§ 42. Метеорологічна служба в Україні

• Історія метеорологічних спостережень і кліматологічних досліджень в Україні. Спостереження за погодою мають велике наукове і прикладне значення. Саме тому на різних історичних етапах вчені проводили дослідження, збирали і систематизували необхідну інформацію.

Уперше інструментальні спостереження в Україні були проведені у Харкові (1738-1741 рр.). До кінця XVIII ст. до таких спостережень приєдналися у Чернігівській області та у Києві.

Перша метеорологічна станція в Україні була створена в Херсоні у 1808 р. А в 1810 р. засновник Харківського університету В. Каразін висунув ідею необхідності централізованого керівництва мережею метеорологічних станцій та наукового опрацювання отриманих даних спостережень. Регулярні спостереження розпочалися у 1811 р. на метеорологічній станції в с. Кручик (під Харковом). Пізніше такі спостереження почали проводити в Києві та Херсоні.

Перша в Україні метеорологічна обсерваторія була створена в Луганську в 1836 р. У подальшому аналогічні були створені в Одесі, Дніпрі, Харкові.

Перша світова, й особливо громадянська, війни практично зруйнували мережу метеорологічних станцій в Україні. Відбудовувати її почали в 1918 р.

Організатором метеорологічної служби в Україні вважають академіка Б. Срезневського, який тривалий час (1919-1934 рр.) був директором Київської метеорологічної обсерваторії, першим науковим керівником Служби погоди.

Кліматологічні дослідження в Україні мають давні традиції, які складалися ще наприкінці XIX – на початку XX ст. під впливом наукових досліджень учених: О. Воейкова, П. Броунова, О. Клосовського та ін. За перші роки існування Української метеорологічної служби (УкрМЕТУ) була опублікована низка робіт, присвячених вивченню клімату окремих міст, регіонів, усієї України. Кліматологи України в різні роки приділяли значну увагу проблемі вивчення коливань і змін клімату, створюючи фундаментальні праці та обґрунтування. Дослідження клімату України висвітлюється в публікаціях науковців, зокрема монографіях (у тому числі й колективних), збірниках наукових праць тощо.

• Сучасні метеорологічні спостереження. Спостереження за погодно-кліматичними умовами є важливою складовою сучасної національної геоінформаційної системи.

Нині в Україні діє мережа метеорологічних станцій. Робота метеорологічних станцій і постів підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру (УГМЦ). Це державна установа в складі Державної служби з надзвичайних ситуацій України, що здійснює метеорологічні спостереження на території України та здійснює моніторинг довкілля.

Мал. 66. Синоптична карта України

Спостереження на метеостанціях і постах відбуваються регулярно. Дані про всі метеорологічні елементи збираються кожні три години. За ними складаються синоптичні карти, або карти погоди (мал. 66). Синоптичні карти – це основний метод оперативного прогнозу погоди. Прогнози погоди складають на незначний строк – від 1 до 4 днів, середній – 4-10 днів та на великий проміжок часу – місяць, сезон. Довгострокові прогнози відносять до спеціалізованих, оскільки їх складають з урахуванням специфіки ведення господарства: авіації, автомобільного, морського транспорту, сільського господарства. Короткострокові є прогнозами загального користування. Середньострокові прогнози погоди називають орієнтовними або консультативними, оскільки вони вказують на подальший розвиток погодних умов (переміщення повітряних мас, опади і температуру) за допомогою кількісних або якісних характеристик.

Прогноз погоди можна складати й за народними прикметами. Вони засновані на зовнішньому вигляді неба, хмар, поведінці тварин, рослин. Ці прикмети погоди, запозичені з досвіду багатьох поколінь людей, мають певне пояснення і доступні для розуміння. За народними прикметами можна скласти прогноз погоди переважно на кілька годин. Що нас очікує, можна дізнатися, уважно спостерігаючи за Місяцем, зорями, сходом і заходом Сонця, хмарами. Так, ознаками ясної, сухої погоди є безхмарне небо впродовж усього дня, роса вранці, чистий захід Сонця та ін. Ознаками ж нестійкої погоди є червона вечірня зоря, поривчастий вітер упродовж дня, наявність хмар різного забарвлення.

• Інструментальні метеорологічні спостереження в Україні розпочали здійснювати у XVIII ст.
• У першій половині XIX ст. за чотири роки по всій території України було створено мережу метеостанцій.
• Першу в Україні метеорологічну обсерваторію було створено в Луганську в 1836 р.
• На сучасному етапі в Україні діє мережа метеорологічних станцій (бюро погоди), що підпорядкована Українському гідрометеорологічному центру.
• Нині ведуться систематичні спостереження за погодою та змінами клімату.
• Дані про погоду фіксуються на синоптичних картах.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Метеорологічні спостереження, метеорологічна станція, синоптична карта.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Які організації займаються спостереженнями за погодою в Україні?
• 2. Чи зрозуміли? Чим відрізняється синоптична карта від кліматичної?
• 3. Чи можете застосувати? Використавши сайт інформаційного сервера погоди Українського гідрометеорологічного центру https://meteo.gov.ua/ua/, складіть прогноз погоди на найближчі дні. Які методи спостереження за погодою використовують у Центрі?
• 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте результати кліматичних досліджень, виконані українськими вченими, користуючись змістом параграфа і додатковими джерелами інформації.
• 5. Чи можете оцінити? Оцініть роль УГМЦ й Українського гідрометеорологічного інституту в дослідженні клімату України.

§ 40. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди

• Про службу погоди. На Землі здійснюють систематичні спостереження за погодою з метою її прогнозування та передбачення несприятливих атмосферних явищ. У стародавньому світі люди мало знали про особливості формування погоди. Свої спостереження вони передавали у вигляді прикмет, прислів’їв тощо. Наукові дослідження нижніх шарів атмосфери розпочалися тільки наприкінці XIX ст. і здійснювалися за допомогою повітряних зміїв. Пізніше був винайдений аеростат (мал. 115), кулі-зонди та радіозонди. Це дає змогу визначити силу і напрямок вітру. Радіозонд фіксує елементи погоди та передає сигнали на наземні метеорологічні станції за допомогою супутників.

Мал. 115. Аеростат

Мал. 116. Київська метеорологічна станція

Нині інформацію про погоду збирають наземні метеорологічні станції (мал. 116), а також радіолокатори і космічні літальні апарати – супутники. У кожній країні діє мережа станцій, які мають однотипне обладнання, працюють за єдиною програмою і в узгоджені строки. Мережі спостережень окремих країн є складовими глобальної (планетарної) системи Всесвітньої служби погоди (ВСП). Світовими центрами спостереження за погодою є Москва, Вашингтон, Мельбурн. Прогнози погоди для території нашої країни забезпечує Державна гідрометеорологічна служба України.

Спостереження за погодою ведуться постійно, але вся інформація збирається кожні три години: в 0 годин, о 3-й, 6-й, 9-й, 12-й, 15-й, 18-й та 21-й годині. Опади, хмари і хмарність, напрямок і силу вітру, грози та інші атмосферні явища позначають у щоденниках погоди загальноприйнятими умовними знаками.

Прогнози погоди складають на незначний строк – від 1 до 4 днів, середній – 4-10 днів та на великий період часу – місяць, сезон. На жаль, довгострокові прогнози погоди часто неточні, тому вчені шукають нові методи таких прогнозів.

На підставі проведених спостережень та аналізу зібраної інформації складають карти погоди, які називають синоптичними (мал. 117). Синоптичні карти – це географічні карти, на яких умовними позначеннями і цифрами нанесено основні відомості про погоду, отримані в ході спостережень. Такі карти дають наочне уявлення про погоду в даний момент.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

За малюнком 117 з’ясуйте, які елементи погоди показані на карті. Якими умовними знаками позначають погодні умови?

• Як передбачити погоду за місцевими ознаками. Про погоду, що нас очікує, можна дізнатися, спостерігаючи за Місяцем, зорями, сходом і заходом Сонця, хмарами. Так, ознаками ясної, сухої погоди є безхмарне небо впродовж усього дня, роса вранці, чистий захід Сонця та ін. Ознаками ж нестійкої погоди є червоний захід Сонця, нерівний вітер протягом дня, наявність хмар різного забарвлення.

Мал. 117. Синоптична карта

Рослини і тварин часто називають «живими барометрами». Наприклад, кульбаба та фіалка заздалегідь відчувають наближення дощу і закривають свої квітки. Клен, злакові рослини «плачуть» перед опадами. Що більші мурашники спорудили восени лісові мурахи, тим суворішою буде зима (мал. 118). Якщо птахи мостять гнізда на сонячному боці, літо буде холодним.

• Для чого потрібні прогнози погоди. Довгострокові прогнози є спеціалізованими, оскільки їх складають з урахуванням специфіки ведення відповідного господарства: авіації, автомобільного, морського транспорту, сільського господарства. Короткострокові прогнози – це прогнози загального користування. Їх складають переважно для населення. Останнім часом складають так звані біометеорологічні прогнози, щоб вчасно попереджати населення про несприятливий вплив атмосферних процесів на самопочуття.

Мал. 118. Великі мурашники – передвісники лютої зими

Знаючи довгостроковий прогноз погоди, людина може на короткий час свідомо змінювати її. Особливо це потрібно тоді, коли погодні умови ускладнюють життєдіяльність людей. Так, за допомогою технічних засобів можна розсіяти тумани і хмари, розбити градову хмару, послабити несприятливу дію урагану, пилової бурі, знизити чи підвищити температуру тощо. Завдяки додатковому нагріванню повітря або за допомогою сухого льоду можна звільнити аеропорти від туману. А ввівши в хмару кристали вуглекислоти чи йодистого срібла можна розсіяти переохолоджені хмари і запобігти небезпечному для господарства граду.

ПРОЧИТАЛИ – ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

• 1. Що таке Всесвітня служба погоди?
• 2. Як називається географічна карта, на якій позначено елементи попади?

• 3. Як саме змінюються методи спостереження за погодою?
• 4. Чому короткочасні прогнози погоди є більш точними, ніж довгострокові?

• 7. Складіть короткочасний прогноз погоди для свого населеного пункту, спостерігаючи за Сонцем, Місяцем, хмарами.
• 8. Визначте основні тенденції зміни погоди в Україні взимку, користуючись повідомленнями про погоду з різних джерел інформації (радіо, телебачення, Інтернет).

Відділ метеорологічних прогнозів

Відділ метеорологічних прогнозів – поєднання досвіду та молодості – є основним оперативно-виробничим підрозділом центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру.Серед нас, і так було завжди, три покоління синоптиків: з досвідом роботи від 35 до 5 років і зовсім молоді, що навчаються в магістратурі Київського університету імені Тараса Шевченка (alma mater більшості наших синоптиків) або тільки закінчили Одеський екологічний університет.

Нам поталанило обрати цікаву і захоплюючу, але водночас складну і відповідальну професію. Як частина великої сім’ї метеорологів, яку об’єднує Всесвітня метеорологічна організація, ми з метою забезпечення готовності населення, державних структур та галузей економіки до погодних змін, небезпечних та стихійних явищ погоди:

• здійснюємо цілодобовий моніторинг погоди на території України,
• регулярно складаємо прогнози погоди на 1-10 діб та сезон, прогнози і попередження про рівні забруднення довкілля,
• оперативно складаємо попередження про загрозу небезпечних і стихійних явищ погоди на території країни та акваторії Чорного та Азовського морів в межах нашої відповідальності,
• проводимо контроль якості прогнозів і попереджень,
• складаємо щомісячні та річні огляди погодних умов.

Цей об’єм роботи здійснюється за допомогою національної мережі спостережень (метеорологічних та аерологічних станцій), супутникових та радіолокаційних даних, взаємного обміну інформацією з національними та світовими метеорологічними центрами країн-членів ВМО та шляхом впровадження сучасних технологій.

Згадаймо історію

Погодьтеся, життя людей істотно залежить від погоди. Деякі процеси, що відбуваються в нашій атмосфері настільки екстремальні, що впливають як фізично, так і емоційно. Погода споконвіку викликала з одного боку страх і захоплення, з іншого – природну цікавість людей, саме через яку і народилася одна з найдавніших наук “метеорологія”. Їі батько – Аристотель у IV ст. до н. е. в книзі під назвою “Метеорологіка” перший зібрав інформацію про багато явищ в атмосфері і зробив спробу пояснити їх. Але лише винаходи, зроблені в епоху Відродження – термометра в 1597 та барометра у 1644 році – відкрили можливість для кількісного опису атмосферних явищ. У 1780 році було створено Мангеймське метеорологічне товариство – перше, яке організувало спостереження за погодою на 40 станціях по всьому світу, на підставі яких Брандес в 1820 році створив перші синоптичні карти Європи. У 1836 році в Луганську розпочалися перші регулярні метеорологічні спостереження, а 21 червня 1921 року складено першу синоптичну карту України.

Сьогодення

Нині глобальна система моніторингу, що підпорядкована ВМО, складається з близько 10 000 наземних станцій (з них 189 в Україні), 1000 аерологічних станцій на суші (8) і на кораблях, 100 дрейфуючих станцій і 600 буйків. Дані цих спостережень представлені сьогодні на наших синоптичних картах. Термін ΣΥΝΟΠΤΙΚΟΣ означає з грецької “здатний оглянути усе”, звідси і назва нашої професії – синоптик. До речі, в метеорології найбільше термінів з грецької та латині, що теж свідчить про стародавню історію науки, якою не можна не пишатись. На підтримку головному синоптичному методу: аналізу і прогнозу атмосферних процесів і умов погоди за допомогою синоптичних карт – постійно приходять нові технології. З 30-х років XX ст. – аерологічні спостереження і почалося складання висотних карт погоди до 20-25 км. 4 жовтня 1957 року вперше у світі на навколоземну орбіту виведено штучний супутник Землі, а вже з 1958 року на ШСЗ встановлюється метеорологічна апаратура. З 1968 року в УкрГМЦ почали отримувати дані ШСЗ, що дозволило більш об’єктивно проводити синоптичний аналіз, своєчасно виявляти виникнення небезпечних і стихійних явищ погоди. З 60-х років радіолокаційні спостереження дали змогу якісніше передбачати підступні конвективні явища: грози, град, шквали, зливи; в цей час розпочалася і перша обробка метеорологічної інформації за допомогою ЕОМ. За останнє десятиріччя засоби виробництва синоптиків надзвичайно оновилися: автоматизоване робоче місце синоптика, дані європейського геостаціонарного супутника, доступ до моделей світових прогностичних центрів. Все це разом з досвідом старшого покоління синоптиків і наснагою молодих дозволяє складати якісні прогнози погоди з високим рівнем справджуваності – 90-95% на 1-5 добу.

Жителі країни мають можливість почути прогнози погоди в ефірі Національної радіокомпанії та побачити на багатьох каналах телебачення України і отримати якісні прогнози погоди від тих, хто безпосередньо ці прогнози складає. Нашу достовірну інформацію ми розміщуємо на сторінках у соціальних мережах, посилання на які Ви можете знайти на сайті, вміщують на своїх шпальтах чимало друкованих видань, серед яких: «Урядовий кур’єр», «Україна молода», «Газета по-українськи» та інформаційне агенство «Інтерфакс».