СКЛАД СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Україна має давні сільськогосподарські традиції. Осіле землеробство на її території виникло ще в V-IV тисячоліттях до н. е. Наприкінці XIX ст. Україна постачала в Європу значну кількість сільськогосподарської продукції. І в наш час сільське господарство належить до важливих галузей міжнародної спеціалізації нашої держави.
В Україні рослинництво суттєво переважає тваринництво за вартістю продукції — 70 % проти 30 %. Рослинництво охоплює вирощування зернових, технічних, кормових культур, картоплярство, овочівництво, садівництво і ягідництво, виноградарство. Основними видами діяльності у тваринництві є скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, конярство, бджільництво.
Продукція сільського господарства та продовольчі товари, що виробляє харчова промисловість, забезпечують внутрішній ринок країни і надходять на міжнародні ринки. З України вивозять кормове і продовольче зерно (кукурудзу, пшеницю, ячмінь); насіння соняшнику, ріпаку, сою і олію з них; м’ясні та молочні вироби; мед та плодоовочеву продукцію. Експорт сільськогосподарських і продовольчих товарів щорічно забезпечує понад чверть валютних надходжень країни.
СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ. Загальна площа сільськогосподарських угідь в Україні становить 42 млн га (приблизно 70 % її території). У їх структурі різко переважають орні землі (рілля) — 79 %. Меншу частку становлять пасовища та сіножаті (мал. 54). Територія України належить до найбільш розораних у світі (для порівняння: частка орних земель у складі сільськогосподарських угідь у США — 20 %, Франції — 32 %). Найбільш розораними є степова та лісостепова зони; пасовища зосереджені переважно на Поліссі, у Карпатах та південно-східних сухостепових районах, сіножаті — у долинах річок лісової й лісостепової зон, на гірських схилах.
Рекорди світу
Найбільшу кількість сільськогосподарської продукції виробляють у Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській і Київській областях.
Рекорди світу
Середня забезпеченість одного жителя України сільськогосподарськими угіддями більш як удвічі перевищує середньосвітовий показник і становить понад 0,9 га на одну особу.
Мал. 54. Структура сільськогосподарських угідь в Україні
ЧИННИКИ РОЗВИТКУ. Природні умови України сприятливі для розвитку сільського господарства. Переважно рівнинний рельєф, достатня кількість тепла і вологи в період активної вегетації рослин, значні площі родючих ґрунтів дають змогу вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури помірної зони і розводити різні види тварин.
Агрокліматичні й ґрунтові ресурси України різноманітні й мають зональний розподіл. На півночі, у зоні мішаних лісів, переважають не надто родючі дерново-підзолисті та торфово-болотні ґрунти. Там середній рівень теплозабезпеченості та достатня, подекуди надмірна вологозабезпеченість. Такі умови сприятливі для вирощування льону-довгунця, картоплі, жита, хмелю. У середній смузі країни, у зонах широколистих лісів і лісостепу, більша теплозабезпеченість і достатнє зволоження, доволі родючі сірі лісові ґрунти й опідзолені чорноземи та найбільш родючі чорноземи типові. Степова зона має високу теплозабезпеченість, але недостатній рівень вологозабезпеченості, родючі чорноземи і темно-каштанові ґрунти. Особливі агрокліматичні умови мають Карпати та Кримські гори.
Серед соціально-економічних чинників важливу роль відіграють трудові ресурси, особливості розселення жителів, давні землеробські традиції українців, характер землеволодіння й аграрна політика держави. В Україні тривалий час земля була в користуванні великих колективних господарств (колгоспів). Проте останніми роками відбулися зміни: розпаювання та роздержавлення землі в сільській місцевості, ліквідація колгоспів як основної форми організації сільськогосподарського виробництва, виникнення фермерських господарств. На сільськогосподарський ринок України вийшли великі транснаціональні корпорації (ТНК).
Певний час розвиток сільського господарства України поєднував екстенсивний та інтенсивний шляхи. Для залучення додаткових земельних площ і поліпшення їх стану здійснювали водну меліорацію — осушення та зрошення земель. Осушення проводили в перезволожених і заболочених районах Полісся, Західної України і північного лісостепу. Зрошувальні землі розташовані на півдні України. Тепер перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва пов’язують переважно з інтенсифікацією, що передбачає отримання більших врожаїв сільськогосподарських культур у результаті поліпшення обробітку земель, внесення безпечних добрив, збільшення продуктивності худоби завдяки селекції, покращення кормової бази тощо.
Упродовж останніх років в Україні впроваджують аграрну реформу, яка має на меті переведення сільськогосподарського виробництва на ринкові відносини. Серед першочергових завдань — завершення земельної реформи (зокрема, перетворення землі на товар, що підлягає купівлі-продажу) і розбудова системи державної підтримки дрібних фермерських господарств. Головними напрямами аграрної реформи визначено розвиток ринків збуту, органічне (екологічно чисте) виробництво і якість продукції.
Віднедавна в Україні сформувалися специфічні форми господарювання в аграрній сфері — агрохолдинги. Агрохолдинг — це сукупність материнської та дочірніх компаній, що виробляють і переробляють сільськогосподарську продукцію. Сьогодні в Україні налічують понад півсотні агрохолдингів, які контролюють близько 15 % площі ріллі в країні.
Подорож у слово
Агрохолдинг у перекладі означає: агро- (з лат.) — земельний, пов’язаний із землеволодінням, землекористуванням; холдинг (з англ.) — утримання, зберігання.
Рекорди світу
Найбільшими агрохолдингами в Україні є «Kernel», що володіє 524 тис. га земель, «Ukr Land Farming», МХП, Контіненталь Фармедз Груп.
РОСЛИННИЦТВО. Загалом рослинництво України представлено зерновим, олійним і цукробуряковим напрямами. Доволі розвинене картоплярство та овочівництво. У посівних площах суттєво переважають зернові культури (мал. 55).
Основним видом землеробської діяльності в Україні є зернове господарство — вирощування продовольчих хлібних (пшениця, жито), круп’яних (гречка, просо, рис), фуражних (ячмінь, овес, кукурудза), зернобобових (горох, квасоля) культур. За виробництвом та експортом зерна Україна посідає одне з провідних місць у світі. Найважливіша зернова культура — пшениця. Озиму пшеницю вирощують переважно в степовій і лісостеповій зонах. На сході цих зон, де взимку малий сніговий покрив, переважають посіви ярої пшениці. В Україні лідерами за валовими зборами пшениці є Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Херсонська, Вінницька області (мал. 56). Хоча жито — цінна продовольча культура, але на нього припадає лише 5 % посівних площ.
Подорож у слово
Фуражні культури — ті, що використовують як свіжі, так і висушені (сіно) для годування тварин.
Мал. 55. Структура посівних площ сільськогосподарських культур в Україні (2020 р.)
Ця культура невибаглива до ґрунтово-кліматичних умов, тому вирощують її здебільшого на півночі України, в окремих районах лісостепу, а також у Прикарпатті. Кукурудза — теплолюбна культура. Найбільші її посіви зосереджено в лісостепових районах. Україна входить до п’ятірки найбільших світових виробників кукурудзи, а в країні лідерами за її валовими зборами є Полтавська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Кіровоградська області (мал. 56).
Ячмінь вирощують усюди, але найбільше в степовій зоні. Провідними виробниками ячменю є Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Херсонська області. Овес невибагливий до ґрунтово-кліматичних умов, тому його вирощують на півночі країни та в Прикарпатті. Кукурудзу, ячмінь і овес використовують не лише як цінні продовольчі, але й як фуражні культури для відгодівлі тварин.
Мал. 56. Виробництво пшениці та кукурудзи на зерно (2020 р.)
РОБОТА З КАРТОЮ
Цінними є й круп’яні культури. Найсприятливіші умови для вирощування вологолюбної гречки сформувалися на Поліссі та в північному лісостепу. Просо — посухостійка, теплолюбна культура, тому його вирощують переважно в степу. Вирощування вологолюбного рису в Україні ускладнене. Найбільші площі посівів були на поливних землях в АР Крим. Однак після російської анексії півострова й припинення подачі туди дніпровської води рисівництво в Криму занепало. Невеликі посіви рису збереглися в Херсонській області, а також у придунайських районах Одеської області.
Зернобобові культури (горох, квасолю, кормовий люпин, вику) вирощують у лісостепу та на Поліссі. Серед цих культур найбільші посівні площі в Україні донедавна займав горох, за валовими зборами якого наша країна є одним з європейських лідерів. Тепер різко зросли посіви й збори сої. Соя потребує достатньо тепла і вологи, тому її основні посівні площі зосереджені в Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській областях. За її виробництвом Україна увійшла до десятки світових лідерів. Понад 2/3 вирощеного врожаю знаходить споживачів на зовнішньому ринку, а решту переробляють на корми та олію в Україні.
Мал. 57. Виробництво соняшнику (2020 р.)
Мал. 58. Виробництво ріпаку (2020 р.)
Рекорди світу
Україна посідає другу позицію в рейтингу найбільших експортерів ріпаку в світі, поступаючись лише Канаді (2020 р.)
Провідними технічними культурами, які вирощували в Україні, тривалий час були льон-довгунець, цукровий буряк, соняшник, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські рослини. Тепер свої позиції зберіг лише соняшник — посухостійка олійна культура, що потребує великої кількості тепла. Найкращі умови для його вирощування сформувалися у степовій та лісостеповій зонах. На відміну від інших технічних культур, посівні площі під соняшником за останні роки суттєво зросли. Найбільші валові збори насіння соняшнику забезпечують Харківська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська та Одеська області (мал. 57). Україна разом з Аргентиною очолюють список світових виробників цієї цінної олійної культури. Різко збільшилися в Україні посівні площі ще двох експортних олійних культур — ріпаку і сої. Ріпак вирощують на заході країни, Поліссі та в лісостепу (мал. 58). У його насінні — понад 50 % олії, яку використовують у лакофарбовому, миловарному, маргариновому виробництвах. Макуху (вичавки) згодовують худобі. За експортом ріпаку Україна займає другу сходинку у рейтингу світових лідерів.
В Україні сформувалися надзвичайно сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування цукрового буряку. Ця культура залежна від тепла, світла й вологи та потребує родючих ґрунтів, тому основним регіоном її вирощування є лісостеп. Ще наприкінці XX ст. Україна посідала значне місце у світі за валовими зборами буряків. Однак зменшення попиту на український цукор спричинило різке скорочення посівних площ. Сьогодні найбільше сіють і збирають цукрового буряку в Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Тернопільській та Київській областях (мал. 59).
Мал. 59. Виробництво цукрового буряку (2020 р.)
Мал. 60. Виробництво картоплі (2020 р.)
Головними волокнистими культурами в Україні віддавна були льон-довгунець і коноплі — сировина для виробництва тканин та олії. Традиційно основні посіви льону-довгунця зосереджувалися на Поліссі та в Передкарпатті (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Львівська області), де нежарке і вологе літо. Упродовж останніх років посівні площі під цією культурою та її валові збори різко скоротилися. Сьогодні цей перспективний для України вид господарської діяльності намагаються відродити.
З технічних культур в Україні вирощують також хміль (на Поліссі — у Житомирській, Рівненській та Хмельницькій областях). Його використовують у пивоварному та фармацевтичному виробництвах. Вирощування тютюну (сировини для виготовлення цигарок) не набуло в Україні великого поширення. Незначні посівні площі тютюну є в Чернівецькій, Вінницькій, Закарпатській областях.
В Україні вирощують і заготовляють чимало лікарських рослин (близько 100 видів). Культивують валеріану, кмин, шавлію, лаванду, м’яту перцеву, фенхель, беладону лікарську та ін. Ефіроолійні культури (троянду, м’яту, коріандр тощо) вирощують на півдні степової зони, найбільше — у Криму.
Важливе значення в рослинництві має картоплярство. Картопля є продовольчою, кормовою і технічною культурою (з неї виробляють крохмаль та спирт). Картоплю вирощують на всій території України, але найвища врожайність — на Поліссі та в лісостепу. За валовими зборами першість утримують Вінницька, Львівська, Чернігівська, Київська, Рівненська області (мал. 60).
Овочівництво розвинене повсюдно, але найбільше — у лісостепу й степу. На півночі та в центральних районах країни переважають такі овочеві культури: капуста, морква, столові буряки, огірки; на півдні — помідори, перець, баклажани, цибуля. Значні площі в Україні займають баштанні культури: гарбузи, кавуни, дині, кабачки, патисони. Основна зона їх вирощування — степова (Херсонська, Миколаївська, Запорізька області).
Рекорди світу
Україна — один зі світових лідерів з виробництва волоських горіхів (5-те місце). У 2020 р. в країні зібрали близько 126 тис. тонн горіхів.
Завдяки м’якому клімату та родючим ґрунтам в Україні розвинене садівництво. Зерняткові породи дерев (яблуні, груші) найкраще плодоносять у лісостепу та на Поліссі, а кісточкові (вишня, черешня, слива, алича, абрикос, персик) — на півдні, у степу. На всій території України поширені ягідники, у яких ростуть полуниці, малина, смородина, аґрус тощо. Найбільші площі садів та ягідників мають Вінницька, Полтавська, Тернопільська, Запорізька області та Закарпаття.
У південній і центральній частинах степу, у передгір’ях Криму та на Закарпатті розвинуте виноградарство. Виноград — теплолюбна і трудомістка культура. Найбільші площі під виноградниками зосереджено в АР Крим, у Закарпатській, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Кормові культури (одно- і багаторічні трави, кормові буряки, кукурудза на зелену масу тощо) вирощують у багатьох регіонах країни, проте найбільше — у лісостепу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Яка спеціалізація рослинництва у вашому регіоні? Які сільськогосподарські рослини вирощують у вашій місцевості?
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Охарактеризуйте значення, умови вирощування, географію поширення та обсяги виробництва основних технічних культур в Україні:
1. Яку частку займає сільське господарство в сучасному ВВП розвинених країн та країн, що розвиваються?
2. Що таке сільськогосподарські угіддя та які напрямки їх використання існують у сільськогосподарському виробництві?
3. Які види діяльності зазвичай виділяють у рослинництві?
4. Які види сільськогосподарських культур вирощують у вашому краї?
1. Сільське господарство України
Частка сільського та лісового господарства у ВВП України, за підсумками 2015 р., склала 10,4 %. Через тривалу економічну кризу, яка спричинила особливо велике падіння обсягів промислового виробництва, питома вага сільського господарства порівняно з 2008 р. (7,4 %) помітно зросла. Проте це не відповідає загальним тенденціям розвитку світового господарства. Адже для високорозвинених країн характерне закономірне поступове зниження частки сільського господарства в загальному обсязі ВВП національної економіки.
Не відповідає ознакам розвинених країн і співвідношення між двома основними складовими сільського господарства. Якщо в європейських країнах помірного поясу більшу частку сільськогосподарської продукції дає тваринництво (60 % і більше), то в Україні, за даними на 2015 р., частка тваринництва становила 29,7 %, а рослинництва, відповідно, — 70,3 %.
2. Структура сільськогосподарських угідь в Україні
З усієї земельної площі (60,37 млн га) на землі сільськогосподарського призначення на початок 2016 р. припадало 42,7 млн га (68,8 %). У тому числі рілля займала 53,9 %, сіножаті — 4,0 %, пасовища — 9,0 %, багаторічні насадження (передусім сади і виноградники) — близько 1,5 %, перелоги (орні землі, які не були в обробітку впродовж кількох років) — 0,4 % від усієї площі держави (мал. 1). Частка земель в Україні, яка не використовується в сільському господарстві, становить 31,2 % (лісовкриті площі, заболочені території, водна поверхня річок та озер, забудовані ділянки та ін.).
У структурі сільськогосподарських угідь є істотні територіальні відмінності. Найбільша частка посівних площ — у степовій і лісостеповій зонах, сіножатей і пасовищ — у зонах мішаних та широколистяних лісів, в Українських Карпатах.
Мал. 1. Частка земель різного сільськогосподарського призначення в загальній площі земельних угідь України станом на 2016 р.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.
Якщо в Україні 9 % меліорованих земель, то в США та Індії — приблизно по 30 %.
Сільськогосподарські угіддя потребують систематичного покращення: зрошення — на півдні країни, осушення — на Поліссі, захисту ґрунтів від ерозії — у лісостеповій зоні, зонах мішаних і широколистяних лісів. Комплекс заходів, спрямованих на збереження та покращення земельних угідь, називають меліорацією. В Україні загалом 5,5 млн га меліорованих земель, 3,3 млн з них — осушені, а 2,2 млн перебувають під зрошенням. На меліоративні роботи було витрачено величезні кошти. Однак через недостатню наукову обґрунтованість, нераціональне використання зрошуваних та осушуваних земель продуктивність залишилася незначною, а в деяких місцях знизилася.
Крім того, екстенсивний шлях розвитку сільського господарства впродовж XX ст. призвів до надмірного освоєння землі, а також порушення пропорцій між ріллею, луками, водами. Збільшення площ орних земель, використання важкої ґрунтообробної техніки, зменшення площ лісосмуг призвели до посилення ерозії ґрунтового покриву.
3. Розміщення в Україні виробництва зернових і технічних культур, картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства
Культурні рослини, які вирощують у нашій країні, за кліматичними умовами можна поділити на дві групи. До першої належать ті, які на ранніх стадіях свого розвитку пристосовані до порівняно низьких температур, добре переносять заморозки, а наступні стадії їхнього розвитку відбуваються за відносно високих температур. Серед них ярі — пшениця, овес, ячмінь, гречка, льон-довгунець, льон-кудряш, коноплі, цукровий буряк, соняшник; озимі — жито, пшениця; багаторічні трави — конюшина, тимофіївка тощо. У рослин другої групи всі стадії розвитку відбуваються за відносно високих температур, вони не переносять заморозків (просо, кукурудза на зерно, соя, рис, картопля тощо).
Різні рослини потребують різної кількості поживних речовин. Якщо гречка, жито, овес, льон-довгунець дають високий урожай навіть на малородючих ґрунтах, то овочі, баштанні культури, цукрові буряки, соняшник потребують родючих ґрунтів.
Характерною рисою праці в рослинництві на території України є її сезонність, яка зумовлює втрати робочого часу взимку, простоювання сільськогосподарської техніки.
Виробничі особливості рослинництва, окремих його видів діяльності, зміна їхнього значення для господарства країни, експорту визначають певні зміни структури посівних площ. У 2016 р. кормові культури займали 8,0 % посівних площ, технічні — 30,7 %, картопля та овочі — понад 6,8 %, а більше половини (54,5 % посівних площ) належало зерновим культурам (мал. 2).
Найважливішою зерновою культурою в Україні була й залишається пшениця (у 2016 р. займала 22,1 % усієї посівної площі). Найбільше в Україні вирощують озимої пшениці, яка на чорноземах дає високі врожаї (у 2016 р. середня врожайність пшениці становила 37,9 ц/га). Її висівають восени, щоб використати осінню й весняну вологу в ґрунті (мал. 3). Вона займає близько 40 % усієї площі зернових. Вирощують озиму пшеницю переважно в степовій і лісостеповій зонах. Посіви ярої пшениці займають незначні площі у східних областях України, де клімат більш континентальний і взимку випадає мало снігу, тому велика вірогідність вимерзання посівів.
Мал. 2. Структура посівних площ у 1990 та 2016 рр.
Мал. 3. Посіви озимої пшениці на початку грудня.
Мал. 4. Посіви гречки.
Жито також є цінною продовольчою культурою, яка може рости в районах із порівняно холодним кліматом, на бідних піщаних ґрунтах. Сіють його на Поліссі, рідше в лісостепу. Частка земель, зайнятих житом, у XXI ст. значно скоротилася й зараз відчутно поступається кукурудзі, посіви якої за останні десятиліття суттєво зросли.
Найбільше кукурудзи на зерно висівають у степовій і лісостеповій зонах, а також у Закарпатті. Створюються зони гарантованого виробництва зерна кукурудзи на зрошуваних землях.
Ячмінь — один із найменш вибагливих злаків, скоростиглий, посухостійкий, із дуже коротким вегетаційним періодом (60—90 днів). Завдяки цим особливостям його посіви розміщені в північних районах степу, зонах широколистяних лісів та лісостепу, передгірних районах Карпат. У роки вимерзання озимої пшениці ячмінь висівають на півдні лісостепу.
Важлива фуражна культура — овес. Його посіви поширені в поліських та передкарпатських областях, оскільки ця рослина вологолюбна й невибаглива до ґрунту.
Із круп’яних культур в Україні висівають просо, гречку та рис. Просо завдяки його посухостійкості вирощують переважно в степових областях. Гречка поширена в лісостепових і поліських областях, на вологих піщаних ґрунтах (мал. 4). Рис почали сіяти в 1930-х рр. на півдні Херсонської області, у степовому Криму 1 , на заплавних землях Дунаю та Південного Бугу.
Зернобобові (горох, квасоля, вика, кормовий люпин) — важливі продовольчі й кормові культури. їх посіви зосереджені в зонах мішаних і широколистяних лісів, лісостепу.
Із технічних культур в Україні вирощують цукрові буряки, соняшник, ріпак, сою, льон. Цукрові буряки, які на початку 1990-х рр. займали 44 % площі, відведеної під технічні культури, були провідною технічною культурою в Україні радянського періоду, однак уже у 2016 р. під них відводилося лише 3,3 % площі. Основним районом їх вирощування є лісостеп (понад 85 % виробництва цукрових буряків), а також прилеглі до нього райони зон широколистяних і мішаних лісів, степу.
Соняшник — світлолюбива і посухостійка культура, потребує високих температур і родючих ґрунтів. Найкращі умови для його вирощування сформувалися у степовій і частково лісостеповій зонах країни. На посіви соняшнику у 2016 р. припадало майже 62 % усієї площі, відведеної під технічні культури (мал. 5). З інших олійних культур вирощують ріпак (у зонах мішаних та широколистяних лісів і лісостепу), сою (центральні області України), льон олійний (переважно в степу).
Основною волокнистою культурою в нашій країні є льон-довгунець, який потребує вологого неспекотного літа, довгого дня. Він добре росте на родючих суглинистих і підзолистих ґрунтах у Поліссі та передгір’ях Карпат. Однак площі його посівів дуже скоротилися (у 2016 р. становили лише 2 тис. га — менше ніж 0,03 % від площі технічних культур). Майже не вирощують і таку давню волокнисту культуру, як коноплі.
Мал. 5. Посіви соняшнику.
1 Згідно із Законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 2014 р. АР Крим визначається тимчасово окупованою територією.
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.
Лікарські та ефіроолійні культури вирощують на правобережжі лісостепу та в Криму. З інших технічних культур важливе значення в Україні свого часу мав хміль. Він дає цінну сировину — шишки, які використовують у пивоварному, дріжджовому, хлібопекарському виробництвах. Найкращими ґрунтами для нього є сірі лісові ґрунти, а тому вирощують хміль у Житомирській області (70 %) та деяких інших районах Полісся.
Частка картоплі, яку часто називають «другим хлібом», у загальній площі сільськогосподарських угідь становить близько 5 %. Третина площ, зайнятих картоплею, зосереджена на Поліссі, близько половини — у широколистяних лісах та лісостепу. Найвищі врожаї картоплі збирають на Поліссі, оскільки тут є достатня кількість вологи, супіщані ґрунти з добрим доступом повітря.
Вирощування овочів (близько 40 видів) поширене на всій території країни, але найбільше — у степовій та лісостеповій зонах. Помідори, перець, баклажани культивують у південних областях, а огірки та інші види овочів для консервування та соління — у північній частині лісостепу й зоні мішаних лісів.
Баштанні культури (кавуни, дині) вирощують у південних районах степу (Херсонська, Миколаївська, Одеська обл.).
Більшість плодових рослин світлолюбні й вологолюбні. Вони потребують добре осушених ґрунтів, тому краще ростуть на територіях із горбистим рельєфом, особливо на схилах. Загальна площа садів України перевищує 1 млн га. Основні масиви зерняткових насаджень (яблуко, груша, айва) зосереджені в лісостепу і на Поліссі, а кісточкових (вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича) і горіхоплідних (волоський горіх) — у степу. Найрозвиненіший район товарного садівництва — правобережжя лісостепу, особливо Придністров’я, а також Закарпаття та Крим.
Ягідні культури зустрічаються здебільшого на Поліссі, у широколистяних лісах і лісостепу, де вирощують полуницю, смородину, у степу — посухостійку малину.
Важлива складова плодівництва — виноградарство. В Україні вирощують близько 50 сортів винограду (мал. 6). Основні площі виноградників зосереджено в південній і центральній частинах степу, передгір’ях Криму й на Закарпатті.
Найбільша частка кормових культур у площі сільськогосподарських угідь — у південних і південно-східних областях країни, а найменша — у поліських областях та передгірних районах Карпат. Причина зниження частки площ, зайнятих кормовими культурами, пов’язана значною мірою з тим, що на Поліссі, у Карпатах, а також у лісостепу збереглися значні площі природних луків — сіножатей і пасовищ.
Останніми роками кормовими культурами засівають близько 2 млн га орних земель. Із них понад 70 % площі займають однорічні та багаторічні трави, близько 15 % — кукурудза на силос і зелений корм, а решта припадає на кормові коренеплоди й кормові баштанні культури.
Мал. 6. Збір винограду.
ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ
1. Якими є загальні риси розвитку сільського господарства України? 2. Охарактеризуйте структуру сільськогосподарських угідь в Україні. 3. Які просторові відмінності склалися в напрямках використання земельних угідь? Які проблеми пов’язані із сільськогосподарським землекористуванням в Україні? 4. Якими є особливості поширення на території України виробництва зернових і технічних культур? 5. Якими є особливості поширення на території України картоплярства, овочівництва, баштанництва, виноградарства?
ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО.
Ефіроолійні рослини в Україні вирощують переважно на Чорноморському узбережжі та в Криму, їх використовують у парфумерії, косметичній, фармацевтичній і харчовій промисловості. Промислове значення в Україні мають понад 20 видів ефіроолійних культур. Серед них троянда, лаванда, фіалка, м’ята, шавлія, меліса, валеріана, конвалія, кмин, аніс, евкаліпт, коріандр, мигдалеве дерево, апельсин, розмарин, сосна, ваніль тощо.
ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО
1. Робота в групах. Використовуючи карту структури посівних площ з атласу, визначте провідні зернові культури в окремих областях (група 1 — у Волинській і Черкаській; група 2 — у Житомирській і Миколаївській; група 3 — у Тернопільській і Херсонській). Порівняйте дані та зробіть висновки про характер і причини відмінностей. 2. Проаналізуйте частку посівів пшениці на території країни, укажіть причини, що зумовили такий розподіл площ. 3. Порівняйте особливості поширення технічних культур і картоплі на Поліссі та в степу.
Провідною технічною культурою в Україні були цукрові буряки, під якими на початку 90-х було зайнято 44% площі, відведеної під технічні культури (зараз 27%). Цукрові буряки потребують родючих грунтів, багато сонячних і теплих днів, значної кількості води. Тому основним районом їх вирощування є Лісостеп (понад 85% виробництва цукрових буряків), а також прилеглі до нього райони Степу і Полісся. Соняшник — світлолюбна, посухостійка, що потребує високих температур і родючих грунтів, культура. Найкращі умови для його вирощування є в степовій і частково лісостеповій зонах країни. На посіви соняшнику припадає 40% усієї площі, відведеної під технічні культури. З інших олійних культур вирощують ріпак (на Поліссі і в Лісостепу) і льон-кудряш, арахіс, рицину й сою (у Степу).
Основною волокнистою культурою у нашій країні є льон-довгунець, який потребує вологого неспекотного літа, довгого дня. Він добре росте на родючих суглинистих і підзолистих грунтах у Поліссі та передгір’ях Карпат. Дуже скоротилися площі давньої волокнистої культури — коноплі. Менш теплолюбні її сорти вирощують на сході Полісся і в Придніпров’ї. Південні сорти коноплі, переважно на насіння, вирощують у Миколаївській та Одеській областях.
Лікарські та ефіроолійні культури вирощують в основному на Правобережжі Лісостепу та Криму. З інших технічних культур важливе значення в Україні мають хміль, тютюн, махорка. Хміль дає цінну сировину — шишки, які використовуються в пивоварній, дріжджевій, хлібопекарській галузях промисловості. Найкращими грунтами для нього є сірі лісові грунти, а тому вирощують хміль у Житомирській області (70%) та в інших районах Полісся. Тютюн — технічна теплолюбна культура, листя якої використовують для виробництва цигарок. Вирощують його в Криму, Придніпров’ї та на Закарпатті.
Ця важлива галузь рослинництва займається вирощуванням картоплі та овоче-баштанних культур. Картоплю часто називають другим хлібом. Частка її у загальній посівній площі становить близько 6%. Третина посівних площ картоплі зосереджена на Поліссі, близько половини — у Лісостепу. Найвищі врожаї картоплі збирають на Поліссі, оскільки тут достатня кількість вологи, супіщані грунти з добрим доступом повітря.
Вирощування овочів (близько 40 видів) поширене на всій території країни, але найбільше — у господарствах степової та лісостепової зон. Помідори, перець, баклажани в основному культивують у південних областях, а огірки та інші види городини для консервування та соління — в північній частині Лісостепу і на Поліссі.
Баштанні культури (кавуни, дині) вирощують у південних районах Степу (Херсонська, Миколаївська, Одеська області).
Більшість плодових рослин світлолюбні і вологолюбні. Потребують вони добре дренованих грунтів, тому краще ростуть на територіях з горбистим рельєфом, особливо на схилах. Загальна площа садів в Україні перевищує 1 млн. гектарів. Основні масиви зерняткових насаджень (яблука, груша, айва) зосереджені в Лісостепу і на Поліссі, а кісточкових (вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича) і горіхоплідних (грецький горіх) — у Степу. Найрозвинутіший район товарного садівництва — Правобережжя Лісостепу, особливо Придністров’я, а також Закарпаття і Крим.
Ягідники розміщуються, в основному, на Поліссі та в Лісостепу, де вирощують полуницю, смородину, у Степу — посухостійку малину.
Важлива товарна галузь плодівництва — виноградарство. В Україні вирощують близько 50 сортів винограду. Основні площі виноградників зосереджені у південній і центральній частині Степу, передгір’ях Криму і Закарпаття.
Найбільша питома вага кормових культур у посівних площах південних і південно-східних областей країни, а найменша — у поліських областях та передгірних районах Карпат. Причина зниження частки площ, зайнятих кормовими культурами, пов’язана значною мірою з тим, що у Поліссі, Карпатах, а також у Лісостепу збереглися значні площі природних лук — сіножатей і пасовищ. Кормовими культурами засіяно понад третину орних земель. Із них половину займають однорічні та багаторічні трави, близько 40% — кукурудза на силос і зелений корм, а решту припадає на кормові коренеплоди і кормові баштанні культури.
Питання для закріплення знань
При копіюванні інформації обов’язкові прямі посилання на сторінки сайту та авторів матеріалів.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…