Про те, як функціонують українські школи в Бельгії, що викладають дітям та де можна отримати документ про освіту українського зразка, дізнавалася кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі Софія Назаренко.
У Брюсселі з 2009 року працює українська школа імені Ярослава Мудрого при парафії Української греко-католицької церкви. Цей навчальний заклад співпрацює з Міжнародною українською школою, що дає змогу учням отримати освітній документ українського зразка. Навчання відбувається щосуботи з 9:00 до 16:00. У школі навчаються учні 1 – 11 класів, а також діють чотири дошкільні групи.
Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко
Заступниця директора школи Андріана Семенченко розповідає, що після початку повномасштабного вторгнення кількість учнів різко зросла. За її словами, щотижня прибувало 20 – 30 нових дітей. Минулого навчального року у школу зарахували 300 учнів, а зараз додалось ще 170 вихованців. Також з’явилась старша школа – 10 та 11 класи.
Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко
Ми відкрили нові класи. У нас були паралельні (А та Б) з 1 по 4 класи. Зараз буде п’ятий паралельний і, ймовірніше, – шостий. І додалась ще одна група дошкільнят,
– каже вона.
Семенченко зазначає, що в школі багато домашнього завдання, оскільки діти відвідують навчальний заклад лише раз на тиждень. Тому вчителі намагаються згрупувати матеріал так, аби все встигнути.
Першочергова мета – це навчити дітей, тобто щоб це були освічені українці. Ми співпрацюємо з Міжнародною українською школою, яка тестує наших діток у кінці року. Після екзаменів їм видають документ про освіту,
– сказала заступниця директора школи у Брюсселі.
Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко
Учень четвертого класу української школи імені Ярослава Мудрого Кирило Лобас розповів, що відвідує уроки вже другий рік. Хлопчик ділиться, що йому подобаються уроки читання, англійської та української мови. Окрім уроків, школяр відзначає творчу діяльність навчального закладу.
Під час останнього дзвоника ми співали гімн України, нам давали різні подарунки. Окрім навчання, ми робимо вистави українських казок. На прем’єру запрошуємо батьків,
– каже хлопчик.
Ольга Лобас, мати Кирила, віддала сина до української школи, аби й надалі привчати дитину до української мови та культури. За її словами, вони переїхали до Брюсселя минулого року з Куп’янська Харківської області. Оскільки ця школа має акредитацію, то у разі повернення до України хлопчик матиме сертифікат про завершення української школи.
Коли я віддавала сина в українську школу, в нього не було друзів і йому було важко спілкуватися з місцевими дітьми. Моєю метою було, щоб він навчався з нашими, українськими дітьми. Для мене дуже важливо, щоб він зміг міркувати українською мовою, знати українські традиції,
– каже мама Кирила.
Оскільки хлопчик відвідує ще й бельгійську школу, мама ділиться, що українську програму діти вивчають раніше. За її словами, це добре, оскільки дитині спочатку пояснюють все українською мовою, а далі – французькою. Проте, поєднувати навчальні заклади іноді складно через подвійне навантаження.
В цю ж саму школу ходить і п’ятикласниця Валерія Пелих. До Бельгії родина переїхала минулого квітня, дитину одразу записали до бельгійської нідерландськомовної школи. Проте, щосуботи дівчинка відвідує українські уроки.
Українські діти у Бельгії / фото Софії Назаренко
Мама Валерії каже, що освітній процес в українській школі подобається як їй, так і її дитині.
Школа нам подобається. Дитина радіє, що поруч є українці і впродовж року ходила до школи з задоволенням,
– ділиться Світлана Пелих.
Мати учениці задоволена, що більше уваги приділялось урокам математики, української мови та літератури. Попри те, що навчання відбувається за українською програмою, Світлана вважає, що всі предмети важко опанувати за один день навчання.
Мама Валерії розповідає, що для того, аби отримати освітній документ українського зразка, її донька складала іспити з англійської мови, математики, української мови та читання. Такі іспити відбуваються для учнів, які завершують молодшу, середню та старшу школу. Атестати тільки прибули до Бельгії, тому діти вже незабаром дізнаються свої результати.
“Бельгійську школу відвідуємо паралельно. Нелегко поєднувати, але в нашому випадку ми більш менш справляємося. Мені здається, що для підлітків важка програма української школи, і бельгійські уроки іноземною мовою – це теж непросто. А поєднувати дві дуже важко. Особливо, для підлітків може бути проблематично приєднатися до колективу без знань мови”, – розповіла Світлана Пелих.
Українські діти у Бельгії / фото Софії Назаренко
Українська школа імені Артемія Демида – це недільна школа, створена на честь героя АТО та учасника Майдану – Артемія Демида. Він загинув на Донецькому напрямку 18 червня 2022 року.
Ця школа не є акредитованою, тому навчання відбувається за власною програмою. Школа заснована на базі парафії Успіння Пресвятої Богородиці греко-католицької церкви в місті Шарлеруа. Всі вчителі – професійні викладачі, проте працюють на волонтерських засадах. Отець Михайло викладає дітям релігієзнавство.
Українська школа імені Артемія Димида у місті Шарлеруа /фото Софії Назаренко
Викладачка школи Світлана Хопта розповідає, що школа передбачає україномовний простір, де діти підтримують зв’язок із рідним корінням.
У недільній школі діти навчаються три години, аби зберегти пам’ять про історію, мову, українську культуру та звичаї,
– каже вчителька.
Навчальний простір відкрився на початку літа і вже має 20 учнів. Дітей поділили за віковими категоріями. Молодшу групу відвідують діти, які не вміють читати та писати, віком від трьох до семи років. Середня група працює для дітей з 8 до 11 років, старша – з 13 до 18 років. За словами викладачки, якщо кількість учнів зросте, треба буде шукати більше приміщення, оскільки кімната розрахована максимум на 15 дітей. У просторі є дві кімнати: для старших та молодших.
Українська школа імені Артемія Димида у місті Шарлеруа / фото Софії Назаренко
У школі викладають уроки української мови, літератури та історії. Також проводять майстер-класи, де діти малюють або роблять браслети. Для старших дітей влаштовують обговорення статей на різні теми. Інколи усі ходять разом у парк.
Дуже часто проводимо уроки, на яких обговорюємо творчість українського автора, читаємо твір, а потім малюємо героя цього оповідання,
– ділиться Світлана Хопта.
Українська школа “Серденько” імені Стуса розташована у місті Антверпен. Навчання відбувається щосуботи. Школу заснували минулого року, після початку повномасштабної війни. За словами директорки школи Богдани Сугай, навчальний заклад існуватиме до кінця війни.
Українська суботня школа “Серденько” імені Василя Стуса / фото Софії Назаренко
У школі навчаються учні 1 – 9 класів, а також є група п’ятирічних дітей, які лише готуються вступити до навчального закладу. Минулого року в школу ходили 186 учнів, а зараз, на початку навчального року, ця кількість зросла до 211.
Директорка розповідає, що школа отримала акредитацію, однак не для всіх учнів.
Ми думали, що школа працюватиме лише рік, бо війна скоро закінчиться. Коли ми пропрацювали цілий рік, випустили першокласників, повністю виконавши програму МОН, зрозуміли, що діти залишаються без документа,
– ділиться Богдана Сугай.
Українська суботня школа “Серденько” імені Василя Стуса / фото Софії Назаренко
Зрештою, вже учні другого класу та першокласники отримують документи про освіту українського зразка. У старших дітей цієї потреби немає: вони вже зареєстровані у своїх українських школах. Директорка розповідає, що вчителі викладають за українською програмою, хоча часу викласти матеріал за один день не вистачає. Учням задають багато домашнього завдання. Якщо ж ті не справляються, вчителі допомагають онлайн.
Ми виховуємо справжніх українців. Мета нашої школи – зберегти кожного українця цьому світові. У цей час всі українці розділилися і багато хто залишиться у Європі, але вони мають знати й пам’ятати своє коріння. А ті, хто повернеться в Україну, мають бути сильні та освічені, аби відбудовувати Україну,
– каже Богдана Сугай.
Навчальний заклад функціонує за кошти батьків. За ці гроші школа може виплачувати зарплату вчителям, яка відповідно до законодавства Бельгії є волонтерською, а також – покривати комунальні витрати. Приміщення не орендують: його надав муніципалітет. Директорка розповідає, що за рік навчання вдалося створити власну бібліотеку. Книжки зберігають в парафіяльному залі Української греко-католицької церкви, де усі охочі можуть ознайомитися з літературою.
У Брюгге щосуботи працює український творчий простір “Крила”. У першій половині дня дітей навчають української мови та літератури, історії, традицій та культури. Після перерви відбуваються творчі зайняття та театральна студія.
Творчий простір “Крила” у Брюгге / фото Софії Назаренко
Проєкт створили минулого року. Тоді працювали дві групи дітей – старша та молодша. Цього року вже з’явилась середня група. Заступниця директора Марина Снецар каже, що цю школу відвідує до 60 учнів.
Творчий простір “Крила” у Брюгге / фото Софії Назаренко
Творчий простір працює на волонтерських засадах, допомагають друзі – меценати та соціальна служба, яка виплачує волонтерські кошти. Заступниця дирекетора розповідає, що приміщення вони не орендують: їм його безоплатно надає бельгійський юрист Франсіс.
Власне, він надавав і перші кошти, щоб волонтери могли працювати, та відшкодовував кошти за канцелярські матеріали. Спочатку навіть давав гроші на соки та солодощі для дітей,
– каже Снецар.
За її словами, в межах простору працюють не лише вчителі. Ідея створення школи виникла в українки, яка вже довго проживала в Брюгге. Вона хотіла надавати психологічну підтримку дітям, а згодом долучилися вчителі, арттерапевти та режисерка.
“Рідна школа” у Льєжі – один із перших україномовних навчальних закладів. Цю школу заснували у другій половині 40-х років минулого сторіччя. Оскільки змінювались покоління, то її діяльність призупиняли на певний час. Остаточно школа відновила свою діяльність у 2010 році. Зараз навчання відбувається раз на два тижні щосуботи. Вихованцями є діти від 3 до 15 років.
“Рідна школа” у Льєжі / фото Софії Назаренко
Директорка школи Юлія Коростильова каже, що навчальний заклад – це волонтерський проєкт і учні не отримають документ про освіту. Після повномасштабного вторгнення у школі відбулися зміни, зокрема, почали навчати за українською програмою. З цього року до предметів додають математику.
Ми не є сертифікованими. Минулого року у більшості були онлайн-уроки в українських школах, тому такої потреби не було. Ми можемо лише допомогти підготуватися до сертифікації,
– каже керівниця.
Серед викладачів немає професійних педагогів, проте усі вчителі мають вишу освіту. Юлія Коростильова розповідає, що безоплатне навчання – це принципова позиція школи. Натомість не всі професійні вчителі готові працювати на волонтерських засадах. Школярам домашнє завдання задають, проте оцінок не ставлять.
“Рідна школа” у Льєжі / фото Софії Назаренко
У класі ми не витрачаємо час на перевірку завдання. Чи виконує учень уроки – це проблема ставлення родини до навчального процесу. На перерві вчитель може дати відгук щодо виконання,
– каже директорка.
В Антверпені цього року відкрили бельгійсько-українську школу “БелУкра”. Навчання відбувається відповідно до бельгійського режиму, але за українською програмою. Для дітей вже підготували десяток класів, а до викладацького складу доєднались 15 вчителів.
Бельгійсько-українська школа в Антверпені / фото Софії Назаренко
Освітній проєкт передбачений для українських підлітків віком від 12 до 17 років. У школі викладають не лише українські предмети, а й допомагають інтегруватися у бельгійське суспільство під час спеціальних інфосесій. Зрештою, для українських вихованців запровадили уроки нідерландської (фламандської) мови.
Довідково! Фламандська мова (Vlaams) – це розмовна (неофіційна) назва нідерландської мови в Бельгії.
Бельгійсько-українська школа в Антверпені / фото Софії Назаренко
Окрім навчання для учнів, влаштовують ярмарки та майстер-класи, а також проводять екскурсії.
Я вже живу в Бельгії: ваш дозвіл на проживання або візу можна продовжити до тих пір, поки ви не зможете повернутися до своєї країни.
Громадяни України, які мають біометричний паспорт, можуть перебувати в Бельгії без візи 90 днів. Цей 90-денний термін може бути продовжений максимум до 180 днів, якщо ситуація в Україні не дозволяє безпечно повернутися після закінчення цих 90 днів.
Громадяни України, які не мають біометричного паспорта, але отримали візу до Бельгії, також можуть отримати продовження терміну дозволеного перебування до 180 днів максимум.
Громадяни України, які мають дозвіл на проживання в Бельгії на обмежений термін і які більше не відповідають умовам для поновлення свого дозволу (картка А), можуть отримати продовження терміну дозволеного перебування на 180 днів максимум.
Коротше кажучи , громадянам України, які регулярно перебувають або прибули до Бельгії і які через ситуацію в їхній країні залишаються довше встановленого терміну перебування, хвилюватися не варто.
Проте їм радять негайно звернутися до муніципальної адміністрації за місцем проживання, аби попросити продовжити термін перебування.
Якщо ви хочете подати заяву на отримання статусу тимчасового захисту, вас просять зачекати, якщо ваше перебування в Бельгії покривається іншим документом.
громадяни України здебільшого звільнені від необхідності мати візу. Таким чином, ви можете легально перебувати в Бельгії протягом 3 місяців. Ви повинні звернутися до муніципальної адміністрації за місцем свого проживання для врегулювання формальностей щодо свого перебування в Бельгії. Більше інформації
Бажано не подавати заяву про надання притулку в Бельгії (прохання про міжнародний захист), а вибрати статус тимчасового захисту для українців. Більше інформації
Лоукост-аналітик, консультант.
Пишу про лоукост тревел з 2014. Підбираю лоукост квитки та житло для українців з 2017.
Українці можуть в’їхати до Бельгії без візи із біометричним закордонним паспортом як туристи, в Бельгії немає особливих умов в’їзду для біженців, але громадяни України, які вже потрапили на територію Бельгії, мають право звернутися за статусом тимчасового захисту.
На практиці це означає, що українці можуть в’їхати до Бельгії по землі із країн Шенген без біометричного закордонного паспорту, при цьому бельгійські прикордонники можуть вимагати біометричний закордонний паспорт, якщо українці в’їжджають до Бельгії з поза меж Шенген (наприклад, прямі рейси із Туреччини, Єгипту, Ізраїлю, США тощо).
Лютий 2024, правила оновлення та достовірності інформації на сайті тут.
Біометричний закордонний паспорт дійсний більше 180 днів із дати в’їзду та страховка – обов’язкові для туристів і всіх українців, в’їжджаючих не з боку України по землі.
Як туристи, українці можуть перебувати в Бельгії 90 днів у півріччі, порахувати дні за безвізом можна на спеціальному калькуляторі на сайті Євросоюзу.
Для в’їзду в Бельгію по землі з метою отримати статус тимчасового захисту достатньо будь-якого внутрішнього документу, але практика показує, що багато українців повертаються додому, щоб отримати біометричний паспорт (у Посольствах і Консульствах величезні черги на отриманння документів). Тож, якщо у вас є така можливість, отримайте в Україні біометричний закордонний паспорт і подорожуйте із ним.
Страховку не вимагають на кордоні у біженців, але я раджу її зробити на перші 90 днів.
Так, для в’їзду в Бельгію із туристичною метою вам потрібна страховка, незалежно від того, їдете ви з України, чи інших країн.
Так, на перші 30 днів – медицина в Бельгії зовсім не така, до якої ми звикли і набагато вигідніше заплатити 500 гривень і бути впевненим, що отримаєте допомогу зрозумілою мовою поки оформлюєте документи і влаштовуєтесь.
Авіакомпанії додають страховку в процес придбання квитка і розраховують, що ви не будете розбиратися з умовами, таким чином можна продати вам найменш якісну страховку, а у вас залишиться враження, що страховку ви маєте. Це небезпечно.
В тур зазвичай включена базова страховка, запитайте турагента про її умови і вирішуйте, чи вам її достатньо. Страховка може врятувати ваше життя, я це перевірив на собі і тепер не економлю.
Ось порівняння страхових які якісно працюють в Бельгії, обирайте для себе.
А чи варто взагалі робити страховку? Ось спеціально для вас зібрав кілька історій.
Додам тільки, що в країни Шенген вас просто не впустять без страховки, одного разу я виявився серед тих трьох пасажирів, яких чекав весь автобус і ми дуже швидко😂 робили страховку прямо на кордоні, зараз ситуація схожа:
Так, з 1 червня 2022 року страховка “Зелена карта” обов’язкова для всіх, хто виїжджає за кордон на авто, для біженців та туристів.
Зараз в Україні діє єдина ціна на “Зелену карту” у всіх страхових, перевіряйте тут і тут .
Найдешевше зараз летіти в Бельгію з Польщі та Румунії – ціни від 11 євро, з Угорщини – від 14 євро.
Вибирайте дати і країну вильоту тут.
А це мій улюблений мобільний додаток, він показує карту лоукостерів з вашого міста, вибирає найдешевші дати в місяці, якщо квиток став дешевше, він надішле повідомлення…
Важливо знати! Якщо за останні 3 роки ваш рейс затримували або скасовували – отримайте компенсацію від 150 до 600 євро (регламент ЄС № 261/2004, статті 4-9).
Подавайте заявку на компенсацію тут.
На кордоні у вас можуть запитати про житло в Бельгії, якщо ви хочете отримати житло як біженець, будь ласка, зверніться за допомогою до волонтерів заздалегідь.
Ціни навіть у 1-3 зіркових готелях в Брюселі – від 200 евро за тиждень, у хостелах в Брюгге – від 180. У інших містах Бельгії – ще дорожче, перевіряйте на ваші дати тут.
Я встановив мобільний додаток, він збирає знижки на житло, підтягує реальні відгуки і фото з різних сайтів.
Мені сподобалося, спробуйте.
Далі я наведу кілька цитат-відповідей з сайту МЗС України, якщо у вас виникнуть питання, будь ласка, пишіть в коментарях.
Для в’їзду на територію Бельгії через прикордонні пункти пропуску в аеропортах та морських портах Бельгії, зберігається звичайний режим в’їзду для громадян України, передбачений “безвізовим” режимом поїздок громадян України до країн Європейського Союзу.
Громадяни України, які вже потрапили на територію Бельгії, мають право звернутися до Реєстраційного центу для громадян України для набуття статусу “тимчасового захисту” та одержати посвідку про реєстрацію, яка у подальшому дозволить звернутися до бельгійських адміністративних органів місцевого самоврядування (адміністрації комун та гементів) за місцем свого тимчасового облаштування для одержання дозволу на тимчасове проживання в Бельгії та доступу до ресурсів соціального захисту (медичне страхування, грошові виплати на утримання, навчання дітей в школах, психологічна допомога і т.ін)
Державною Федеральною міграційною службою Бельгії створено Реєстраційний центр з надання тимчасового захисту громадянам України, які внаслідок військової агресії рф проти України змушені були виїхати за межі України та опинилися на території Бельгії.
Інформація щодо місця розташування Реєстраційного центру, годин роботи розміщена за посиланням: https://dofi.ibz.be/en/themes/ukraine/informaciya-ukrainskoyu/reestraciyniy-centr
Після отримання статусу тимчасового захисту, громадяни мають право звернутися до бельгійських адміністративних органів місцевого самоврядування (міських адміністрацій) за місцем свого тимчасового облаштування в Бельгії для одержання посвідки на тимчасове проживання в Бельгії та доступу до ресурсів соціального захисту (медичне страхування, грошові виплати на утримання, навчання дітей в школах, психологічна допомога і т.ін)
Після реєстрації в Реєстраційному центрі для громадян України та одержання відповідної посвідки, громадяни мають право звернутися до бельгійських адміністративних органів місцевого самоврядування (адміністрації комун та гементів) за місцем свого тимчасового облаштування для одержання дозволу на тимчасове проживання в Бельгії та доступу до ресурсів соціального захисту (медичне страхування, грошові виплати на утримання, навчання дітей в школах, психологічна допомога і т.ін)
Є можливість продовження строку легального перебування громадян України, які перевищили строк свого перебування в Бельгії, обмежений терміном у 90 днів, Для цього слід звертатися до міграційних органів Бельгії або адміністративних органів місцевого самоврядування (міські адміністрації);
Подорожі з України до Королівства Бельгія дозволені незалежно від мети поїздки.
Вимоги наявності сертифікату про повну вакцинацію, ПЦР-теста або швидкого антиген-теста – скасовані.
Вимога попереднього заповнення PLF-форми – скасована.
Здійснювати моніторинг епідеміологічної ситуації щодо умов перебування в Бельгії (англійською, французькою або німецькою мовами) можливо за посиланням www.info-coronavirus.be
Перетин кордону через прикордонні пропускні пункти бельгійських аеропортів та морських портів – ні;
Перетин зовнішнього сухопутного кордону Бельгії – так
У разі наближення до завершення строку дії закордонного біометричного паспорта, наразі дозволено продовжувати строк дії біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон на термін у 5 років.
Дозволено вносити відомості про неповнолітніх дітей до паспортів одного з батьків дитини або законного представника (для цього слід надати до консульського підрозділу Посольства України в Бельгії 2 кольорові фотокартки (паспортного розміру), свідоцтво про народження дитини та чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків або законного представника (законний представник має надати належним чином посвідчений доказ своїх прав на представлення інтересів дитини).
Якщо ви подорожуєте з домашніми тваринами (кішка, собака), тварина має бути «чіпована», мати довідку про безпечний тітр на сказ, та забезпечена відповідним паспортом міжнародного зразку;
Цей список складено на основі досвіду моїх друзів, українців, які виїхали і отримали прихисток у різних країнах Європи по важливості від більшого до меншого:
А оці два списки я викладаю скріншотами, бо тут щось змінити – тільки зашкодити.
Якщо мертві клітини не видалити вчасно, поверхня шкіри стане нерівною, колір тьмяним, а пори можуть…
Проводимо пальцем вздовж хребта та акуратно відокремлюємо філе від хребта. Також відокремлюємо хребет від іншої…
Сигаретні пачки формуються в блоки, як правило по 10 пачок у блоці, хоч і існують…
Ні, продати неприватизовану квартиру неможливо. Житлове приміщення надається у користування громадянам на підставі договору найму…
Дружина повинна підтримувати чистоту та порядок у квартирі, надавати дітям допомогу з домашнім завданням. Не…
Мокра бактеріальна гниль Захворювання активно розвивається в разі порушення умов зберігання (висока температура, вологість і…