкодити основу стовбура, і рясно полийте саджанець із розрахунку 1,5-2 лійки на одну рослину. Коли вода вбереться і земля злегка осяде, замульчуйте пристовбурне коло тріскою, торфом, компостом або сосновою корою – мульча захистить коріння туї від занадто жаркої або занадто холодної погоди і надовше збереже вологу в ґрунті. Однак не допускайте, щоб мульча накривала стовбур або нижні гілки рослини – вони під мульчею можуть зіпріти.
Туя дуже відгукується на поливання, особливо їй подобається дощування. У перші тижні після посадки саджанці туї поливають щотижня із розрахунку 10-50 л води на саджанець залежно від його розмірів. Якщо ви влаштуєте молодим рослинам дощування, це не тільки зволожить ґрунт і напоїть коріння туї, а й змиє пил із хвої, продихи листків розкриються, і рослині стане набагато легше дихати, відповідно всі фізіологічні процеси протікатимуть швидше. Після поливання ґрунт навколо туї розпушують, але не глибше ніж на 8-10 см, оскільки коренева система у рослини поверхнева. Підживлюють тую навесні комплексним мінеральним добривом, наприклад, розчином Кеміри-універсал із розрахунку 50-60 г на м². Якщо ви вносили добриво в ґрунт при посадці, то наступного разу підживлювати рослину потрібно буде тільки за два роки.
Туя чудово реагує на обрізування – що частіше і сильніше її стригти, то густішою і пишнішою вона стає. Суворих рамок за термінами обрізування не існує, але краще займатися цим навесні, до того, як розкриються бруньки. Якщо ви вирощуєте живопліт із туї, то вибору у вас немає: хочете, не хочете, а стригти доведеться. Зростаючій як сольна рослина туї знадобиться як мінімум санітарне і проріджуюче обрізування. Але якщо туї ростуть групою, доведеться формувати їхні крони, інакше вони виглядатимуть неохайно. Беруться до формування крони, коли рослини вже виросли до потрібного вам розміру. Іноді достатньо однієї стрижки на рік – весняної, але зазвичай виникає необхідність повторного обрізування – в кінці літа або на початку осені. Деякі форми потребують постійного коригування крони, однак за один раз можна зрізати не більше однієї третини пагона, інакше рослина може ослабнути. Перше обрізування туї проводиться не раніше, ніж на 2-3 році життя. Використовуйте для стрижки гостро наточений потужний секатор, щоб він не зажовував пагони і не залишав на них вм’ятин. Ось наче й вся інформація про те, як доглядати за туями. Як бачите, посадка і догляд за туями не забере у вас багато часу, зате здоровий зовнішній вигляд цієї елегантної вічнозеленої рослини напевно зробить ваш сад гарнішим.
З різних причин нам іноді доводиться пересаджувати вже дорослі рослини з одного місця на інше. Хвойні пересаджувати досить легко, якщо ви знаєте, як це робити. Навколо дрібних рослин потрібно проштихувати по колу ґрунт гострою лопатою на відстані 40-50 см від стовбура, потім обережно підчепити рослину разом із пристовбурною ділянкою, окресленою колом, вийняти її із ґрунту, перевезти на нове місце тачкою, намагаючись не зруйнувати земляну грудку, і відразу ж посадити. Більші рослини потрібно проштихувати за рік до пересадки, щоб у них був час наростити нове молоде коріння всередині обмеженої колом земляної грудки – в результаті земля при витяганні не розвалиться, і транспортування пройде для рослини безболісно. На новому місці туя приживається легше за інші хвойні рослини.
Туя схильна до таких грибкових захворювань, як буре шютте, фузаріоз і цитоспороз, які вражають пагони і хвою рослини. У боротьбі з ними застосовують обробку бордоською рідиною або Картоцидом – лікування туї починають із весни і повторюють кожні два тижні, поки туя не одужає.
Іноді читачі звертаються до нас із запитанням, чому жовтіє туя. Річ у тім, що з комах-шкідників рослині дошкуляють несправжні щитівки і попелиці, від чого туя жовтіє і її хвоя опадає. Щоб позбутися паразитів, рослину до розпускання бруньок обробляють Карбофосом, Рогором або Децисом, а в кінці червня двічі обприскують Актеліком або Хлорофосом з інтервалом у два тижні.
Розмножується туя і генеративно, і вегетативно. Якщо ви розмножуєте видову тую, то можна це робити насінням. Але сорти і форми потрібно розмножувати вегетативно – живцями або поділом куща, оскільки туя з насіння не зберігає сортові ознаки материнської рослини.
Розмноження туї живцюванням здійснюється за допомогою зрізаних у червні здерев’янілих дво-трирічних пагонів завдовжки 25-40 см або напівздеревілих пагонів поточного року завдовжки від 10 до 20 см. Живці туї не зрізають, а відривають із п’ятою, обробляють місце відокремлення від материнської рослини розчином гетероауксину, висаджують на глибину 1,5-2,5 см у суміш рівних частин дернової землі, торфу і піску, пролиту з метою дезінфекції теплим розчином марганцівки, і накривають посадку поліетиленовою плівкою. Для успішного вкорінення живців необхідно підтримувати в теплиці високу вологість повітря без перезволоження субстрату, тому ґрунт не поливають, а обприскують із розпилювача. Як тільки живці вкореняться, їх починають провітрювати і поступово загартовувати, доки не прийде час зняти плівку. З настанням глибокої осені живці вкривають сухим листям, тирсою, а краще ялиновим гіллям, якщо ж температура впаде до -5-7 ºC, на ялинове гілля накидають плівку.
Аби виростити тую з насіння, вам знадобиться від трьох до п’яти років. Сіяти потрібно тільки свіжозібране насіння туї, попередньо піддавши його природній стратифікації з осені до весни під снігом або в холодильнику. Навесні насіння сіють у грядки, розташовані в притінку, на глибину лише 0,5 см і злегка присипають їх тирсою дерев хвойних порід. Потім посіви прикривають від сонця щитами, а ґрунт увесь час утримують у розпушеному і злегка вологому стані. Після появи сходів ділянку мульчують торфом. Двічі на місяць сходи підживлюють розчином повного мінерального добрива. За перший сезон сіянці зазвичай виростають до 7-8 см. Молодняк туї на зиму вкривають ялиновим гіллям, а згори плівкою. Наступної весни укриття знімають, а за саджанцями доглядають, як торік – мульчують ґрунт, поливають, видаляють бур’яни і підживлюють. На третю весну, коли рослини досягнуть висоти 50 см, їх висаджують на постійне місце.
Восени припиняють і полив, і підживлення туї, оскільки рослина має готуватися до періоду спокою.
Молоді рослини, яким не виповнилося п’яти років, потрібно вкривати на зиму ялиновим гіллям. Перед тим, як укрити тую на зиму, її високо підгортають, а пристовбурну ділянку мульчують товстим шаром торфу. Дорослі рослини зимують без укриття, але мульчувати ділянку навколо них потрібно обов’язково.
Якщо взимку випаде забагато снігу, він може поламати густу крону і гілки навіть дорослої великої туї. Щоби цього не сталося, туї на зиму зв’язують шпагатом. Під кінець зими, щоб туя не потерпіла від сильного весняного сонця, на неї накидають нетканий покривний матеріал. Іноді від різких перепадів температури взимку на корі туї утворюються тріщини. Навесні їх замащують садовим варом і щільно стягують кору, щоб рани зарубцювалися.
Коли ми говоримо про культурну тую, то маємо на увазі передусім вид туя західна – саме вона представлена в наших садах, парках і скверах величезною кількістю своїх різновидів, форм і сортів. В Європі її було введено в культуру у XVI столітті. Великі екземпляри цього виду досягають у висоту 8-12 м. Туя західна довгожитель серед дерев, вона може жити до тисячі років. У молодому віці це пірамідальне деревце, згодом форма крони стає яйцеподібною. Для озеленення зазвичай використовують рослини кеглеподібної, конусоподібної або колоноподібної форми. Наприклад:
Серед групи сортів із кулястою формою крони найвідоміші:
Приваблюють садівників і сорти каскадної, ниткоподібної форми, до яких належить:
Не так давно виведена вересоподібна форма туї, наприклад:
Виведено також форму із двома типами хвої на одній рослині – голкоподібною і лускоподібною, з дивним наростанням крони: на 8-10 році життя вона розпадається на кілька вершин і замість однієї туї утворюється група рослин.
У культурі також вирощується вид туя складчаста, або туя гігантська, що зростає в природі уздовж Тихоокеанського узбережжя і є найбільш високогірним видом туї. У висоту вона сягає 60 м при діаметрі стовбура 3-4 м, хоча в культурі її досягнення не такі високі. Туя складчаста має кілька декоративних форм, з яких найвідомішою є Зебрина.
– широкий чагарник або дерево заввишки до 9 м. Хвоя ошатна, біляста, майже срібляста. Однак ця приваблива рослина потребує взимку укриття.
зростає в місцях природного проживання, в горах Центральної Японії, до 18 м заввишки, у неї широка конусоподібна крона із мідно-червоною корою і сріблястими зі споду гілками, які при розтиранні пахнуть евкаліптовою карамеллю і лимоном. У прохолодних районах туя японська росте повільно, у теплій місцевості зростання помітно прискорюється.
виділена в підрід біота, чиїм єдиним представником вона є. У природі вона росте в Китаї, а в культурі кілька століть розводиться в Середній Азії. Це великий чагарник або розлоге дерево з мереживною кроною, яке широко використовується в озелененні. Туя східна має понад 60 садових форм, на жаль, не зимостійких.
Ми познайомили вас із різноманіттям видів та форм однієї з найкрасивіших і невибагливих хвойних рослин, але тільки вам вирішувати, яка туя прикрасить ваш двір або сад. Проте хоч би яку рослину ви обрали, за правильного догляду вона зможе тішити ваш погляд не один десяток років.
Цей вид туї з середньою швидкістю росту. Приблизно по 10-15 см додає до свого росту і близько 5 см до кола за рік. До 10-річного віку туя досягає 2,5 метрів. Доросла рослина виростає до 6 метрів.
Цей вид туї росте протягом усього життя.
Для України, в тому числі, дерева повинні мати стійкість до холоду, тому що мінусові температури взимку яскраво виражені. Сорту важливо не тільки перезимувати, але і зберегти чудовий зовнішній вигляд. Популярні зимостійкі сорти: Брабант, Колумна, Фастігіата. Вони стійкі до морозів, а якщо і втрачають охайність за зиму, то до весни знову її знаходять.
Важливо! Щоб уникнути появи іржі на туї, її не рекомендується висаджувати поруч з горобиною і яблунею.
Сорт Колумна морозостійкий і особливо популярний серед різних видів туї. Його особливість полягає в колонновидной симетричною кроні, яка може досягати 1,5 м. Зростання дерева дуже прогресивний, становить близько 40 см в рік. Виростає воно в середньому до 10 м вгору. Рослина не вимагає особливої грунту, однаково добре може рости на будь-яких землях, навіть на кислих і лужних.
Ялівці на дачній ділянці мають безліч позитивних якостей. Вони швидко розростаються вшир і займають багато місця навколо себе. Це дозволяє доповнити незакінчені ландшафтні композиції. Рослині властиво очищати повітря від пилу і токсичних міських опадів. Вирощуючи чагарники на дачі, їх плоди можна використовувати як засоби для народної медицини.
Чи знаєте ви Тривалість життя ялівцю може досягати 600 років.
З них роблять відвари і косметичні ванночки. Всі види ялівцю особливо стійкі до холоду, суворі зими не перешкода для них. Рослина не вимагає витрат і невибагливо у догляді. Найважливішою умовою для зростання залишається вологе місце висадки. Ялівець невисокого зросту – 30 см, але його ширина може досягати 3 м. Після 3 років життя до зростання додається 15 см.
Сорт Блю Ерроу найчастіше використовується дизайнерами для живоплотів. Розмір зрілого ялівцю становить 2-3 м висоти. Вони стійкі до холодів, не вимагають багато вологи. Хвоя має блакитний відтінок і приємний аромат. Плоди представлені блакитними дрібними шишками. Форма крони злегка незвичайна, нагадує стрілу. Дерево відмінно себе почуває на скелях і бруківці.
При виборі туї варто зупинитися на сорті Смарагд.
Туя Смарагд (друга назва – туя Самарканд) – це хвойне вічнозелене рослина. Хоча його можна назвати листяним, хвоя дуже м’яка на дотик. Відноситься до сімейства Кипарисові.
Як виглядає туя Смарагд
До відома! За зовнішнім виглядом дерево нагадує ялівець. Цвєтков на рослині не утвориться.
Крона конусоподібної форми, але при бажанні можна надати їй іншого вигляду.
Під час цвітіння утворюються невеликі коричневі шишки. Туя виділяє речовину фитонцид. Воно сприяє очищенню повітря.
Цей різновид відрізняється досить швидким ростом. В середньому, кожен рік дерево збільшується на 25 см, поки не виросте остаточно.
У перший рік дерево додає близько 1 м. Потім щороку зростає на 25 см, поки не досягне до 3-5 м. Дерево росте протягом 7-10 років.
Туя Смарагд потребує регулярного догляду. Також важливо вивчити всі нюанси посадки, щоб молодий саджанець прижився без проблем на новому місці і швидко набув активне зростання.
| Назва | коротка характеристика |
| туя Брабант | Цей різновид відрізняється швидким ростом. Середня висота близько 5 м. За рік приріст становить приблизно 40 см. |
| Ауреа Нана (туя золотиста) | Характерна відмінність цього різновиду – яскраво-жовта хвоя. У висоту виросте до 1,5 м. |
| Блю Кон (туя блакитна) | Доросле дерево відрізняється конусоподібної формою хвої. У сприятливих умовах вирощування може досягти до 2-3 м. |
| Даніка | Сорт був виведений в 1948 р, але до сих пір часто використовується в ландшафтному дизайні. Чагарник кулястої форми і висотою до 80 см. |
| Колумна | Характеризується вузькою кроною, виростає до 3 м до 10 років. Використовується для створення живоплоту. |
| Тедді | Крона зростає дуже повільно. У молодого деревця хвоя м’яка, у міру зростання стає колючим. |
| Мартін | Дерево цього сорту виростає до 1,5 м. Крона сильно загущена конусоподібної форми. Шишки коричневого кольору і довгі (близько 10-12 см). |
| Міккі | Карликовий сорт, крона відрізняється конусоподібної форми. Хвоя яскраво-зеленого кольору. Рослина нормально переживає короткочасну посуху. |
| Санкіст | Середня висота рослини становить 2-4 м. Навесні крона лимонного відтінку, влітку стає золотистою, а восени бронзової. Щоб забарвлення хвої був більш насиченим, саджанці потрібно садити на сонці. |
| хозер | Крона незвичайної кулястої форми. Хвоя яскраво-зеленого кольору, восени вона набуває бронзовий забарвлення. Можна садити в тіні. |
| Фастігіата | Сорт німецької селекції. Крона конусоподібна, висота дорослого дерева становить 1,2 м. Хвоя темно-зеленого кольору. |
| Літл Гіант | Крона овальної форми, пагони сильно загущені. Хвоя зелено-бронзового забарвлення. Виростає до 80 см. |
Туя – це дуже красиве і невибаглива в догляді рослина, яке ідеально підходить для оформлення ландшафтного дизайну як міських парків, так і приватних садів. Один з популярних сортів – туя Смарагд, але не варто зупинятися тільки на ньому. Серед всіх різновидів є дуже незвичайні екземпляри, які прикрасять будь-який сад.
Туя відноситься до хвойники-довгожителів. На одному місці вона може рости до 150 років. Їй підходять II-VII кліматичні зони. Дерево безболісно переносить морози до -35 ° С. Найбільшу декоративність туя набуває на вільному і сонячному місці, але добре себе почуває в місцях, де частина дня знаходиться в тіні.
В середині весни дерево цвіте. Слідом зав’язуються дрібні (до 1 см в довжину) довгасті коричневі шишечки. Всередині – насіння, які можна використовувати для розмноження. Сорт Брабант відноситься до числа витривалих, який росте навіть в умовах суворих морозних зим. Вимогливість до грунті також відсутня, тому з рівним успіхом її вирощують на глиноземах, чорноземах, супіщаних і інших грунтах.
У продажу зустрічається туя «Голден Брабант». Це особливий сорт, що відрізняється жовто-золотистим відтінком хвої. На тлі засніженого саду дерево виглядає справді дивовижно і святково, радуючи око в новорічні свята. Протягом всього року забарвлення хвої залишається незмінною – це його найпривабливіша характеристика.
Туя «Голден Брабант»
Важливо! Для отримання естетичної крони необхідно сонце, але тільки протягом частини світлового дня. В інший час необхідно притінення.
Відповідно до опису виробників, дерево здатне за своє життя витягнутися до 20 м у висоту і до 4 м. Крона має пірамідальну природну форму, але стрижкою її легко змінити без особливого збитку для рослини. У згущеної посадці туя прагне рости вгору, а не вшир.
Для отримання живих огорож цей сорт підходить ідеально. Молоді саджанці дають до півметра приросту в рік. Щоб домогтися високої щільності і пухнастості крони, її потрібно обрізати двічі за сезон. По-справжньому непрохідна огорожа виходить при високій щільності посадки – 1 саджанець на погонний метр. З таким же інтервалом роблять багаторядну посадку.
Огорожа з туї Брабант
Через 2-3 роки «живу огорожу» перестане просвічувати, створюючи дуже щільну тінь. У порівнянні з іншими сортами, Брабант не змінює забарвлення хвої цілий рік. За це якість його високо цінують в приватній дачної забудови і в міських парках.
Для формування крони користуються секатором. Першу обрізку виконують відразу після пересадки саджанця у відкритий грунт – в березні. Другу проводять через півроку. Так отримують щільну і пишну крону. Якщо влітку форма окремих саджанців стає надмірно пухкою з видатними окремими гілками, то роблять додаткову корекцію.
При виконанні робіт дотримуються рекомендацій:
На завершення обов’язково все саджанці поливають.
Швидше за все молоді саджанці приростають в перші 5 років життя. В цей час річний приріст сягає півметра. Надалі зростання сповільнюється, деревця підростають тільки по 30 см в рік. Після 15-20 років дерево може повністю зупинитися, або його приріст стає практично непомітним.
Для всіх туй типово горизонтальне розташування коренів, що не йдуть занадто глибоко в грунт. Під час підрощування в контейнерах коренева система набуває компактність.
Зверніть увагу! Під час пересаджування у відкритий грунт розділяти коріння не потрібно, достатньо перевалити разом з грудкою в посадкову яму. Протягом всього року необхідно стежити за зволоженістю грунту і при необхідності виконувати полив.
Посадка саджанця не відрізняється особливою складністю. Посадка хвойного рослини проводиться в кілька етапів. В першу чергу потрібно вибрати місце, де буде рости туя. Є різниця в тому, садити деревце на сонці або в тіні. Відкритий сонячний ділянку – не найкраще місце. Через яскравих сонячних променів хвоя буде жовтіти.
Саджанці можна придбати в розпліднику. Якщо у них жовта або блідо-зелена хвоя, такі екземпляри краще не купувати. При виборі рослини потрібно звернути увагу на кореневу систему. Вона повинна бути добре розвинена.
Зверніть увагу! Хороший саджанець не може бути дешевим.
Посадку саджанця потрібно проводити поетапно
В кінці потрібно рясно полити саджанець теплою водою. Перед поливом можна присипати грунт деревною золою.
Послідовність дій при посадці у відкритий грунт:
Грунт навколо стовбура необхідно замульчувати для додаткового захисту від пересихання і перегрівання. Згодом, коли мульча перегниє, це буде служити додатковим добривом для грунту. Для мульчі використовують вологий торф, тирсу, перегній. Важливим моментом є те, що коренева шийка туї повинна бути на рівні грунту, а нижні пагони дерева не повинні стосуватися мульчі. Якщо деревце посаджено в суху погоду, тоді варто подбати про зволоження крони дерева і рясного поливу.
До переваг осінньої посадки відносять:
Підбирають денну температуру для якнайшвидшого вкорінення 12-15 ° C, а нічну – 5-7 ° C. Головне – посадити тую не менше ніж за 30 днів до настання стійких заморозків.
Вибирають саджанці із закритою кореневою системою в контейнерах. Відкрита коренева система просто не зможе прижитися в цей час. Послідовність дій:
Красиво виглядає живопліт з конічних туй «смарагд». Відстань від дерева до забору пристосовують до розміру дорослих рослин, орієнтуються на призначення огорожі і розмір висаджуються туй.
Простір між туями – 70 см. Викопують ями глибиною до 80 см. Грунт підійде будь-яка, але з добавкою мінеральних добрив. При посадці залишають кореневу шийку на рівні поверхні землі.
Оптимальний час, щоб посадити на постійне місце у відкритий грунт саджанець туї, залежить від його типу:
Посадкову яму копають глибиною 70-75 см і діаметром близько 1 м. Якщо ж мова йде про посадку живоплоту, то риють траншею такої ж глибини. Дно посипають шаром 10 см з піску або керамзиту для кращого дренажу. По центру насипають горбок з родючого грунту, поверх якого розправляють коріння саджанця. Заповнюють яму заздалегідь підготовленої почвосмесью, намагаючись занадто сильно не утрамбовувати, так як коріння потребують припливу повітря.
Щоб при поливі вода не розтікалася в сторони, вздовж посадкової траншеї або навколо ями для одиночної посадки з грунту споруджують валик висотою 20 см.
Важливо! Саджанці 2-3 років пересаджують тільки перевалкою, стежачи за тим, щоб коренева шийка розташовувалася врівень з рівнем грунту.
Відразу після пересадки саджанці рясно поливають, додаючи на кожне дерево по 30-50 г нітроамофоски. Прістволовие кола присипають шаром мульчі для захисту від пересихання грунту і стримування росту бур’янів.
Півтінь – ідеальне освітлення для молодих дерев. Домогтися цього можна, висаджуючи їх уздовж високих будівель, що забезпечують затінення протягом частини світлового дня. Поруч з високими і старими деревами висаджувати молоденькі туї не варто, адже затінення вийде занадто сильним.
посадка туї
Грунт в посадочні ями засипають готову, яка підходить для хвойніков, або змішують грунт самостійно. Для цього беруть 3 частини дернової землі, додають по 1 частини піску і торфу. Структура повинна бути пухкої й легкої, ідеальна кислотність – pH 4-5,5.
Серед заходів, необхідних молодим саджанців, найважливішими є наступні:
Зверніть увагу! При успішному укоріненні першу обрізку проводять в серпні.
Якщо ж саджанець виглядає занадто рихлим, то його відразу після посадки треба підстригти, видаляючи пошкоджені гілочки і задаючи напрямок росту крони.
Визначити, що рослина перебуває у стресовому стані від хвороби або неправильного поводження, досить легко. Наприклад, пожовтіння дерева, особливо з якоїсь однієї сторони, може говорити про те, що на корені потрапляє сеча домашніх тварин. Нерідко коріння вражають грибкові інфекції, знищуючи симбіонтів хвойника. Про це говорить легко провалюється при натисканні біля стовбура кора дерева.
Туї з ураженої хвоєю
Великої шкоди туї можуть завдати такі шкідники, як дротяники і личинки жуків-довгоносиків. Від дротяників допомагає вапнування грунту, а від довгоносиків – спеціалізовані інсектициди. Щоб підлікувати хворе дерево, беруть розчин бордоської рідини і обробляють хвою.
Зустрічаються і інші проблеми:
Зверніть увагу! Проти гнилі допомагає обробка уражених частин розчином мідного купоросу. Якщо є підозра на ураження деревини шкідниками, то вводять в кору ін’єкцію «актеллика» за інструкцією.
Не тільки шкідники та хвороби можуть завдати шкоди юному деревцю. Часом причиною втрати привабливого зовнішнього вигляду стає дефіцит мікроелементів. При цьому додавати добрива варто дуже акуратно. Надлишок призведе до всихання кінчиків пагонів.
Якщо хвоя набуває червоно-фіолетового відтінку, це свідчить про брак фосфору. Вносять нітрофоску, амофос або інший фосфорсодержащий склад.
Пожовтіння хвої говорить про брак заліза, а її блідий вигляд вказує на дефіцит азоту. Підживлення проводять при поливі, слідуючи рекомендації виробника добрива.
Перед зимівлею саджанці вкривають мішковиною, ялиновим гіллям, нетканим матеріалом, крафт-папером. Крону накривають повністю і фіксують шпагатом. З дорослими рослинами вже не знадобиться докладати стільки зусиль, вони благополучно зимують без укриттів.
Туї, вкриті на зиму
Запобігти пошкодженню коренів дозволяє мульчування. Для цих цілей відмінно підходить хвоя, торф, подрібнені пагони хвойних і листяних дерев. Навесні рекомендується стару мульчу згребти і спалити, а натомість насипати шар тирси або хвої.
Обрізка туї має велике значення для самої рослини. Якщо її не робити, крона стає пухкої, неохайною. Невидалені вчасно пожовклі або пошкоджені гілки можуть стати джерелом ураження всього дерева хворобою або шкідниками.
Рекомендують проводити першу обрізку, коли середньодобова температура підніметься до 10 ° С. Натомість зрізаного на третину втечі утворюється буйний новий приріст бічних відростків, швидко заповнюють прогалини в кроні. Якщо ж верхівка дерева зігнулася взимку через сильний вітер або ваги снігу, то її для виправлення ситуації просто обрізають, надаючи кроні прямокутну форму.
Якщо на ділянці є всього кілька туй, то їх формовку виконують звичайним секатором або садовими ножицями. Для формування правильної геометрії довгою живоплоту може знадобитися електроінструмент.
Купувати саджанці слід в надійних торгових точках і розплідниках. Справа в тому, що туя вкрай повільно реагує на несприятливі умови, але робить це обов’язково. В результаті може вийти так, що зіпсований саджанець загине вже після пересадки, хоча пошкодили його ще в магазині. Відрізнити хворе рослина візуально неспеціалісту складно, але дуже дешевий цінник повинен насторожити.
Саджанці туї Брабант
Якісний посадковий матеріал легко впізнати. Хвоя пружна і має яскравий колір. Бурі та жовті кінчики – явна ознака хвороби. Здорові кінчики коренів – білого кольору, діаметром 1-3 мм. Грунт в контейнері – волога. Найкраще купувати саджанці висотою до 1 м, але не нижче 20 см.
Після посадки необхідно правильно доглядати за саджанцем, щоб він швидше почав зростати.
Туя Смарагд належить до вологолюбні рослини, тому не можна допускати, щоб грунт біля деревця пересихала. Полив повинен бути помірний, але постійний. Якщо ж йдуть сильні дощі кілька днів поспіль, після їх закінчення краще дочекатися, поки грунт просохне, і тільки потім відновлювати поливи.
Зверніть увагу! Туя західна Смарагд дуже любить, коли її поливають водою зі шланга. Під час такого душа змивається пил з хвої, що позитивно впливає на зростання.
Правильний догляд неможливий без регулярного внесення мінеральних і органічних підгодівлі. Декоративна туя потребує підгодівлі двічі за сезон. Навесні в грунт вносять містять фосфор добрива (суперфосфат, подвійний фосфат), речовини на основі магнію і калій. Під час росту дерева необхідний кальцій (кісткове борошно).
Якщо хвоя стала жовта, в грунт вносять добрива, до складу яких входить залізо. При коричневих плямах на хвої в грунт вносять фосфор.
Важливо! Одна з умов вирощування – внесення органіки в грунт. Восени, перед настанням холодів, в грунт додають перепрілий гній або компост. Ці добрива не тільки наситять субстрат, але і допоможуть запобігти промерзання коренів.
Доглядати за деревом влітку досить просто. Досить не забувати про полив і регулярно вносити підживлення в грунт. Також потрібно проводити дощування – полив дерева зі шланга. Туя це любить. Під час дощування змивається пил з голок.
Перед настанням зими туї, вирощувані у відкритому грунті, потрібно підготувати до холодів. В першу чергу потрібно за кілька тижнів до середини жовтня перестати вносити мінеральні підгодівлі. Ближче до кінця жовтня грунт навколо стовбура мульчують. Потім дерево обмотують агроволокном.
Підготовка дерева до зими
Щоб жива стіна виглядала красиво, перш за все важливо дотримуватися при посадці правильне відстань між деревами. Якщо туї йтимуть в один ряд, досить 1 м, якщо огорожа дворядна – 2 м. Потрібно враховувати і можливий діаметр дорослої рослини. Для особливо широких в кроні сортів незайвими можуть бути і 5 м.
До грунтів більшість туй не дуже вимогливі, але вважають за краще досить зволожений грунт. Тому після посадки їм потрібно полив, потрібно 10 л води на дерево раз в тиждень. При сухій погоді норма і кількість поливів подвоюються. Дощування теж не буде зайвим, але проводити його слід тільки після заходу сонця.
Якщо при посадці добрива були внесені, то підживлення в найближчі 2 роки не будуть потрібні. Землю в пристовбурних кругах рекомендується мульчувати. В першу і другу зиму туї потрібно з середини січня до 10 лютого захистити покривним матеріалом. А навесні слід провести санітарну обрізку, щоб очистити рослини від підсохлих пагонів.
При дотриманні цих нескладних прийомів стіна з туй буде служити укриттям вашої дачі від чужих поглядів і одночасно прикрашати ділянку довгі роки. А при навичках топиарной стрижки з цих рослин можна створити навіть фортечний мур з зубцями і бійницями, яка стане справжнім витвором ландшафтного мистецтва.
З корисними порадами по підбору туй для живоплоту можна познайомитися в наступному відео.
Це вічнозелена рослина з щільною і вузькою пірамідальною кроною. У нього густе, яскраво-зелене хвойне покриття, дуже м’яке, завдяки чому йому так люблять надавати різні форми в ландшафтному дизайні.
Середня висота дорослого дерева варіюється в діапазоні від 4 до 6 метрів, а необроблена ширина – до 2 метрів. По весні туя зацвітає маленькими довгастими шишками коричневого кольору, які відпадають з приходом осінніх заморозків.
Туя, висаджена живоплотом, виглядає по-королівськи, і від власника залежить, зробити її стрункою і рівномірної або дозволити кожному дереву рости по-своєму, зберігаючи свою первозданність.
Єдиний спосіб розмноження деревця в домашніх умовах – це живцювання.
Живцювання – це простий спосіб вирощування рослини в домашніх умовах. Проводиться він в кілька послідовних етапів.
До відома! Найскладніше в цій процедурі – визначити найбільш сприятливий час для посадки. Головний фактор – закінчення росту пагонів. Якщо пагони перестали рости, можна приступати до живцювання.
Опис розмноження туї Смарагд живцями:
Через деякий час у живців почнуть з’являтися корінці. Як тільки коренева система зміцніє, живці можна пересаджувати у відкритий грунт, якщо живцювання проводилося в теплу пору року. Якщо живцювання було проведено восени, краще почекати до наступного року.
| відмінності | «Смарагд» | «Брабант» |
| форма крони | Ідеальна пірамідальна навіть після обрізки | Більш гілляста, вимагає ретельності в обрізанні |
| колір хвої | Темна, з смарагдовим відтінком | Світло-зелена |
| Потреба в сонце | Нижче. Підходить для північних регіонів | Вище. Краще росте в південних регіонах. |
| морозостійкість | Добре переносить знижені температури до -40 ° C | Погано переносить дуже низькі температури. При несприятливих умовах починає жовтіти і втрачає естетичність. |
| швидкість зростання | До 20 см в рік | Від 30 см до 50 см в рік при правильному догляді |
Вибрати й купити тую Брабант в нашому інтернет магазині.
«Брабант» вибирають в тому випадку, якщо жива огорожа потрібна якомога швидше. За три роки отримують повноцінну півтораметрову стіну з молодих дерев, незважаючи на необхідність в частій і ретельної обрізку.
Якщо немає необхідності в «швидкої» огорожі, то варто зупинити свій вибір на сорті «смарагд». У нього більш природне формування крони, і навіть без обрізки ця туя виглядає естетично. Крона у вигляді піраміди і насичена темно-зелена хвоя додадуть благородства будь-якому садовому куточка. Поодинокі екземпляри або групи по три елементи відмінно виглядають на тлі рівного газону. В простір вносять різноманітність валунами незвичайної форми.
Родоначальник – західна туя (Thuja occidentali), рослина може в сприятливих умовах досягати рекордної висоти 38 м, але зазвичай не виростає вище 20 м. При цьому річний приріст вкрай малий. Сорт Барабант зростає значно швидше – річний приріст становить до 30 см у висоту і до 10 см в ширину. В межах міста гранична висота – до 4 м.
Туя Брабант в груповій посадці
Зверніть увагу! Конкурентом за популярністю для сорту Брабант є Смарагд.
Обидва обійдуться при покупці приблизно в рівну суму – різниця несуттєва, але віддавати перевагу тому чи іншому сорту коштує, спираючись на їх ключові відмінності. Що краще – туя Смарагд або Брабант – вирішувати необхідно, виходячи з умов на конкретній ділянці.
| Брабант | Смарагд | |
| Річний приріст | До 50 см | До 20 см |
| обрізка | 2 рази на рік | 1 раз на рік |
| світлолюбна | світлолюбна | тіньовитривала |
| морозостійкість | До -35 ° С | До -40 ° С |
| Щільність посадки для живоплоту | 1 м | 80 см |
| Тривалість життя | До 150 років | До 110-130 років |
У паркових і садових посадках тую зазвичай поєднують з іншими хвойниками, вважаючи за краще видові і колірні контрасти. Добрими сусідами для Брабанта є кипарис, ялина, модрина, ялівці розпростертого і кулястого типів, мікробіоти.
Якщо ж мова йде про створення живоплоту, то вони бувають двох типів:
З огляду на, що полив і періодичні підгодівлі, а також стрижка – основні заходи щодо догляду за живоплотом, єдиною перешкодою для більш широкого поширення стає висока ціна сортових саджанців. В середньому 1 деревце висотою до 1 м обійдеться в 1,5 тис. грн.
Туя Брабант – гарне хвойне дерево, яке садять в одиночній і груповій посадці. Його невибагливість і висока життєстійкість, довгий термін життя і хороша сприйнятливість до формує обрізку зробили його дуже популярним у всіх регіонах. З кожним роком живопліт або одиночний солітер будуть виглядати ще краще.
Пожовтіння хвої свідчить про наявність проблем в імунітеті, а це легко призводить до хвороб і шкідників.
Найпоширеніші причини пожовтіння:
Незалежно від причини пожовтіння хвої, все підсохлі гілочки обрізають.
Каталог саджанців туї смарагд розплідника в Київській області (Яхрома).
Нерідко при вирощуванні туї доводиться стикатися з такою проблемою, як пожовкла хвоя. Причин може бути безліч, але найчастіше проблема криється в неправильному догляді.
Зверніть увагу! Нерегулярний полив, недолік живильний речовин або пересихання грунту також сприяють пожовтіння хвої.
Якщо у туї жовтіє хвоя, що робити:
Швидке реагування на цю проблему дозволить відразу з нею впоратися і не довести до загибелі дерева.
жовтіє хвоя
Зараз є величезна кількість сортів з різними характеристиками і зовнішнім виглядом. Можна придбати ту мікс, де буде відразу кілька різних сортів.
Важливо! Перш ніж купувати той чи інший сорт рослини, потрібно вивчити всі існуючі різновиди.
Туя західна (на латині Thuja occidentalis) – це вічнозелене хвойне дерево. Молоді екземпляри відрізняються пірамідальною кроною. У міру зростання вона стає конусоподібної.
Цей різновид виростає в помірному кліматі з теплими зимами. У природному середовищі зростає на скелях. У висоту досягає до 10 м.
Туя гігантська, або складчаста, в висоту виростає до 70 м. Декоративні різновиди цього сорту виростають більш мініатюрними.
Цей різновид відрізняється вимогливістю до чистоти повітря, тому в міських умовах не приживається. У природному середовищі зростає в високогірних районах.
Цей різновид відноситься до чагарників. Рослина схоже на повзучу культуру, нижні гілки лежать практично на землі. Нижня сторона крони сріблястого відтінку, верхня – зеленого.
Рання весна – найкращий період пересадки рослин. При пересадці восени є ризик, що рослина не встигне вкоренитися до приходу заморозків. Тому більш підходящим часом є весна.
Спочатку вибирають місце. Воно не повинно знаходитися на відкритому місці під прямими сонячними променями. Тую слід оберігати від протягів і холодних вітрів, тому північні ділянки не використовують під посадку.
Яму, глибиною до 1 метра, копають заздалегідь, за 15-20 днів до передбачуваної посадки. Підготовлені компоненти добре перемішують і всипають в яму. У ролі дренажу використовують колоті цеглу або камені.
Етапи підготовки до посадки:
Обрізка туї проводиться в двох цілях:
Першу обрізку необхідно провести після зимівлі. Ранньою весною деревце уважно оглядають і повністю зрізують всі сухі, пошкоджені і хворі пагони. У наступні роки обрізку проводять раз на 2 роки. Пагони обрізають на третину.
Обрізання непотрібних і хворих пагонів надає привабливості дереву, сприяє утворенню більш густий крони і прискорює ріст.
Час стрижки вибирають в залежності від цілей обрізки. Навесні стрижуть для санітарної профілактики, видаляючи замерзлі і сухі гілки. Восени – готують дерево до зими.
Другий вид стрижки – формує крону. Починають його проводити в перші роки, поки деревце ще молоде. Краще на третій або четвертий рік після висадки саджанця. За ці роки він набирається сил, зміцнюється в грунте.Разлічают кілька поширених форм крони:
За сезон проводять одну формоутворювальну обрізку, починаючи з середини літа. І до осені проводять ще дві-три коригувальні обрізки.
Цей вид туї не любить пересихання грунту, а, навпаки, вітає і любить вологу. Влітку рекомендують зрошення раз в тиждень, а в інші місяці – досить пари раз на місяць.
Від того, як залягають грунтові води, буде залежати частота поливів – один раз на місяць або раз на тиждень. Поливають садової лійкою або шлангом теплою водою. Рекомендований час поливу ранок і вечір. Норма води для задоволення потреби туї – 10 л.
У наступні роки деревцю потрібно полив раз на тиждень тільки влітку і під час сильної засухи.
Обприскування водою сприятливо позначається на самопочутті дерева. Така обробка видаляє відкладення пилу, проганяє дрібних комах.
Полив необхідний навіть після мульчування.
Основне підготовче дію – укриття на зиму молодих рослин (першого року), слабких, з тонкими пагонами. Вибирають нетканий матеріал білого кольору, готують з нього мішок і просто надягають на рослину. Мішок роблять вільним, щоб не здавлював деревце. Замість мішка споруджують каркас навколо дерева і вже його обтягують матеріалом (АГРОТЕРМ, спандбонд).
Можна купити спеціальний красивий конус для укриття хвойних рослин.
Таке укриття виконує функцію захисту від снігу – не дозволяє йому затримуватися на верхівці. Відсутність такого захисту призводить до деформації верхівки, продавлювання центру і утворення пустот.
Далі утеплюють кореневу систему за допомогою суміші листя і землі. Таке укриття добре захищає від низьких температур, утримує вологу, а при перегнивання стає новим добривом для туї.
Укриття крони і кореневої системи проводять в осінній період до випадання снігу.
Більш дорослі і зміцнілі рослини можуть зимувати без укриттів.
Тую не слід завалювати снігом. Найтепліше їй не стане, але призведе до подпреванію хвої.
Тую розмножують насінням або живцями. Вирощування насінням розтягується на кілька років. Це спосіб не сильно популярний. А живцювання користується успіхом через зручності і швидкості.
Рекомендується проводити таке розмноження в літній період. Тепла пора року дає можливість рослині поповнити свої сили, звикнути до грунту, зміцнитися корінням і в подальшому році благополучно пережити пересадку на постійне місце.
Правильний відбір живців – запорука здоров’я майбутнього дерева. Не можна брати гілки:
Рекомендується робити відбір з добре розвиненою скелетної гілки в верхній частині чагарнику. Вибирають задерев’янілих приріст віком в два-три роки і довжиною до 15 см, розташований на кінцях пагонів. При сильному здерев’яніння акуратне вилучення матеріалу проводять за допомогою секатора.
Держак різко обривають з маленьким шматочком торішньої кори ( «п’ятою»). Завдяки їй, гілочці буде простіше вкоренитися, адже всередині містяться корисні речовини. Якщо кора на держаку відшарувалася, це місце зачищають ножем.
Процес підготовки живців туї до вкорінення включає два етапи:
Зберігання підготовлених живців неприпустимо через швидкого псування і непридатності до подальшої посадки. Але якщо відразу не виходить провести вкорінення, гілочки обмотують вологою ганчіркою і поміщають в темне, прохолодне місце.
Наступний крок – підготовка грунту. Для вкорінення живців оптимальна у використанні легкий ґрунт з хорошими дренажними властивостями. Припустимо навіть добре промитий і прокип’ячений протягом 5 хвилин річковий пісок.
Субстрат готують наступним чином. Змішують в однакових пропорціях пісок, торф, листову землю.
Якщо готують субстрат з почвосмеси і піску, то додають в нього тривідсотковий розчин марганцівки і добре змішують.
Для посадки використовують контейнери з малою глибиною і з отворами для аерації і дренажу. Поміщають на дно невеликі камені (керамзит), а слідом – перекладають грунт або пісок.
Сам процес вкорінення складається з наступних послідовних кроків:
Укорінення вважають успішним, якщо через деякий час з’являться нові пагони.
Тепер черешкам потрібен певний відхід до моменту висадки на постійне місце:
Полив проводять акуратно, не допускаючи оголення «п’яти» і намокання хвої. Добре підходить для цих цілей пульверизатор. Момент поливу визначають за підсихання верхнього шару грунту або піску.
Після успішного вкорінення восени виробляють розсадження в вазони більшого розміру або у відкритий грунт. При розсадження в вазони готують поживний субстрат з городньої грунту з верховим торфом. Після пересадки проводять на регулярній основі полив, підживлення, прополювання бур’яну навколо туї.
З наближенням холодів маленькі туї вкривають, щоб вони нормально перезимували. Використовують для укриття листя, тирсу, лапник.
При впевненості, що зимові холоди пройшли, знімають покривний матеріал.
Невибагливий, вічнозелений багаторічник добре пристосований до сильних морозів і літньої посухи. Його досить легко висаджувати, пересаджувати, обслуговуванні та формувати крону. Ретельної підготовки до зими вимагає тільки молодняк. Дорослі рослини потребують регулярного поливу, підгодівлі, обрізку.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…