Туя західна Голден Смарагд-один з кращих декоративних різновидів туї. Вона красива, повільно росте, має невеликі габарити, невибаглива у відході, її легко виростити-ось що притягає садівників при придбанні цієї рослини.
Туя-вічнозелене дерево або кущі. У садовому культивуванні її висота не перевищує 11 метрів, в природних умовах-набагато вище. У молодих рослин хвоя ясно-зелена, м’яка, голчаста, у дорослих-темно-зелена, лусковидна.
Плоди у вигляді невеликих шишок мають довгасту або овальну форму, в них знаходиться плоске насіння. Вони визрівають в перший же рік, восени. Вирощують тую у відкритому грунті. Вона витримує міську задимленість, морозостійка.
Додаткова інформація. Туя західна, до якої відноситься і Голден Смарагд,-сама зимостійка і витривала з усіх різновидів цієї культури.
Туя Голден Глоб: опис, посадка і відхід
Цей сорт виведений поляком Едвардом Кубиком, і після десятирічного випробування в 2009 г був випущений на ринок. У туї красиве забарвлення хвої : жовто-салатова, на кінчиках-яскраво-золота. Короткі втечі щільно розташовуються на дереві. Шишки, довгасті, маленькі, завдовжки не більше 1 см
Форма крони туї-пірамідальна. Росте дерево повільно, щорічний приріст-10-20 см До віку 10 років висота туї Голд Смарагд досягає 2,5 м. Доросліша рослина має ріст 5 м, ширину крони біля основи-1,5 м.
Туя Тини Тім: опис, посадка і відхід
Висадку туї можна здійснювати навесні і осінню. Якщо деревце отримується в контейнері, то навіть і на початку літа. Восени рослина висаджується якомога раніше: йому знадобиться час для акліматизації. Весняна посадка дасть рослині більше часу на вкорінення, звикання до нового місця проживання.
Місце для посадки повинне добре освітлюватися сонцем. Дерево переносить тінисті і напівтінисті ділянки, але привабливість крони погіршає. Хвоя не страждає від сонячних опіків, тому для туї підійде відкритий майданчик. Одна з кращих характеристик Голден Смарагд в тому, що вона витримує умови холодної російської зими.
Грунт вибирається легка, рихла, родюча. Краще всього туя буде рости в почвосмеси з чорнозему, торфу і піску. Кислотність прийнятніше нейтральна, але рослина витерпить невеликі відхилення в ту або іншу сторону. При близькому заляганні грунтових вод дренаж, що складається з камінчиків, битих черепків, керамзиту, піску, обов’язковий.
Ділянку необхідно заздалегідь підготувати. Посадочна яма має бути в 2-3 рази більше за об’ємом, чим земляна грудка.
Туя Санкист-опис, посадка і відхід
Посадка туї Голден Смарагд покроково:
Як мульча використовуються тирса, торф, перегній. Таким чином коренева система туї буде захищена від перегрівання і пересихання. Окрім цього, зелене насадження отримає додаткове живлення при перегниванні мульчуючих матеріалів.
Увага! Коренева шийка туї не має бути заглиблена, а нижня хвоя не повинна торкатися грунту.
У домашньому садівництві тую можна розмножити 2 способами: насінням і живцями. Насінний метод припускає, у свою чергу, також 2 варіанти: посів відразу в грунт або попереднє висівання насіння на розсаду. Розглянемо усі способи.
При цьому способі насіння збирає восени і відразу висівають їх. Попередня обробка насіння не потрібна. Викопуються неглибокі борозенки, в які висаджується насіння на дистанції 10 см один від одного. Потім територія посадки мульчується. Навесні виклюються паростки.
При посадці насіння туї на розсаду в ящики, вони заздалегідь стратифікують. Для цього після збору восени їх поміщають в холодильник на декілька місяців. Ця процедура загартує насіння, знищить усі хвороби.
Процес посіву насіння покроково:
До проростання насіння ящик міститься в теплому місці, потім-в прохолодному, але з хорошим освітленням. Щодня повинне робитися провітрювання сіянців. Цей метод вирощування дає хорошу схожість.
Кращий час для розмноження туї Голден Смарагд живцями-літо, але тільки після припинення росту пагонів. Для цього вибираються 2-3 літні прирости з добре розвиненої верхньої частини дерева (середня не годиться-рослини можуть вирости викривленими). Вибрана втеча різко відривається з шматочком кори (п’ятою). З його нижньої частини забирається уся хвоя щоб уникнути загнивання.
Покрокова інструкція по посадці живця виглядає таким чином:
Міні-тепличка щодня повинна провітрюватися. Коли на живці почнуть з’являтися молоді пагони, це означатиме, що саджанець прийнявся. Він оставляется на дорощення в цьому ж контейнері. Через рік живець перевалюється разом із земляною грудкою в ємність велику за об’ємом, і тільки через 2 роки його можна висадити на постійне місце в саду.
Туя західна сорти Голден Смарагд любить вологу. Переважний режим поливу-1 раз на тиждень. При довготривалій посусі хвоя може підсохнути, втратити естетичний вигляд. Періодично можна робити дощування по кроні. При цьому віддаляються пил і дрібні комахи.
На замітку! Землю після поливу необхідно розпушувати. Ця процедура сприяє насиченню її киснем, відповідно, туя краще розвиватиметься. Розпушування не має бути глибоким, до 10 см, оскільки рослина має поверхневу кореневу систему.
Санітарне обрізання проводиться регулярно. При цьому віддаляються сухі, пошкоджені, хворі гілки. Чи проводити глибше обрізання, залежить від цілей посадки туї. Якщо, наприклад, вона посаджена в якості невисокої загорожі, то її верхівка періодично зрізується. Відстань між туями при посадці в цьому випадку повинна складати не менше 50 см
Кілька разів в рік тую необхідно підгодовувати комплексними добривами для хвойних рослин. Перший раз-в квітні, після виходу з періоду спокою. Другий раз-в травні, третій-в серпні. У перший рік життя туї концентрація добрива має бути зменшена удвічі.
Важливо! Восени добриво туї не робиться щоб уникнути замерзання молодих пагонів.
Як і кожне зелене насадження, туя піддається різним захворюванням і нашестю шкідників. Розглянемо головні з них.
Увага! Для запобігання захворюванням потрібна їх профілактика, а також правильний догляд за рослиною.
Туя Голден Смарагд ефектно виглядатиме як у вигляді поодинокої рослини, так і в різних групах. Поряд з нею можна розташувати високорослих багаторічників (троянди, жоржини), а також низькорослих однорічників, наприклад, петунію.
Туї в ландшафтному проектуванні
Голден Смарагд використовують також як живу огорожу. На якій відстані саджати туї Смарагд один від одного, залежить від переваг садівника. Якщо необхідно створити щільну загорожу-відстань вибирається в межах від 50 до 80 см, більше проріджену-від 80 см до 1 м.
Окрім цього, поряд з туєю здійснюється висадка хвойних рослин (козачий ялівець, компактної форми сосни, ялини, туї) і інших кущів (гортензія, самшит, дицентра). Ще один варіант використання в ландшафті-зміст у вигляді різних скульптур, що досягається методом обрізання.
Посадивши Голден Смарагд у себе на ділянці, садівник придбає ефектну рослину, що довгі роки радує своєю золотистою хвоєю. Якнайкраще, ця туя впишеться в дизайн саду, красиво відтінятиме насадження, що поруч стоять, а також буде сама яскравим фоном для більше високорослих рослин.
В озеленении парка уже очень давно и довольно широко используются хвойные культуры, одной из главных особенностей которых является то, что их крона остается зеленой на протяжении всего года. При этом большой популярностью у ландшафтных дизайнеров пользуется туя Смарагд, которая нетребовательна к качеству грунта и к освещенности. Ее необычная крона отличается опрятным внешним видом и компактностью. Данная культура сохраняет декоративный внешний вид в зимнее время и превосходно сочетается с различными цветочными композициями.
Сорт туя западная Смарагд (Thuja occidentalis Smaragd), относится к виду туя западная (Thuja occidentalis). На его основе селекционерам удалось получить большое количество гибридов с разнообразным окрасом хвои и габитусом. Стандарт обладает умеренным годовым приростом, а также имеет крону конической формы. Продолжительность жизни данной однодомной культуры от 100 до 130 лет и даже больше.
Когда растение достигает возраста 10 лет его высота равна примерно 250 сантиметрам. Высота взрослой туи может варьироваться в пределах 400–600 см. При этом крона в поперечнике достигает примерно 100–180 см. Среднегодовой прирост дерева — около 10 сантиметров, при этом диаметр кроны за год увеличивается не более чем на 40–60 миллиметров.
Средней густоты крона обладает узкоконической формой. Стебли туи, как правило, слабоветвящиеся. Устремленные вверх побеги располагаются относительно ствола под острым углом. Пока ветви молодые, их покрывает блестящая кора, при этом они сохраняют свой зеленоватый окрас круглый год.
Часть разновидностей туи обладает такой особенностью, как смена окраса кроны в зависимости от сезона. Формирующую обрезку туя Смарагд переносит отлично, поэтому форму ее кроны можно сделать шарообразной, цилиндрической, спиралевидной и др.
Хвоя является глянцевыми зеленоватыми чешуйчатыми листочками, которые обычно сохраняют свой цвет вне зависимости от сезона. Это растение выдерживает понижение температуры до минус 36 градусов, благодаря этому его можно культивировать в открытом грунте в самых разных регионах, включая Ленинградскую и Московскую область. Полное вызревание семян наблюдается в конце лета или начале осени. Они располагаются в небольших продолговатых яйцевидных шишках коричневого окраса, в длину достигающих примерно 10 мм.
Ландшафтные дизайнеры в своей работе часто используют самые разные гибриды и сорта, которые были выведены с использованием туи западной Смарагд. При желании территорию можно украсить сравнительно высокорослым солитером либо низкорослой компактной разновидностью с не совсем обычным окрасом хвои. Ниже будут описаны наиболее популярные разновидности туи Смарагд.
У этого растения очень плотная крона с отчетливо выраженной заостренной макушкой. Высота взрослого растения около 300 см, а его ширина — примерно 100 см. На скорость роста дерева влияют климатические условия региона, в котором он выращивается. Наиболее медленно туя растет в Московской области и более северных регионах, при этом на территориях, расположенных южнее, дерево отличается более быстрым ростом.
Пока кора молодая, она окрашена в буро-красный цвет, при этом с годами ее окрас сменяется на коричневато-серый. Молоденькие побеги в летние месяцы обладают светлым, практически желтым окрасом, при этом на верхушках они пестро-кремовые либо белые. В зимнее время побеги окрашиваются в бледно-зеленый оттенок. Продолжительность жизни небольших побегов около 2 или 3 лет, после чего они облетают. Формировка цветков происходит в осеннее время, при этом раскрываются они только в апреле либо мае. Длина шишки около 0,7 см, внутри располагается пара семян. После полного вызревания шишка становится коричневой.
Взрослое растение имеет высоту около 500 см, при этом в диаметре оно достигает около 180 см. В течении года в высоту дерево увеличивается примерно на 10 сантиметров, а в поперечнике — до 4 сантиметров. Когда дереву исполнится десять лет его высота будет равна примерно 250 см. Ветки украшает хвоя, представляющая собой мягкие глянцевые чешуйки насыщенно-зеленого окраса, кончики которых окрашены в практически белый цвет. Прекрасно переносит формирующую обрезку, при этом за 1 раз рекомендуется удалять не больше 1/3 длины побега.
У такого растения крона обладает высокой декоративностью. Зеленоватая хвоя украшена молочными крапинками, располагающимися хаотично. Благодаря этому конической формы дерево выглядит более объемно. Наиболее декоративно данный сорт смотрится при совместной посадке с хвойными растениями темного-зеленого окраса. В высоту дерево достигает 300 см, при этом в диаметре оно не более 100 см. В течении года дерево увеличивается в высоту приблизительно на 10 сантиметров, а в ширину — примерно на 4 сантиметра. Этот сорт отличается высокой тенелюбивостью, а еще он очень требователен к питательности грунта.
У данного сорта молодая хвоя в начале весеннего периода обладает оранжевым окрасом, при этом в летнее время она становится зелено-золотистой, а глубокой осенью окрашивается в более темный бронзовый оттенок. Когда растению исполнится 15 лет, его высота будет равна 200–250 см, а ширина — примерно 80 см. За 1 год высота дерева увеличивается примерно на 12 сантиметров, а его ширина — до 8 сантиметров. Форма кроны коническая, при этом она больше похожа на каплевидную. Это растение сильноветвящиеся и отличается очень высокой плотностью.
Западная туя родом из Северной Америки, причем ее там можно повстречать в северной части США и в юго-восточной — Канады. Завезли данное растение в европейские страны в 16 веке, после чего его стали широко использовать для украшения парков и садов. На территории России сорта туи Смарагд пользуются большой популярностью в культуре. Их выращивают почти в каждом регионе, кроме южных, так как там нередко наблюдается продолжительная засуха, а туя довольно влаголюбива.
Садовые растения крайне легко отличить от дикоросов, так как они менее рослые, а их крона обладает более четкой формой. Растение отлично растет в тени, поэтому оно с легкостью выживает даже в лесных плотных насаждениях. Если семена попадут на участок с влажным питательным грунтом и низким уровнем залеганиях грунтовых вод, то они очень быстро прорастут.
Посадку туи Смарагд в открытый грунт следует проводить в начале осеннего периода (сентябрь) или ранней весной. Порядок действий:
Если вы решили создать из туи живую изгородь, то при высадке саженцев между ними следует оставлять расстояние равное 2–5 метрам (минимальное 0,7 метров), причем дистанция зависит от того, насколько крупный сорт. Спустя несколько лет изгородь будет отличаться высокой плотностью.
Туя Смарагд отличается нетребовательностью в уходе, поэтому ее с легкостью вырастит даже неопытный садовод. Поливать ее нужно только тогда, когда в теплое время года длительное время (не менее 7 дней) наблюдается жаркая и сухая погода. Под одно растение за раз выливают не меньше одного ведра воды. Поливы рекомендуется проводить в утреннее или вечернее время, так как мокрая хвоя не должна подвергаться воздействию прямых лучей солнца. В городских условиях рекомендуется регулярно проводить дождевание кроны, что поможет удалить скопившуюся пыль и поддержать необходимый уровень влажности.
Высаженные саженцы туи Смарагд в течение одного года не подкармливают совсем. В течение этого времени деревце интенсивно наращивает корневую систему, а она крайне негативно реагирует на большое количество питательных веществ в почве. При этом начиная со второго года дерево подкармливают регулярно. В весеннее время в приствольный круг вносят минеральный комплекс для хвойных растений, при этом в последние летние недели проводят рыхление поверхности земли с добавлением компоста.
Правила подкормок туи Смарагд:
Пока не пройдет 2 года с момента посадки саженца, его следует укрывать на зиму. Делают это осенью после того, как по ночам температура начинает стабильно опускаться до отрицательных значений. Для укрытия туи изготавливают специальные «шалаши» из нетканого материала белого цвета и реек. Благодаря им хрупкие ветки будут защищены от поломок и деформирования от сосулек, увесистых «снежных шапок», сильных порывов ветра и намерзания. С наступлением весеннего тепла укрытие следует снять, после чего проводят обрезку в санитарных целях.
Тую Смарагд выращивают из семян исключительно в специализированных питомниках. Дело в том, что этот процесс очень сложный и длительный. С момента высева семян до высадки на участок проходит около пяти лет.
Более легкий и быстрый способ размножения — черенкование. Для заготовки черенков лучше всего подходит сентябрь. Срезают мощные и не больные ветви, кора которых не успела одревеснеть, причем берут их из середины ствола. Выбранную ветвь отрывают вместе с небольшим кусом коры (с «пяткой»). Черенок в длину должен достигать около полуметра. Его высаживают на укоренение в субстрат, состоящий из земли и торфа, взятых в равных частях. Чтобы не допустить пересушки хвои, черенок сверху накрывают колпаком, который должен быть прозрачным.
Для лучше укоренения отрезка, ему обеспечивают достаточное количество рассеянного яркого света и оптимальную температуру — около 23 градусов. Каждый день убирайте колпак, чтобы проветрить черенки и увлажнить их из опрыскивателя. В открытую почву на постоянное место черенки высаживают после полного укоренения в мае (в следующем сезоне).
Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 серпня 2017 🕒 13 хвилин 👀 29774 рази 💬 0 коментарів
Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів.
Нині туя західна, завдяки своїй зимостійкості, довговічності, стійкості до токсичних міських умов і великій кількості штучно виведених декоративних форм, набула великого поширення у всіх кліматичних зонах.
Висота туї західної, цього повільнозростаючого дерева, може сягати 20 м, хоча зустрічаються екземпляри і під 40 м заввишки. Коренева система у рослини компактна, крона яйцеподібна або пірамідальна. У молодих дерев кора червоно-бура, гладка, з часом набуває сіро-коричневого забарвлення і починає відділятися від стовбура поздовжніми вузькими смугами. Верхня сторона пагонів блискуча, темно-зелена, нижня – матова й світліша. Хвоя зелена, взимку бура або коричнева, лускоподібна, дрібна, щільно притиснута до пагона. Живе хвоя 2-3 роки, після чого разом із дрібними гілками опадає. Плоди туї західної – дрібні яйцеподібні шишки, що складаються з тонких лусок і містять пару сплюснених насінин із вузькими солом’яно-жовтими крильцями. Деревина у туї запашна, червона, відносно м’яка, але міцна і без смоляних ходів. Перевага її в тому, що вона не піддається гниттю.
Туя західна тіньовитривала й зимостійка, її пагони повністю дерев’яніють. Рослина довговічна, стійка до газу й диму та має понад 120 декоративних форм.
Туя західна абсолютно невибаглива і може рости як на сонці, так і в притінку. Невимоглива рослина й до складу ґрунту, вона зносить навіть близьке розташування ґрунтових вод, але на сухих ґрунтах хвоя туї західної блякне, крона рідшає, і рослина утворює дуже багато шишок.
Посадка туї західної та догляд за нею не здадуться вам складними. При розміщенні саджанців на ділянці дотримуйтесь між ними інтервалу не менше 3 м, насамперед це стосується високорослих форм. У живоплоті при дворядній посадці відстань між туями має бути 50-70 см, а при однорядній – 40-50.
Посадка туї здійснюється навесні. Ями для цієї рослини не обов’язково готувати заздалегідь. Глибина котловану має бути від 60 до 100 см. На його дно укладають шар дренажу з битої цегли завтовшки 20 см, а потім яму на половину глибини заповнюють заздалегідь приготовленою ґрунтовою сумішшю, що складається з перегною (3 частини), листової землі (2 частини), торфу (1 частина) і піску (2 частини) з додаванням 100-120 г Нітроамофоски.
Кореневу систему саджанця перед посадкою потрібно потримати в посудині з водою, щоб коріння наситилося вологою. Потім саджанець встановлюють по центру ями і заповнюють простір, що залишився, все тим же живильним ґрунтом. Поверхню навколо рослини притоптують і рясно поливають. Коренева шийка саджанця має опинитися на одному рівні з поверхнею. Тільки-но вбереться вода, пристовбурні кола мульчують торфом, перегноєм або іншим органічним матеріалом.
Як виростити тую західну. Перший місяць після посадки тую поливають щотижня, витрачаючи за один раз 10 л води. Молодій рослині необхідне й щотижневе зрошення крони з лійки з душовою насадкою, яке здійснюють після заходу сонця. Витрата води на душову процедуру – 15-20 л. У посушливий період кількість води при поливанні збільшується до 15-20 л на одну рослину, а дощування проводять двічі на тиждень. Після поливання ґрунт навколо туї розпушують на глибину 10 см.
Доросліші рослини майже не потребують догляду.
Тую західну потрібно оберігати від весняних опіків. Для цього пізньої осені її стовбур вкривають лутрасилом або мішковиною, а щоб рясний снігопад не пошкодив гілки дерева, їх пов’язують синтетичною мотузкою або шпагатом. Молоді деревця повністю вкривають на зиму спанбондом або лутрасилом.
Завдяки тому, що коренева система у туї поверхнева, пересадку вона зносить досить легко. На ділянках, де ґрунтові води залягають неглибоко, тую західну краще пересаджувати в вересні, в інших випадках цим можна займатись і навесні. Виконується пересадка в тій же послідовності, що і первинна посадка: готують яму з урахуванням розміру кореневої системи пересаджуваної рослини, закладають у неї дренаж, готують ґрунтову суміш. Після цього тую викопують по периметру, відступивши від стовбура 40-50 см, перетягують її на щільному поліетилені до нового місця, обробляють кореневу систему розчином коренеутворювача (Корневіну) і здійснюють посадку.
Попервах після пересадки туя західна потребує частого поливу й обов’язково захисту від сонця.
Найчастіше у туї західної буріють або всихають пагони та гілки. Ці захворювання викликають грибкові інфекції.
Бурі пагони: напровесні на рослині жовтіють окремі лусочки або голки, а пізніше весь пагін буріє і відмирає. Такі пагони потрібно негайно видаляти, а тую кожні два тижні з липня по жовтень обробляти двовідсотковим розчином Фундазолу.
Всихання пагонів: у цього явища може бути дві причини: замокання коренів і фузаріоз, або трахеомікоз, що викликається ґрунтовими грибками. Спочатку на рослині жовтіє й опадає листя, буріє молодий приріст, а слідом за ним і верхівки дорослих пагонів, і це свідчить про те, що поживні речовини перестали надходити від коренів до крони. Якщо природа явища грибкова, тую західну і ґрунт навколо неї слід обробляти двовідсотковим Фундазолом або препаратом подібної дії: Картоцідом, Абіга-Піком, ХОМом. Одночасно слід підвищувати опірність рослини грибковим інфекціям обробками препаратом Циркон. У якості профілактичного заходу використовують регулярні обробки туї з весни до осені Цинебом або мідьвмісними препаратами.
Зі шкідників небезпеку для туї західної становлять туєва попелиця, туєві несправжньощитівки та міль-пістрянка.
Міль-пістрянка розміром усього близько 4 мм, але від її шкідливої діяльності лусочки туї буріють, а верхівки пагонів відмирають. Личинки молі прогризають у хвої крихітні ходи, від чого рослина починає хирніти. Щоб не допустити розселення метеликів, потрібно двічі в кінці червня з тижневим проміжком обробити рослину піретроїдами – Циперметрином або його ізомерами.
Туєва попелиця харчується соком хвої, чому луска жовтіє й опадає, а декоративність рослини різко знижується. Знищують попелицю обробкою туї Карбофосом, причому, найімовірніше, одного обприскування буде недостатньо.
Несправжньощитівка також завдає туї великої шкоди, з’являючись на рослині в травні-червні. В одній кладці цієї комахи може бути понад тисячу яєць. Личинки починають знищувати хвою туї вже в липні: на місці їхнього проживання хвоя набуває хлоротичного вигляду. Щоб захистити тую західну від несправжньощитівок, її обробляють препаратами Актеллік, Рогор, Антіо або Карбофос до розпускання бруньок і влітку – в кінці червня або на початку липня.
Туя західна зовсім не боїться обрізування, однак слід знати кілька простих правил, які допоможуть вам утримувати рослину в її найкращій формі. Крона кожного декоративного різновиду туї в процесі росту набуває певної геометричної форми: є туя західна куляста, є пірамідальна, яйцеподібна й колоноподібна. Виходячи з цього, особливої необхідності в формуванні дерева немає, якщо тільки ви не вирішили надати туї невластиву для різновиду форму. Однак санітарне прочищення крони робити необхідно в будь-якому разі. Які існують правила обрізування туї західної?
Обрізати рослину можна напровесні, улітку й восени в похмуру погоду, оскільки сонячні промені висушують пошкоджену при стрижці хвою.
Будь-яке обрізування, у тому числі й формуюче, обов’язково починають із видалення хворих і засохлих гілок, після чого рослину необхідно обробити фунгіцидом.
Зрізи на гілках туї західної немає необхідності обробляти садовим варом.
Туя західна розмножується насінням і вегетативно. Насіннєве розмноження можливе тільки для видових рослин, а форми й сорти при цьому способі не зберігають властивостей батьківських рослин. Окрім того, це складний і тривалий процес, розрахований на 3-5 років, але якщо серед читачів є ентузіасти-селекціонери, ми готові поділитися технологією генеративного вирощування туї західної.
Витягнуте зі свіжозібраних і висушених шишок насіння туї сіють у ґрунт під зиму, щоб воно в холодній землі пройшло природну стратифікацію. Для цього дерев’яний ящик наповнюють вологою сумішшю садової або дернової землі (1 частина), торфу (2 частини) і піску (півчастини), розрівнюють поверхню, роблять у ній з інтервалом 5-6 см борозенки, в які і здійснюють посів насіння. Глибина загортання – 1 см. Після посіву поверхню ущільнюють і обприскують із пульверизатора. Ящик встановлюють у затінку дерев і вкривають від тварин лутрасилом, але необхідно стежити за тим, щоб укриття не торкалося ґрунту в ящику.
Перші сходи туї західної з’являться навесні, через 2-3 тижні після того, як земля прогріється до 10-15 ºC. Зверніть увагу, що хвоя у сіянців голчаста, а не луската, як у дорослих рослин. Двічі на місяць підживлюйте сходи розчином повного мінерального добрива, а коли їм стане затісний ящик, висадіть сіянці на шкільну грядку, розташовану в притінку. У ґрунт на грядці потрібно попередньо внести відро перегною, 250 г деревної золи і 40 г Нітроамофоски в розрахунку на 1 м². Пересадку сіянців здійснюють за схемою 30х30 см. Коренева шийка має опинитися на рівні поверхні. Після посадки полийте грядку й замульчуйте поверхню органічним матеріалом. Продовжуйте поливати й підживлювати сіянці з тією ж регулярністю, розпушуйте навколо них ґрунт, а на третій рік, коли молоді туї сягнуть у висоту 50 см, їх можна висаджувати на постійне місце.
Форми та сорти туї західної розмножують живцюванням. Як живці використовують здеревілі відрізки дво-трирічних пагонів завдовжки 25-40 см або напівздеревілі відрізки приростів поточного року завдовжки 10-20 см, які зрізають у червні. Живці заготовляють із п’ятою, тобто зі шматочком гілки, від якої відріс пагін. Нижню частину живців звільняють від гілочок і хвої, а нижні зрізи обробляють розчином Гетероауксину, після чого живці під кутом 60º висаджують у тепличку в суміш річкового піску, торфу та дернової землі в рівних співвідношеннях таким чином, щоби хвоя, що залишилася на живцях, не стикалася з субстратом. Глибина посадки від 1,5 до 2,5 см. Після посадки присипте поверхню субстрату піском і злегка його притисніть. Дуже важливо підтримувати в теплиці температуру 23 ºC і високу вологість повітря (в межах 70 %), а для цього полив живців замінюють регулярним обприскуванням. Коли живці вкорінені, догляд за ними полягатиме в провітрюванні, поливаннях і підживленні, а коли ви будете впевнені в тому, що вони досить загартовані, можете висаджувати їх на постійне місце. У листопаді живці утеплюють тирсою, листям або ялиновим гіллям, а з настанням морозів -5-7 ºС додатково накривають плівкою.
Численні декоративні форми туї західної поділяються на п’ять груп:
Пропонуємо вам сорти туї західної, найбільш часто вирощувані в культурі:
Хвойні рослини мають особливу цінність для ландшафтного дизайну. Їх широко використовують для благоустрою скверів, парків, садів і, звичайно, присадибних ділянок. Причому гарні вони як в одиночних посадках, так і в групових композиціях. Незаперечною перевагою хвойних рослин є їхня здатність зберігати зелень навіть у зимову пору року.
Серед безлічі хвойних рослин туя західна користується у дизайнерів і садівників найбільшою популярністю передусім завдяки великій кількості належних їй садових форм, сортів і різновидів. Високорослі стрункі туї використовують для живоплоту (Брабант, Смарагд, Холмструп), форми з кулястою кроною частіше садять на газонах як сольні рослини (Даніка, Тайні Тім, Тедді), а карликові сорти вирощують в альпінаріях і рокаріях.
Однаково органічна туя західна в кам’янистих садах, традиційному палісаднику, в якості бордюру і живоплоту, тим більше що ця рослина є вдячним матеріалом для формування і стрижки. З неї створюють не тільки прямокутні, трапецеїдальні форми, а й складніші фігури – людей, тварин, замки з бійницями й інші витвори садового мистецтва.
В озеленении парка уже очень давно и довольно широко используются хвойные культуры, одной из главных особенностей которых является то, что их крона остается зеленой на протяжении всего года. При этом большой популярностью у ландшафтных дизайнеров пользуется туя Смарагд, которая нетребовательна к качеству грунта и к освещенности. Ее необычная крона отличается опрятным внешним видом и компактностью. Данная культура сохраняет декоративный внешний вид в зимнее время и превосходно сочетается с различными цветочными композициями.
Сорт туя западная Смарагд (Thuja occidentalis Smaragd), относится к виду туя западная (Thuja occidentalis). На его основе селекционерам удалось получить большое количество гибридов с разнообразным окрасом хвои и габитусом. Стандарт обладает умеренным годовым приростом, а также имеет крону конической формы. Продолжительность жизни данной однодомной культуры от 100 до 130 лет и даже больше.
Когда растение достигает возраста 10 лет его высота равна примерно 250 сантиметрам. Высота взрослой туи может варьироваться в пределах 400–600 см. При этом крона в поперечнике достигает примерно 100–180 см. Среднегодовой прирост дерева — около 10 сантиметров, при этом диаметр кроны за год увеличивается не более чем на 40–60 миллиметров.
Средней густоты крона обладает узкоконической формой. Стебли туи, как правило, слабоветвящиеся. Устремленные вверх побеги располагаются относительно ствола под острым углом. Пока ветви молодые, их покрывает блестящая кора, при этом они сохраняют свой зеленоватый окрас круглый год.
Часть разновидностей туи обладает такой особенностью, как смена окраса кроны в зависимости от сезона. Формирующую обрезку туя Смарагд переносит отлично, поэтому форму ее кроны можно сделать шарообразной, цилиндрической, спиралевидной и др.
Хвоя является глянцевыми зеленоватыми чешуйчатыми листочками, которые обычно сохраняют свой цвет вне зависимости от сезона. Это растение выдерживает понижение температуры до минус 36 градусов, благодаря этому его можно культивировать в открытом грунте в самых разных регионах, включая Ленинградскую и Московскую область. Полное вызревание семян наблюдается в конце лета или начале осени. Они располагаются в небольших продолговатых яйцевидных шишках коричневого окраса, в длину достигающих примерно 10 мм.
Ландшафтные дизайнеры в своей работе часто используют самые разные гибриды и сорта, которые были выведены с использованием туи западной Смарагд. При желании территорию можно украсить сравнительно высокорослым солитером либо низкорослой компактной разновидностью с не совсем обычным окрасом хвои. Ниже будут описаны наиболее популярные разновидности туи Смарагд.
У этого растения очень плотная крона с отчетливо выраженной заостренной макушкой. Высота взрослого растения около 300 см, а его ширина — примерно 100 см. На скорость роста дерева влияют климатические условия региона, в котором он выращивается. Наиболее медленно туя растет в Московской области и более северных регионах, при этом на территориях, расположенных южнее, дерево отличается более быстрым ростом.
Пока кора молодая, она окрашена в буро-красный цвет, при этом с годами ее окрас сменяется на коричневато-серый. Молоденькие побеги в летние месяцы обладают светлым, практически желтым окрасом, при этом на верхушках они пестро-кремовые либо белые. В зимнее время побеги окрашиваются в бледно-зеленый оттенок. Продолжительность жизни небольших побегов около 2 или 3 лет, после чего они облетают. Формировка цветков происходит в осеннее время, при этом раскрываются они только в апреле либо мае. Длина шишки около 0,7 см, внутри располагается пара семян. После полного вызревания шишка становится коричневой.
Взрослое растение имеет высоту около 500 см, при этом в диаметре оно достигает около 180 см. В течении года в высоту дерево увеличивается примерно на 10 сантиметров, а в поперечнике — до 4 сантиметров. Когда дереву исполнится десять лет его высота будет равна примерно 250 см. Ветки украшает хвоя, представляющая собой мягкие глянцевые чешуйки насыщенно-зеленого окраса, кончики которых окрашены в практически белый цвет. Прекрасно переносит формирующую обрезку, при этом за 1 раз рекомендуется удалять не больше 1/3 длины побега.
У такого растения крона обладает высокой декоративностью. Зеленоватая хвоя украшена молочными крапинками, располагающимися хаотично. Благодаря этому конической формы дерево выглядит более объемно. Наиболее декоративно данный сорт смотрится при совместной посадке с хвойными растениями темного-зеленого окраса. В высоту дерево достигает 300 см, при этом в диаметре оно не более 100 см. В течении года дерево увеличивается в высоту приблизительно на 10 сантиметров, а в ширину — примерно на 4 сантиметра. Этот сорт отличается высокой тенелюбивостью, а еще он очень требователен к питательности грунта.
У данного сорта молодая хвоя в начале весеннего периода обладает оранжевым окрасом, при этом в летнее время она становится зелено-золотистой, а глубокой осенью окрашивается в более темный бронзовый оттенок. Когда растению исполнится 15 лет, его высота будет равна 200–250 см, а ширина — примерно 80 см. За 1 год высота дерева увеличивается примерно на 12 сантиметров, а его ширина — до 8 сантиметров. Форма кроны коническая, при этом она больше похожа на каплевидную. Это растение сильноветвящиеся и отличается очень высокой плотностью.
Западная туя родом из Северной Америки, причем ее там можно повстречать в северной части США и в юго-восточной — Канады. Завезли данное растение в европейские страны в 16 веке, после чего его стали широко использовать для украшения парков и садов. На территории России сорта туи Смарагд пользуются большой популярностью в культуре. Их выращивают почти в каждом регионе, кроме южных, так как там нередко наблюдается продолжительная засуха, а туя довольно влаголюбива.
Садовые растения крайне легко отличить от дикоросов, так как они менее рослые, а их крона обладает более четкой формой. Растение отлично растет в тени, поэтому оно с легкостью выживает даже в лесных плотных насаждениях. Если семена попадут на участок с влажным питательным грунтом и низким уровнем залеганиях грунтовых вод, то они очень быстро прорастут.
Посадку туи Смарагд в открытый грунт следует проводить в начале осеннего периода (сентябрь) или ранней весной. Порядок действий:
Если вы решили создать из туи живую изгородь, то при высадке саженцев между ними следует оставлять расстояние равное 2–5 метрам (минимальное 0,7 метров), причем дистанция зависит от того, насколько крупный сорт. Спустя несколько лет изгородь будет отличаться высокой плотностью.
Туя Смарагд отличается нетребовательностью в уходе, поэтому ее с легкостью вырастит даже неопытный садовод. Поливать ее нужно только тогда, когда в теплое время года длительное время (не менее 7 дней) наблюдается жаркая и сухая погода. Под одно растение за раз выливают не меньше одного ведра воды. Поливы рекомендуется проводить в утреннее или вечернее время, так как мокрая хвоя не должна подвергаться воздействию прямых лучей солнца. В городских условиях рекомендуется регулярно проводить дождевание кроны, что поможет удалить скопившуюся пыль и поддержать необходимый уровень влажности.
Высаженные саженцы туи Смарагд в течение одного года не подкармливают совсем. В течение этого времени деревце интенсивно наращивает корневую систему, а она крайне негативно реагирует на большое количество питательных веществ в почве. При этом начиная со второго года дерево подкармливают регулярно. В весеннее время в приствольный круг вносят минеральный комплекс для хвойных растений, при этом в последние летние недели проводят рыхление поверхности земли с добавлением компоста.
Правила подкормок туи Смарагд:
Пока не пройдет 2 года с момента посадки саженца, его следует укрывать на зиму. Делают это осенью после того, как по ночам температура начинает стабильно опускаться до отрицательных значений. Для укрытия туи изготавливают специальные «шалаши» из нетканого материала белого цвета и реек. Благодаря им хрупкие ветки будут защищены от поломок и деформирования от сосулек, увесистых «снежных шапок», сильных порывов ветра и намерзания. С наступлением весеннего тепла укрытие следует снять, после чего проводят обрезку в санитарных целях.
Тую Смарагд выращивают из семян исключительно в специализированных питомниках. Дело в том, что этот процесс очень сложный и длительный. С момента высева семян до высадки на участок проходит около пяти лет.
Более легкий и быстрый способ размножения — черенкование. Для заготовки черенков лучше всего подходит сентябрь. Срезают мощные и не больные ветви, кора которых не успела одревеснеть, причем берут их из середины ствола. Выбранную ветвь отрывают вместе с небольшим кусом коры (с «пяткой»). Черенок в длину должен достигать около полуметра. Его высаживают на укоренение в субстрат, состоящий из земли и торфа, взятых в равных частях. Чтобы не допустить пересушки хвои, черенок сверху накрывают колпаком, который должен быть прозрачным.
Для лучше укоренения отрезка, ему обеспечивают достаточное количество рассеянного яркого света и оптимальную температуру — около 23 градусов. Каждый день убирайте колпак, чтобы проветрить черенки и увлажнить их из опрыскивателя. В открытую почву на постоянное место черенки высаживают после полного укоренения в мае (в следующем сезоне).
Туя західна Голден Смарагд-один з кращих декоративних різновидів туї. Вона красива, повільно росте, має невеликі габарити, невибаглива у відході, її легко виростити-ось що притягає садівників при придбанні цієї рослини.
Туя-вічнозелене дерево або кущі. У садовому культивуванні її висота не перевищує 11 метрів, в природних умовах-набагато вище. У молодих рослин хвоя ясно-зелена, м’яка, голчаста, у дорослих-темно-зелена, лусковидна.
Плоди у вигляді невеликих шишок мають довгасту або овальну форму, в них знаходиться плоске насіння. Вони визрівають в перший же рік, восени. Вирощують тую у відкритому грунті. Вона витримує міську задимленість, морозостійка.
Додаткова інформація. Туя західна, до якої відноситься і Голден Смарагд,-сама зимостійка і витривала з усіх різновидів цієї культури.
Туя Голден Глоб: опис, посадка і відхід
Цей сорт виведений поляком Едвардом Кубиком, і після десятирічного випробування в 2009 г був випущений на ринок. У туї красиве забарвлення хвої : жовто-салатова, на кінчиках-яскраво-золота. Короткі втечі щільно розташовуються на дереві. Шишки, довгасті, маленькі, завдовжки не більше 1 см
Форма крони туї-пірамідальна. Росте дерево повільно, щорічний приріст-10-20 см До віку 10 років висота туї Голд Смарагд досягає 2,5 м. Доросліша рослина має ріст 5 м, ширину крони біля основи-1,5 м.
Туя Тини Тім: опис, посадка і відхід
Висадку туї можна здійснювати навесні і осінню. Якщо деревце отримується в контейнері, то навіть і на початку літа. Восени рослина висаджується якомога раніше: йому знадобиться час для акліматизації. Весняна посадка дасть рослині більше часу на вкорінення, звикання до нового місця проживання.
Місце для посадки повинне добре освітлюватися сонцем. Дерево переносить тінисті і напівтінисті ділянки, але привабливість крони погіршає. Хвоя не страждає від сонячних опіків, тому для туї підійде відкритий майданчик. Одна з кращих характеристик Голден Смарагд в тому, що вона витримує умови холодної російської зими.
Грунт вибирається легка, рихла, родюча. Краще всього туя буде рости в почвосмеси з чорнозему, торфу і піску. Кислотність прийнятніше нейтральна, але рослина витерпить невеликі відхилення в ту або іншу сторону. При близькому заляганні грунтових вод дренаж, що складається з камінчиків, битих черепків, керамзиту, піску, обов’язковий.
Ділянку необхідно заздалегідь підготувати. Посадочна яма має бути в 2-3 рази більше за об’ємом, чим земляна грудка.
Туя Санкист-опис, посадка і відхід
Посадка туї Голден Смарагд покроково:
Як мульча використовуються тирса, торф, перегній. Таким чином коренева система туї буде захищена від перегрівання і пересихання. Окрім цього, зелене насадження отримає додаткове живлення при перегниванні мульчуючих матеріалів.
Увага! Коренева шийка туї не має бути заглиблена, а нижня хвоя не повинна торкатися грунту.
У домашньому садівництві тую можна розмножити 2 способами: насінням і живцями. Насінний метод припускає, у свою чергу, також 2 варіанти: посів відразу в грунт або попереднє висівання насіння на розсаду. Розглянемо усі способи.
При цьому способі насіння збирає восени і відразу висівають їх. Попередня обробка насіння не потрібна. Викопуються неглибокі борозенки, в які висаджується насіння на дистанції 10 см один від одного. Потім територія посадки мульчується. Навесні виклюються паростки.
При посадці насіння туї на розсаду в ящики, вони заздалегідь стратифікують. Для цього після збору восени їх поміщають в холодильник на декілька місяців. Ця процедура загартує насіння, знищить усі хвороби.
Процес посіву насіння покроково:
До проростання насіння ящик міститься в теплому місці, потім-в прохолодному, але з хорошим освітленням. Щодня повинне робитися провітрювання сіянців. Цей метод вирощування дає хорошу схожість.
Кращий час для розмноження туї Голден Смарагд живцями-літо, але тільки після припинення росту пагонів. Для цього вибираються 2-3 літні прирости з добре розвиненої верхньої частини дерева (середня не годиться-рослини можуть вирости викривленими). Вибрана втеча різко відривається з шматочком кори (п’ятою). З його нижньої частини забирається уся хвоя щоб уникнути загнивання.
Покрокова інструкція по посадці живця виглядає таким чином:
Міні-тепличка щодня повинна провітрюватися. Коли на живці почнуть з’являтися молоді пагони, це означатиме, що саджанець прийнявся. Він оставляется на дорощення в цьому ж контейнері. Через рік живець перевалюється разом із земляною грудкою в ємність велику за об’ємом, і тільки через 2 роки його можна висадити на постійне місце в саду.
Туя західна сорти Голден Смарагд любить вологу. Переважний режим поливу-1 раз на тиждень. При довготривалій посусі хвоя може підсохнути, втратити естетичний вигляд. Періодично можна робити дощування по кроні. При цьому віддаляються пил і дрібні комахи.
На замітку! Землю після поливу необхідно розпушувати. Ця процедура сприяє насиченню її киснем, відповідно, туя краще розвиватиметься. Розпушування не має бути глибоким, до 10 см, оскільки рослина має поверхневу кореневу систему.
Санітарне обрізання проводиться регулярно. При цьому віддаляються сухі, пошкоджені, хворі гілки. Чи проводити глибше обрізання, залежить від цілей посадки туї. Якщо, наприклад, вона посаджена в якості невисокої загорожі, то її верхівка періодично зрізується. Відстань між туями при посадці в цьому випадку повинна складати не менше 50 см
Кілька разів в рік тую необхідно підгодовувати комплексними добривами для хвойних рослин. Перший раз-в квітні, після виходу з періоду спокою. Другий раз-в травні, третій-в серпні. У перший рік життя туї концентрація добрива має бути зменшена удвічі.
Важливо! Восени добриво туї не робиться щоб уникнути замерзання молодих пагонів.
Як і кожне зелене насадження, туя піддається різним захворюванням і нашестю шкідників. Розглянемо головні з них.
Увага! Для запобігання захворюванням потрібна їх профілактика, а також правильний догляд за рослиною.
Туя Голден Смарагд ефектно виглядатиме як у вигляді поодинокої рослини, так і в різних групах. Поряд з нею можна розташувати високорослих багаторічників (троянди, жоржини), а також низькорослих однорічників, наприклад, петунію.
Туї в ландшафтному проектуванні
Голден Смарагд використовують також як живу огорожу. На якій відстані саджати туї Смарагд один від одного, залежить від переваг садівника. Якщо необхідно створити щільну загорожу-відстань вибирається в межах від 50 до 80 см, більше проріджену-від 80 см до 1 м.
Окрім цього, поряд з туєю здійснюється висадка хвойних рослин (козачий ялівець, компактної форми сосни, ялини, туї) і інших кущів (гортензія, самшит, дицентра). Ще один варіант використання в ландшафті-зміст у вигляді різних скульптур, що досягається методом обрізання.
Посадивши Голден Смарагд у себе на ділянці, садівник придбає ефектну рослину, що довгі роки радує своєю золотистою хвоєю. Якнайкраще, ця туя впишеться в дизайн саду, красиво відтінятиме насадження, що поруч стоять, а також буде сама яскравим фоном для більше високорослих рослин.
Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 жовтня 2015 🕒 12 хвилин 👀 178804 рази 💬 1 коментар
Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв’язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.
Крім деяких видів, у культурі вирощують близько 120 різновидів рослини, які відрізняються кольором і якістю хвої та формою крони. Туя в ландшафтному дизайні є однією із базових рослин і вирощується як солітер або в групі, а також використовується для оформлення алей, бордюрів, створення живоплотів.
Туї – вічнозелені чагарники або дерева, іноді в природі досягають 70 м заввишки при діаметрі стовбура 6 м. У культурі туя рідко виростає вище 11 метрів. У молодих туй хвоя голчаста, м’яка, світло-зеленого кольору, а у дорослих листя темнішого зеленого відтінку, навхрест супротивне, лускоподібне. Туї – рослини однодомні, їхні плоди – овальні або довгасті шишечки із плоским насінням, яке дозріває вже в перший рік. Туя невибаглива у догляді, димовитривала, холодостійка, а такий вид, як туя західна, добре зносить навіть холодні зими.
Перед тим, як посадити тую, потрібно вибрати для неї придатну ділянку. Туя світлолюбна, однак від перебування протягом цілого дня на сонці вона зневоднюється, і це призводить до того, що туя погано зносить зиму. Тому місце для туї має бути світлим, але в полуденний час прямі сонячні промені не повинні на нього падати. Крім того, туя не зносить протягів. Ґрунт для туї бажаний поживний – дернова земля з додаванням піску і торфу, хоча зростає туя і на бідніших ґрунтах – болотистих, у супісках і в глині. Саджати тую можна навесні або восени, проте посадка туї восени не дає впевненості в тому, що рослина встигне адаптуватися у відкритому ґрунті до зими.
Розмір ями для туї залежить від величини кореневої системи саджанця – вона повинна бути на 35-40 см ширшою і на 15-30 см більшою в глибину, ніж земляна грудка туї. Якщо ви саджаєте кілька рослин, відстань між ними залежно від розмірів дорослих рослин витримують від 1 до 5 м. При висадці туї вздовж алеї дистанцію між саджанцями витримують у 3,5-4 м. На дно ями кладуть суміш ґрунту з невеликою кількістю компосту або добре перепрілого гною. Коріння саджанця перед посадкою потрібно потримати у посудині з водою доти, доки не перестануть виходити бульбашки повітря. Після цього поставте деревце по центру ями, розправте коріння, переконайтеся, що коренева шийка розташована трохи вище рівня ґрунту, засипте яму гарною ґрунтовою сумішшю, ретельно й обережно ущільніть її, намагаючись не пошкодити основу стовбура, і рясно полийте саджанець із розрахунку 1,5-2 лійки на одну рослину. Коли вода вбереться і земля злегка осяде, замульчуйте пристовбурне коло тріскою, торфом, компостом або сосновою корою – мульча захистить коріння туї від занадто жаркої або занадто холодної погоди і надовше збереже вологу в ґрунті. Однак не допускайте, щоб мульча накривала стовбур або нижні гілки рослини – вони під мульчею можуть зіпріти.
Туя дуже відгукується на поливання, особливо їй подобається дощування. У перші тижні після посадки саджанці туї поливають щотижня із розрахунку 10-50 л води на саджанець залежно від його розмірів. Якщо ви влаштуєте молодим рослинам дощування, це не тільки зволожить ґрунт і напоїть коріння туї, а й змиє пил із хвої, продихи листків розкриються, і рослині стане набагато легше дихати, відповідно всі фізіологічні процеси протікатимуть швидше. Після поливання ґрунт навколо туї розпушують, але не глибше ніж на 8-10 см, оскільки коренева система у рослини поверхнева. Підживлюють тую навесні комплексним мінеральним добривом, наприклад, розчином Кеміри-універсал із розрахунку 50-60 г на м². Якщо ви вносили добриво в ґрунт при посадці, то наступного разу підживлювати рослину потрібно буде тільки за два роки.
Туя чудово реагує на обрізування – що частіше і сильніше її стригти, то густішою і пишнішою вона стає. Суворих рамок за термінами обрізування не існує, але краще займатися цим навесні, до того, як розкриються бруньки. Якщо ви вирощуєте живопліт із туї, то вибору у вас немає: хочете, не хочете, а стригти доведеться. Зростаючій як сольна рослина туї знадобиться як мінімум санітарне і проріджуюче обрізування. Але якщо туї ростуть групою, доведеться формувати їхні крони, інакше вони виглядатимуть неохайно. Беруться до формування крони, коли рослини вже виросли до потрібного вам розміру. Іноді достатньо однієї стрижки на рік – весняної, але зазвичай виникає необхідність повторного обрізування – в кінці літа або на початку осені. Деякі форми потребують постійного коригування крони, однак за один раз можна зрізати не більше однієї третини пагона, інакше рослина може ослабнути. Перше обрізування туї проводиться не раніше, ніж на 2-3 році життя. Використовуйте для стрижки гостро наточений потужний секатор, щоб він не зажовував пагони і не залишав на них вм’ятин. Ось наче й вся інформація про те, як доглядати за туями. Як бачите, посадка і догляд за туями не забере у вас багато часу, зате здоровий зовнішній вигляд цієї елегантної вічнозеленої рослини напевно зробить ваш сад гарнішим.
З різних причин нам іноді доводиться пересаджувати вже дорослі рослини з одного місця на інше. Хвойні пересаджувати досить легко, якщо ви знаєте, як це робити. Навколо дрібних рослин потрібно проштихувати по колу ґрунт гострою лопатою на відстані 40-50 см від стовбура, потім обережно підчепити рослину разом із пристовбурною ділянкою, окресленою колом, вийняти її із ґрунту, перевезти на нове місце тачкою, намагаючись не зруйнувати земляну грудку, і відразу ж посадити. Більші рослини потрібно проштихувати за рік до пересадки, щоб у них був час наростити нове молоде коріння всередині обмеженої колом земляної грудки – в результаті земля при витяганні не розвалиться, і транспортування пройде для рослини безболісно. На новому місці туя приживається легше за інші хвойні рослини.
Туя схильна до таких грибкових захворювань, як буре шютте, фузаріоз і цитоспороз, які вражають пагони і хвою рослини. У боротьбі з ними застосовують обробку бордоською рідиною або Картоцидом – лікування туї починають із весни і повторюють кожні два тижні, поки туя не одужає.
Іноді читачі звертаються до нас із запитанням, чому жовтіє туя. Річ у тім, що з комах-шкідників рослині дошкуляють несправжні щитівки і попелиці, від чого туя жовтіє і її хвоя опадає. Щоб позбутися паразитів, рослину до розпускання бруньок обробляють Карбофосом, Рогором або Децисом, а в кінці червня двічі обприскують Актеліком або Хлорофосом з інтервалом у два тижні.
Розмножується туя і генеративно, і вегетативно. Якщо ви розмножуєте видову тую, то можна це робити насінням. Але сорти і форми потрібно розмножувати вегетативно – живцями або поділом куща, оскільки туя з насіння не зберігає сортові ознаки материнської рослини.
Розмноження туї живцюванням здійснюється за допомогою зрізаних у червні здерев’янілих дво-трирічних пагонів завдовжки 25-40 см або напівздеревілих пагонів поточного року завдовжки від 10 до 20 см. Живці туї не зрізають, а відривають із п’ятою, обробляють місце відокремлення від материнської рослини розчином гетероауксину, висаджують на глибину 1,5-2,5 см у суміш рівних частин дернової землі, торфу і піску, пролиту з метою дезінфекції теплим розчином марганцівки, і накривають посадку поліетиленовою плівкою. Для успішного вкорінення живців необхідно підтримувати в теплиці високу вологість повітря без перезволоження субстрату, тому ґрунт не поливають, а обприскують із розпилювача. Як тільки живці вкореняться, їх починають провітрювати і поступово загартовувати, доки не прийде час зняти плівку. З настанням глибокої осені живці вкривають сухим листям, тирсою, а краще ялиновим гіллям, якщо ж температура впаде до -5-7 ºC, на ялинове гілля накидають плівку.
Аби виростити тую з насіння, вам знадобиться від трьох до п’яти років. Сіяти потрібно тільки свіжозібране насіння туї, попередньо піддавши його природній стратифікації з осені до весни під снігом або в холодильнику. Навесні насіння сіють у грядки, розташовані в притінку, на глибину лише 0,5 см і злегка присипають їх тирсою дерев хвойних порід. Потім посіви прикривають від сонця щитами, а ґрунт увесь час утримують у розпушеному і злегка вологому стані. Після появи сходів ділянку мульчують торфом. Двічі на місяць сходи підживлюють розчином повного мінерального добрива. За перший сезон сіянці зазвичай виростають до 7-8 см. Молодняк туї на зиму вкривають ялиновим гіллям, а згори плівкою. Наступної весни укриття знімають, а за саджанцями доглядають, як торік – мульчують ґрунт, поливають, видаляють бур’яни і підживлюють. На третю весну, коли рослини досягнуть висоти 50 см, їх висаджують на постійне місце.
Восени припиняють і полив, і підживлення туї, оскільки рослина має готуватися до періоду спокою.
Молоді рослини, яким не виповнилося п’яти років, потрібно вкривати на зиму ялиновим гіллям. Перед тим, як укрити тую на зиму, її високо підгортають, а пристовбурну ділянку мульчують товстим шаром торфу. Дорослі рослини зимують без укриття, але мульчувати ділянку навколо них потрібно обов’язково.
Якщо взимку випаде забагато снігу, він може поламати густу крону і гілки навіть дорослої великої туї. Щоби цього не сталося, туї на зиму зв’язують шпагатом. Під кінець зими, щоб туя не потерпіла від сильного весняного сонця, на неї накидають нетканий покривний матеріал. Іноді від різких перепадів температури взимку на корі туї утворюються тріщини. Навесні їх замащують садовим варом і щільно стягують кору, щоб рани зарубцювалися.
Коли ми говоримо про культурну тую, то маємо на увазі передусім вид туя західна – саме вона представлена в наших садах, парках і скверах величезною кількістю своїх різновидів, форм і сортів. В Європі її було введено в культуру у XVI столітті. Великі екземпляри цього виду досягають у висоту 8-12 м. Туя західна довгожитель серед дерев, вона може жити до тисячі років. У молодому віці це пірамідальне деревце, згодом форма крони стає яйцеподібною. Для озеленення зазвичай використовують рослини кеглеподібної, конусоподібної або колоноподібної форми. Наприклад:
Серед групи сортів із кулястою формою крони найвідоміші:
Приваблюють садівників і сорти каскадної, ниткоподібної форми, до яких належить:
Не так давно виведена вересоподібна форма туї, наприклад:
Виведено також форму із двома типами хвої на одній рослині – голкоподібною і лускоподібною, з дивним наростанням крони: на 8-10 році життя вона розпадається на кілька вершин і замість однієї туї утворюється група рослин.
У культурі також вирощується вид туя складчаста, або туя гігантська, що зростає в природі уздовж Тихоокеанського узбережжя і є найбільш високогірним видом туї. У висоту вона сягає 60 м при діаметрі стовбура 3-4 м, хоча в культурі її досягнення не такі високі. Туя складчаста має кілька декоративних форм, з яких найвідомішою є Зебрина.
– широкий чагарник або дерево заввишки до 9 м. Хвоя ошатна, біляста, майже срібляста. Однак ця приваблива рослина потребує взимку укриття.
зростає в місцях природного проживання, в горах Центральної Японії, до 18 м заввишки, у неї широка конусоподібна крона із мідно-червоною корою і сріблястими зі споду гілками, які при розтиранні пахнуть евкаліптовою карамеллю і лимоном. У прохолодних районах туя японська росте повільно, у теплій місцевості зростання помітно прискорюється.
виділена в підрід біота, чиїм єдиним представником вона є. У природі вона росте в Китаї, а в культурі кілька століть розводиться в Середній Азії. Це великий чагарник або розлоге дерево з мереживною кроною, яке широко використовується в озелененні. Туя східна має понад 60 садових форм, на жаль, не зимостійких.
Ми познайомили вас із різноманіттям видів та форм однієї з найкрасивіших і невибагливих хвойних рослин, але тільки вам вирішувати, яка туя прикрасить ваш двір або сад. Проте хоч би яку рослину ви обрали, за правильного догляду вона зможе тішити ваш погляд не один десяток років.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…